Етносоціальні спільноти людей,їх основні ознаки. Умови формування та історичні форми розвитку.

Соціально-етнічні спільноти посідають особливе місце серед соціальних спільнот людей, являючи собою найбільш сталі історично сформовані угруповання людей, взаємовідносини між якими виступають важливим фактором історичного розвитку людства.

До таких спільнот зазвичай зараховують етнос, плем’я, народ-ність, націю.

Слово «етнос» (у перекладі з грецької — «народ»), використо-вують як загальну назву для таких видів соціальної спільності, як плем’я, народність, національність, нація тощо. Людей, котрі на-лежать до одного етносу, об’єднує єдина самосвідомість — усві-домлення своєї етнічної приналежності, або ідентичності. Однак чим це визначається?

Серед головних умов, які об’єднують людей у народ як ціліс-ну соціальну спільноту, найчастіше називають єдність похо-дження, місця проживання, господарсько-економічного життя, мови, культури. Однак історичні факти свідчать, що жодна з вка-заних умов сама по собі не є обов’язковою.Зрозуміти, що скріплює етнічну спільноту в єдине ціле, мож-на тільки на основі історичного підходу. Будь-яка її ознака в ході історичного розвитку може змінюватися чи навіть втрачати-ся. Але сам цей процес історичного розвитку й зумовлює єдність етносу.

Історичний підхід дозволяє виділити два різних значення, що їх набуває поняття «етнос» у різних контекстах. По-перше, етнос як етногенетична спільнота (або просто етнічна), по-друге, етнос як етносоціальна спільнота.

Етногенетична спільнота — це соціальна група, членів якої об’єднує усвідомлення свого генетичного зв’язку з іншими пред-ставниками цієї групи (етнічна самосвідомість). Етнічна самосві-домість індивіда ґрунтується на його уявленні про своє похо-дження. Етнічна приналежність передається «у спадок» від предків до нащадків. У результаті створюється історична спадко-ємність, котра й визначає цілісність етносу. При цьому слід вра-ховувати, що «гени» самі по собі не формують етнічну самосві-домість. Тобто вона визначається не стільки біологічним, скільки соціально-психологічним фактором, тим, що індивід думає про своє походження. А це означає, що й етнічна спільність є понят-тям не стільки біологічним, скільки соціальним, або, точніше, біосоціальним.

Існує багато різноманітних видів етнічних спільностей: є невеликі етноси, що нараховують декілька сотень людей (на-приклад, алеути, крізи, ліви), і дуже численні народи (найбі-льший — китайський). Етноси можуть включати в себе в ролі складових субетноси, котрі відрізняються специфічними озна-ками побуту, мови, релігії. З іншого боку, різні етноси, що об’єднуються певним спільним соціально-історичним проце-сом, створюють метаетнічні утворення, або суперетноси (на-приклад, слов’янський суперетнос, «християнський світ», «му-сульманський світ»).