Курсове проектування

Основи САПР

Курсове проектування

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

напрям підготовки 6.051602 “Технологія виробів легкої промисловості”

спеціалізація Технологія виробів легкої промисловості

Харків

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

КАФЕДРА ТЕХНОЛОГІЙ І ДИЗАЙНУ

Залкінд В.В.

КУРСОВЕ ПРОЕКТУВАННЯ

Дисципліна ОСНОВИ САПР

Навчально-методичний посібник

для студентів денної форми навчання,

напрям підготовки 6.051602 “Технологія виробів легкої промисловості”

спеціалізація Технологія виробів легкої промисловості

Рекомендовано Науково-методичною Радою Української інженерно-педагогічної академії

Протокол № 6

Від 30.01.2013 р.

Харків 2013 р

УДК 687.1.016.5: 572.087

Залкінд В.В.

ОСНОВИ САПР. Курсове проектування: навчально-методичний посібник для студентів денної форми навчання, спеціальності 6.051602 “Технологія виробів легкої промисловості”/ Укр. інж.-пед. академія; упоряд. В.В. Залкінд – Х., 2013. -24 с.

В процесі виконання курсового проекту студентом самостійно виконуються усі етапи конструкторської підготовки виробництва в автоматизованому режимі, а саме: розробка ескізів, побудова креслення базової конструкції, конструктивне моделювання, оформлення лекал, градація лекал та оформлення проектно – конструкторської документації.

Рецензент: М.Л. Рябчиков, д.т.н., проф.

Ó В.В.Залкінд, 2013

Ó УІПА, 2013

АНАЛІЗ СУЧАСНОГО ПРОЦЕСУ ПРОЕКТУВАННЯ ОДЯГУ

Згідно з фактом вступу України до Світової організації торгівлі, яка об’єднує 148 країн світу, проблема конкурентоспроможності швейних виробів стає особливо гостро. Перш за все, це обумовлене таким нормами СОТ, як відкритість бізнесу і для експорту, і для імпорту. Таким чином, швейна галузь змушена протистояти не тільки дешевій робочій силі з Азії, але і багатому історичному досвіду європейських кравців. Тому, одним з вирішальних факторів успіху при виробництві одягу стає швидка реакція на запити ринку, що неможливо без використання передових технологій на всіх етапах проектування.

Традиційно склалось, що до передових технологій проектування одягу відносять, перш за все, системи автоматизованого проектування одягу (САПР). Тим паче, що швейна галузь у нашій країні вже готова до їх сприйняття. Ще кілько років тому, тільки великі підприємства мали змогу встановлювати САПР. А на сьогодні така змога є вже і у малих підприємств, навіть у окремих спеціалістів, які виробляють одяг по індивідуальним замовленням. Цілком очевидно, що без застосування САПР вже неможливо розглядати проектування одягу взагалі.

Сучасний процес розробки нових моделей швейного виробництва характеризується двома складовими: творчим началом та економічною доцільністю, які часто суперечать один одному.

Кожна творча особистість мріє про те, щоб процес розробки нових моделей був суто творчим процесом, без будь-яких обмежень, чи то матеріальних, чи часових. Але реалії життя такі, що при розробці промислових виробів, будь-якого призначення, хтось виступає в ролі замовника. Тому, щоб знайти згоди між замовником та виконавцем необхідна єдина термінологія і визначення складових усього процесу проектування. Крім того, широкий обсяг професійних обов’язків дизайнера одягу вимагає такого підходу до організації процесу проектування, при якому органічно поєднується аналіз допроектної ситуації, прогнозування та відповідні інженерні розрахунки.

У зв’язку з необхідністю уніфікації процесів проектування нових моделей у 70-х роках минулого століття був виданий ГОСТ ЄСКД (Державні стандарти єдиної системи конструкторської документації), який став методологічною основою, як у послідовності виконання робіт, так і в оформленні відповідної документації. Відповідна система конструкторської документації українською мовою ДСТУ СКД (Державні стандарти України) побачила світ наприкінці 80-х років. Основні терміни і визначення аналогічні наведеним у ГОСТ ЄСКД і повинні використовуватись для упорядкування процесу проектування в галузі легкої промисловості, без чого неможливий процес автоматизації проектування одягу.

