Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Соціальна девіація: сутність і типологія.




Девіація - це відхилення від прийнятих у суспільстві норм, починаючи від незначних і завершуючи найбільш суттєвими та серйозними, що загрожують життєдіяльності окремих груп, суспільству загалом.

Соціальні відхилення - це не випадкові факти, а процеси, що набули певного поширення в суспільстві.

Для того, щоб індивідуальні негативні відхилення набули якості соціальних, потрібні такі умови:

o однакова спрямованість таких відхилень у подібних груп людей в однакових умовах;

o близькість причин, які викликають ці відхилення; повторюваність, стійкість зазначених явищ.

Критерії девіантності змінюються в часі, і навіть у межах однієї і тієї самої культури. Девіація - справа соціального визначення*285. Поняття девіації може мати сенс, коли соціальній ситуації притаманний консенсус у визначенні правил соціального життя. Стабільність такого консенсусу зумовлює чітке визначення "девіації" як того, що відхиляється, порушує визначені типові очікування щодо поведінки особистості. К3 оли таких типових очікувань немає, не можна бути девіантом*286. Оцінка девіантності поведінки тісно пов' язана із тим, хто висуває про неї судження. Залежно від "суддів" поведінка може вважатися девіантною або ні. Щоб визначити відхилення, потрібно знати норми, мати їх. Девіації поділяють на індивідуальні та групові.

Індивідуальне відхилення окремий індивід відкидає норми своєї субкультури
Групове відхилення розглядається як конформна поведінка члена деві-антної групи щодо її субкультури

У реальному житті ці два типи відхилень найчастіше взаємно перетинаються.

Первинна девіація Поведінка з відхиленням, яка загалом відповідає культурним нормам, прийнятим у суспільстві. Відхилення незначні і терпимі. Соціальним середовищем індивід не визначається як девіант і сам не вважає себе таким. Це відхилення сприймається як маленька витівка, ексцентричність чи помилка (незначна). Індивід продовжує жити колишнім життям, займати те саме місце в системі статусів і ролей, як і раніше взаємодіяти з членами групи. Девіанти залишаються первинними доти поки їх дії укладаються в межах соціально прийнятої ролі.
Вторинна девіація Відхилення від існуючих у групі норм, яке соціально визначається як девіантне. Особа при цьому ідентифікується як девіант. Іноді у разі здійснення навіть єдиної дії (зґвалтування, гомосексуалізм, вживання наркотиків і т.д.) або помилкового звинувачення, до індивіда приклеюється ярлик девіанта. Варто одержати ярлик девіанта, як одразу з'являється тенденція до переривання багатьох соціальних зв'язків із групою і навіть можлива ізоляція. Таким чином, вторинне відхилення може змінити все життя людини.

mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2018 год. (0.004 сек.)Пожаловаться на материал