Висновок I.

Різке збільшення цін на паливо, труднощі з його одержаному, виснаження паливних ресурсів - всі ці видимі ознаки енергетичної кризи викликали останніми роками в багатьох країнах виник значний інтерес до нових джерел енергії.

Людство, в процесі свого розвитку зіткнулося з новою, дуже гострою проблемою, такою як виснаження природних запасів енергії, таких як нафта, газ, кам’яне вугілля. Тому у 21столліті одна з головних задач науки – пошук альтернативних джерел енергії.

У другій половині 20 століття людство досягло деякого прогресу у цьому напрямі. Були висунуті теорії та ідеї щодо використання таких нетрадиційних видів енергії. Це енергія вітру, енергія світового океану, енергія сонця, гідроенергетика.

Ці види енергії є досить перспективними, але витрати на їх будівництво високозатратні і в найближчій перспективі не може бути рекомендована для упровадження у великих об'ємах через високу питому вартість енергетичних установок, низький коефіцієнт використовування встановленої потужності установок.

Вони всі володіють колосальними запасами енергії. Але людина поки що неспроможна у повному обсязі використовувати увесь цей енергетичний потенціал.

II. Географія поширення та перспектива розвитку станції та установок альтернативних джерел енергії в Україні.

В Україні загальний річний технічно досяжний енергетичний потенціал альтернативних джерел енергії в перерахунку на умовне паливо становить близько 63 млн тонн. Частка енергії добутої за рахунок альтернативних джерел становить сьогодні близько 3 %. Згідно з українською енергетичною стратегією до 2030 р. частку альтернативної енергетики на загальному енергобалансі країни буде доведено до 20 %. Основними та найбільш ефективними напрямами відновлюваної енергетики в Україні є: вітроенергетика, сонячна енергетика, біоенергетика, гідроенергетика, геотермальна енергетика.

Прогнозні показники розвитку використання нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії за основними напрямами освоєння, млн у. п. тон/рік

Енергетична стратегія України на період до 2030 року Таблиця 2

Для Українського Причорномор'я перспективи розвитку альтернативної енергетики пов'язані в першу чергу з використанням ресурсів вітру, сонця, енергії біомаси.

Реальні масштаби розвитку вітроенергетики в Українському Причорномор’ї можуть забезпечити паливний еквівалент більш, ніж 27 млн т умовного палива. У приморських регіонах середньорічна швидкість вітру перевищує 5 м/с, що робить ці регіони найбільш ефективними з точки зору використання енергії вітру. Для спорудження ВЕС на морських платформах може бути використана практично вся площа Азовського моря, а в Чорному морі лише в Одеській області є можливість розмістити ВЕС установленою потужністю до 20 тис. кВт. Сьогодні в Україні працює шість вітрових електростанцій, більшість яких розташована в причорноморських регіонах: Аджигольська, Асканієвська, Донузлавська, Новоазовська, Лакська ВЕС. Їхня загальна потужність, що генерується, становить більше 70 МВт.

Потенціал геліоенергетики в причорноморських регіонах – близько 1400 кВт год/м², що знаходиться на одному рівні з країнами, які активно використовують сонячну енергію (США, Німеччина, Швеція тощо), і дає можливість зекономити щорічно близько 2, 5 млн т умовного палива. Слід зазначити, що середньорічний потенціал сонячної енергії в Україні (1235 кВт год/м) є достатньо високим і набагато вищим ніж, наприклад, у Німеччині – 1000 кВт год/м, Польщі – 1080 кВт год/м. Отже, існують достатньо потужні можливості для ефективного використання геліоустановок на території України.

Згідно з енергетичним балансом України за 2013 рік, підготовленим Держстатом, частка відновлювальних джерел енергії у валовому кінцевому енергоспоживанні становить 3, 45%, у тому числі біомаса - 2, 2%, що становить 63% від усіх відновлювальних джерел енергії.

Порівняно з 2012 роком спостерігається помітний ріст внеску біомаси до загального постачання первинної енергії - на 23%.

На 2014 рік Біоенергетична асоціація України прогнозує ще більше зростання у зв'язку з нагальною необхідністю заміщення біомаси альтернативними видами палива та впровадженням заходів, що сприяють цьому процесу.

2.1.Географія поширення вітрових станції в Україні.