Таким чином, процес виготовлення швейних виробів, згідно ДСТУ 3278-95 “Система розроблення та поставлення продукції на виробництво”, має вигляд:

1. технічне завдання;

2. проектування;

3. проектно-конструкторська документація.

Сам процес проектування, в свою чергу, підрозділяється на технічну пропозицію, ескізний проект та технічний проект. Саме така загальна структура (рис.1), найкращим чином, відображає процес розробки нових виробів:

Рис. 1. Стадії розробки

На першому етапі технічного завдання визначаються найменування виробу, тип споживача, умови використання, показники якості. Результатом цього етапу стає обґрунтування об’єму робіт, терміни виконання та склад конструкторської документації.

Розробка технічного завдання безпосередньо не відноситься до процесу проектування одягу, але саме від нього залежить зміст технічної пропозиції при проектуванні одягу. При сучасному промисловому виробництві одягу технічне завдання, і як результат – заявка на виготовлення одягу, розробляється окремо для кожного замовлення і залежить від багатьох факторів. І якщо в ньому визначені тільки умови співпраці та загальна характеристика швейного виробу, то всі необхідні дослідження припадають на етап технічної пропозиції.

Технічна пропозиція розробляється з метою виявлення додаткових вимог до виробу, які не були визначені на етапі технічного завдання. З цією метою проводять аналіз модного напряму, вивчаються вимоги споживачів та умови продажу майбутньої продукції. Тому, результати досліджень на цьому етапі мають безпосередній вплив на весь процес проектування.

Ескізний проект дає уяву про загальний вид та принцип побудови виробу. На цьому етапі відбувається пошук основної ідеї проектованого виробу і як результат - створення художнього образу людини в одязі.

Технічний проект розробляється вже з урахуванням зауважень отриманих на попередній стадії. Основна увага приділяється отриманню креслення виробу. Крім того, остаточно вирішується питання вибору матеріалів.

До конструкторської документації належать, як креслення виробу у всіх обумовлених технічним завданням розмірах, так і відповідні специфікації.

Дотримання таких стадій розробки швейних виробів дозволяє стверджувати про інженерне проектування одягу. Причому, кожна стадія може виконуватись тільки в разі її доцільності.

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Мета курсового проектування:

- закріплення та поглиблення знань студентів по дисциплінам “Основи конструювання одягу”, “Технологія швейних виробів”, “Матеріалознавство” та “САПР одягу”;

- розвиток навиків самостійної роботи при виконанні практичних завдань автоматизованому проектуванню швейних виробів;

- отримання практичних навичок роботи в САПР “Грація”.

В процесі виконання курсового проекту студентом виконуються усі етапи конструкторської підготовки виробництва в автоматизованому режимі, а саме: розробка ескізів, побудова креслення базової конструкції, конструктивне моделювання, оформлення лекал, градація лекал та оформлення проектно – конструкторської документації.

Курсовий проект виконується кожним студентом самостійно по індивідуальному завданню. Програмою курсу передбачені наступні варіанти тем курсових проектів:

1. Розробка моделі та конструкції одягу в автоматизованому режимі.

2. Розробка гарнітуру одягу в автоматизованому режимі.

3. Розробка ансамблю одягу в автоматизованому режимі.

Призначення та стиль одягу погоджуються с керівником проекту. Вибір матеріалу відбувається самостійно.

Курсовий проект складається із пояснювальній записки, графічної частини, додатків, зразка швейного виробу та його фотографії.

