Завдання сучасної селекції. Поняття про сорт, породу, штам

Селекція (від лат. селекціо - вибір, добір) - наука про теоретичні основи та методи створення нових і поліпшення вже існуючих сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів, пристосованих до сучасних умов сільського господарства та промисловості.

Теоретичною основою селекції є генетика та вчення про штучний добір. Селекціонер має бути добре обізнаним з особливостями розмноження, індивідуального розвитку та процесів життєдіяльності тих видів, з якими він працює.

Завдання сучасної селекції - це підвищення продуктивності існуючих, а також виведення нових, продуктивніших, сортів культурних рослин, порід свійських тварин, штамів мікроорганізмів, пристосованих до умов сучасного автоматизованого сільського господарства та промисловості.

Селекція бере участь у вирішенні основного завдання сільського господарства - забезпеченні максимального виробництва харчових продуктів за мінімальних затрат. Над вирішенням цих завдань у нашій країні працюють різноманітні науково-практичні центри: селекційні науково-дослідні інститути, сортовипробувальні станції, племінні господарства тощо.

Визначаючи завдання селекції, видатний російський селекціонер М.І.Вавилов наголошував на тому, що для поліпшення якостей існуючих і створення нових порід і сортів необхідно:

вивчати і враховувати різноманіття вихідного матеріалу, спадкову мінливість організмів, роль середовища у формуванні фенотипу, закономірності успадкування при гібридизації та визначити форми штучного добору, які застосовуватимуться у селекційній роботі.

Особливе значення для успіху селекційної роботи має генетична різноманітність вихідного матеріалу. Сукупність генів (генофонд) існуючих порід свійських тварин, сортів культурних рослин, штамів мікроорганізмів значно обмежена порівняно з вихідними природними видами. Тому вчені шукають потрібні ознаки серед диких видів, які є резервом для проведення селекційної роботи.

Поняття про сорт, породу, штам.

Породою тварин або сортом рослин називають сукупності особин одного виду (популяції) із певними спадковими особливостями: продуктивністю, морфологічними та фізіологічними ознаками, створених людиною у результаті штучного добору.

Штамом (від нім. штам - стовбур, родина) називають чисту культуру (тобто нащадки однієї клітини) мікроорганізмів. Від однієї клітини можна дістати різні штами, які відрізняються за своїми властивостями: продуктивністю, чутливістю до антибіотиків тощо.

На відміну від природних популяцій, порода, сорт чи штам не здатні існувати без постійного втручання людини. Для кожної породи, сорту або штаму характерна певна реакція на умови довкілля. Це означає, що їхні позитивні якості можуть проявитися лише за певної інтенсивності чинників навколишнього середовища (умов утримання тварин, агротехніки рослин, культивування мікроорганізмів, певних кліматичних чинників тощо). Породи тварин і сорти рослин, які мають високу продуктивність в одних географічних зонах, не завжди придатні для використання в інших. Тому вчені у науково-практичних закладах всебічно досліджують властивості нових порід і сортів та перевіряють їх придатність до використання в певній кліматичній зоні, тобто здійснюють їхнє районування.

Районування - комплекс заходів, спрямованих на перевірку відповідності якостей тих чи інших порід або сортів до умов певної кліматичної природної зони, що є необхідною умовою їхнього раціонального використання на території будь-якої країни.