Україна дуже добре розташована. Там є дуже сприятливий вітровий режим, зокрема, у степах та вздовж морського узбережжя. Українці мають багато місця, тож вітрові станції можна легко встановити на суттєвій дистанції від населених пунктів. Єдиний виклик: чим далі від споживачів ми їх розташовуємо, тим більше слід інвестувати в електромережу. Вже сьогодні треба прокладати електричні кабелі до степів чи, скажімо, до Криму. Але у сенсі географічного розташування Україна має надзвичайно великий потенціал, це Одеська, Миколаївська, Донецька, АР Крим, Херсонська, Запорізька, Закарпатська області більш сприятливі для використання вітрової енергії чинаючи з вересня 2007 року, компанія Конкорд Групп активно працює у секторі вітроенергетики України. Два вітроенергетичних проекти -100 МВт Конкорд Групп-Казантипська ВЕС і 180 МВт Конкорд Групп-Сивашська ВЕС, які компанія розробляє в АР Крим, у грудні 2011 року отримали дозвіл на будівництво.

Проекти передбачають встановлення вітрових турбін з одиничною потужністю 2, 5 - 3 МВт, будівництво під'їзних доріг і створення бази технічної підтримки, покращення якості та підвищення надійності електропостачання району за рахунок будівництва нових генеруючих потужностей та реконструкції існуючої підстанції.

Першим етапом реалізації проектів був вибір майданчиків для встановлення вітряних агрегатів, обумовлений оптимальними вітровими характеристиками. Для оцінки територій під будівництво вітроелектростанцій були залучені міжнародні експерти. На майданчиках проектів були встановлені 80-метрові вимірювальні щогли з сертифікованим метеорологічним обладнанням виробництва Німеччини. Протягом року разом із німецькою компанією GEO-NET були проведені вітрові виміри згідно міжнародним стандартам на майданчиках проектів, розташованих у Ленінському та Совєтському районах АР Крим.

За минулий час на майданчиках запланованих вітроелектростанцій були проведені всі необхідні проектно-вишукувальні роботи, які включають дослідження флори та фауни в рамках оцінки впливу на оточуюче середовище (ОВОС), археологічні та геологічні дослідження. Всі дослідження проводились з урахуванням національного законодавства та міжнародних вітроенергетичних вимог. Проекти пройшли Державну екологічну експертизу та отримали позитивні висновки від Міністерства екології та природних ресурсів України.

Рішенням Сесій Ленінського та Совєтського районних рад АР Крим будівництво вітрових електростанцій 100 МВт Конкорд Групп-Казантипська ВЕС і 180 МВт Конкорд Групп-Сивашська ВЕС було віднесено до категорії соціально-значущих об'єктів, призначених для обслуговування мешканців територіальних громад Ленінського та Совєтського районів АР Крим.

У 2010 році були укладені договори оренди землі під будівництво і експлуатацію ВЕС з адміністраціями Ленінського та Совєтського районів.

Покращення соціально-промислової інфраструктури району, створення нових робочих місці на період будівництва та експлуатації ВЕС, збільшення надходжень доходів до місцевого бюджету за рахунок орендної плати за землю та виплати податків - все це веде до підвищення життєвого рівня населення району.

Компанія Конкорд Групп готова розпочати будівництво своїх вітроелектростанцій.

Розташування вітрових станції

(мал.2)

Існуючі на сьогоднішній день в Україні потужності вітрових електростанцій перевищують 51 МВт, а з моменту, коли запрацювала перша вітчизняна вітрова електростанція, вироблено понад 80 млн кВт·год. електроенергії. За оцінками фахівців, загальна потенційна потужність української вітроенергетики становить 5000 МВт. Узбережжя Чорного та Азовського морів, гористі райони Кримського півострова (особливо північно-східне узбережжя) і Карпат, Одеська, Херсонська, Запорізька, Донецька, Луганська і Миколаївська області найбільш підходять для будівництва вітрових електростанцій. Тільки потенціал Криму достатній для виробництва більш ніж 40 млрд кВт·год. електроенергії щороку.

Підраховано, що за нинішнього рівня розвитку вітроенергетики спорудження у «вітряних» регіонах України вітрових електростанцій (ВЕС) дозволило б покрити ледве не третину потреби електроенергії, яку ми споживаємо. Із технічної точки зору вітрова електроенергетика на сьогодні вже впритул наблизилася до традиційної: на сучасних вітрових турбінах коефіцієнт використання встановленої потужності сягає 42 відсотків. Це майже стільки, як на турбінах поширених нині теплових електростанцій.