Пояснювальна записка в обсязі 25-35 стр. має бути роздрукована на принтері, з однієї сторони паперу формату А4, з виконанням вимог до оформлення:

- шрифт Times New Roman 14 через 1, 5 інтервал;

- поля знизу та зверху - 2 см, справа – 1, 5 см, зліва – 3 см;

- відступ першої строчки – 1 см;

- не додавати інтервал між абзацами одного стилю;

- рівномірний розподіл тексту між лівими та правими краями сторінок;

- нумерація сторінок (крім першої) з розміщенням справа зверху.

Кожний розділ починається з нового аркушу. Назва розділів та підрозділів виділяється жирним шрифтом (з відступом 1 см).

Слово ЗМІСТ та ЛІТЕРАТУРА друкується по центру.

Графічна частина представляє собою креслення, яке виконане в натуральному розмірі засобами САПР “Грація”, імпортоване в формат ВМР, після чого – на окремий аркуш А4.

На кожний розроблений швейний виріб має бути:

- креслення модельної конструкції;

- лекала;

- приклад градації (одна деталь, вибір якої погоджений з керівником)

- розкладка.

ЗМІСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Титульний аркуш

Календарний план

Зміст

Вступ

1. Технічна пропозиція

2. Ескізний проект

3. Технічний проект

3.1. Технічний ескіз

3.2. Опис зовнішнього вигляду

3.3. Обґрунтування вибору матеріалів

3.4. Креслення модельної конструкції

4. Проектно-конструкторська документація

4.1. Лекала швейного виробу

4.2. Градація

4.3. Розкладка

4.4. Специфікації деталей та таблиці вимірів виробу

4.5. Оцінка якості швейного виробу методом цифрової фотографії

Висновки

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

РОЗДІЛІВ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Вступ

Обґрунтовують актуальність теми курсового проекту та переваги автоматизованого проектування відповідно до технічного завдання.

1. Технічна пропозиція

З цієї метою аналізується велика кількість інформації, яку можна знайти як в журналах мод та каталогах готової продукції, так і в телевізійних програмах та Інтернеті.

Отриману інформацію систематизують. Результатом стає характеристика зовнішньої форми та конструктивно – композиційної побудови модного одягу, яку супроводжують відповідним колажем.

2. Ескізний проект

Головна мета ескізного проектування – створення художньо – виразного одягу. Але при цьому необхідно розкрити, як образ людини, так і принцип побудови швейного виробу.

Рекомендується малювати ескіз за допомогою комп'ютерної графіки, але з урахуванням специфіки ескізів одягу, чому навчають окремі дисципліни, наприклад, “Малюнок і основи композиції”.

3. Технічний проект

3.1. Технічний ескіз

Побудова технічного ескізу відбувається на абрисі фігури людини в САПР “Грація”, що позволить дотриматись принципу аналітичної побудови технічного ескізу (Додаток Б.1). Таким чином, з'являється можливість перенести з технічного ескізу в конструкцію окремі елементи.

3.2. Опис зовнішнього вигляду

Опис зовнішнього вигляду відбувається в загальноприйнятої послідовності:

- складові частини виробу;

- призначення;

- загальна та докладна характеристика форми.

3.3. Обґрунтування вибору матеріалів

Вибір матеріалів мусить забезпечити задану форму, відповідний зовнішній вигляд та визначені вимоги.

Необхідно вказати артикули та прейскуранти усіх необхідних матеріалів та фурнітури, дати характеристику матеріалів.

3.4. Креслення модельної конструкції

Побудова базової конструкції відбувається на базовий розмір (погоджений з керівником проекту).

Дані про ОК (розрахунок підпорядкованих розмірних ознак), БК (форму та силует одягу) представляються у вигляді вікна формул, за допомогою функції “Копія екрану” (PrtScr).

На креслення базової конструкції наносять модельні особливості з відповідним описанням видів конструктивного моделювання (Додаток Б.2).

Усі креслення виконуються в натуральному розмірі засобами САПР “Грація”, потім імпортуються в формат ВМР (формат А4).

4. Проектно-конструкторська документація