Ігрові прийоми у навчанні фонетики

− «Koмapi та оси»

А ви знаєте як дзижчать комарі та оси? Ось зараз ми і дізнаємося. Перша команда буде вимовляти звук [z] − [z-z-z], так дзижчатимуть комарі, а друга команда вимовляє звук [ð ] – [ð -ð -ð ], так дзижчатимуть оси. Щоразу, коли дзижчатимуть комарі (звук [z]), перша команда має плескати в долоні, неначе відганяти комарів, а коли задзижчать оси (звук [ð ]), вони мають сидіти тихо, щоб оса їх не вкусила.

− «Повторюшки»

(відпрацювання дифтонгів [aі], [eі] − My name is...)

− Давайте познайомимося! Але спочатку пограємо у «Повторюшки». Ви знаєте, хто такі Повторюшки? Це маленькі гноми з величезними вухами. Вони уважно прислухаються до всього довкола і тому дуже красиво всі повторюють. Нумо, Повторюшки, приготували свої вушка!

(Вчитель прикладає долоні з пальцями до вух, діти повторюють за ним): [aі], [maі], [eі], [neі], [neіm], [neіmіz], [maі neіmіz].

− «Риби»

(відпрацювання звуків [w] [ts] − What’s your name?)

− A ви хочете дізнатися, як мене звати англійською? Тоді запитаєте англійською! Але спочатку пограємо! Уявіть, що ви − величезні риби, які лежать на дні моря і пускають величезні пузирі [wо], − [wо]. Губки трубочкою! Пузир зростає (руками змальовує зростаючий пузир, діти повторюють за ним), зростає і лопається [ts] (при цьому звуку руки різко розходяться у різні боки). А тепер, повторюшки, приготували свої вушка! (фонетичне відпрацювання фрази «What’s your name?») (жест: your − обоє розкритої долоні перед собою). Ви кого запитуєте (озирається по сторонах)? Мене? Тоді покажіть ручками: «Your name». − «Your name». − «What’s your name?». – «What’s your name?» (хором). – «My name’s».

− «Цікавий кролик»

(відпрацювання звуків [ð ] - [s] This is...).

Діти, зараз ми пограємо у боязкого, але дуже цікавого кролика (язичок), який виглядає з нірки (рот), аби поглянути на наші іграшки, але кожного разу ховається назад. Можна додати братика лиса (рука), який лякає кролика біля входу в нірку.

Відпрацьовується це поєднання пісенькою:

This is a bear, this is a hare,

This is a dog and this is a frog.

This is a car, this is a star,

This is a ball and this is a doll.

− «Дзвіночок»

(відпрацювання звуку [ŋ ] − закінчення -ing)

− Діти, ви знаєте, як дзвенять вранішні дзвіночки? - ing, -ing! Morning! Good morning! (Вчитель говорить це бадьорим високим голосом і вдає, що дзвенить у дзвіночок).

А як дзвенять вечірні дзвони? Діти повторюють за вчителем - ing, -ing! Evening! Good evening! (Вчитель знижує голос і темп).

− «Foreign Speakers»

− Учитель пропонує дітям ситуацію: «Ми − іноземці. Ми не знаємо, як вимовляти українські звуки. Тому ми замінюємо їх відповідними англійськими звуками. Повторюйте слова і фрази за мною»:

[д] - [d] дім, дятел, діти, доміно.

Дід Додон в дуду дудів,

Діну дід дудою задів,

[т] - [t] кіт, стіл, тигр, кит, тісто, теля.

[з] - [ð ] Зіна, заєць, зима, завод, коза.

[с] - [θ ] сіно, сонце, сосна, сані, сон, син.

Сім дочок-сірочок

Вишивають сім сорочок.

Семен сказав своїм синам:

− Cини, складіть скирту сіна.

Сини склали скирту сіна.

Семен сказав своїм синам:

− Спасибі.

[р] - [r] рукавиця, рослина, рядок, ромашка, роса, рибалка, річка, робота.

На річці Роман спіймав руками рака,

Рак ущипнув Романа за руку.

У горішнику горішина

Горішками обвішана.

Оришка й Тимошко

Струшують горішки.

− «Strange Sounds» («Чудернацькі звуки»)

Учитель вимовляє англійські слова. Діти плескають у долоні, якщо чують український звук в англійському слові.

Наприклад: [т] able, са [т], [р] iver, [р] ose, [р] oom, [с] ank you, wea [з] er and so on.

Потім у ролі ведучого виступають самі учні по черзі.

− «Чую - не чую»

− Учитель вимовляє слова, у яких є буква «N». Учень піднімає руку, якщо почує цю букву в слові. Перемагає та команда, у якої буде найменша кількість помилок.

Слова: name, engineer, cosmonaut, driver, friend, Great Britain, teacher, doctor, grandmother, fine, pilot, America, grandfather, no, doll.

− «Хто правильніше прочитає?»

На дошці записується невеликий вірш або уривок з нього (лічилка, скоромовка). Викладач читає і пояснює значення слів, речень, звертає увагу на трудності вимови окремих звуків. Текст кілька разів прочитується учнями. Після цього даються дві-три хвилини для заучування напам'ять. Текст на дошці закривається, і учні повинні прочитати його напам'ять. Від кожної команди виділяються два-три читці. За безпомилкове читання нараховуються очки; за кожну помилку знімається одне очко. Перемагає команда, що набрала більше очок:

However, the shot Shott shot shot not Shott − but Nott.

− «Спіймай звук»

Вчитель по черзі називає слова, в яких є або немає звука [r], артикуляція якого відпрацьовується. Якщо учні чують даний звук – плескають в долоні, якщо ні – сидять тихо. Цей ігровий прийом на увагу:

Слова: doll, roll, rabbit, sea, cupboard, break, window, door, table, river.

− «Назви слово»

Учні стають у коло. Один із гравців кидає м’яча іншому і вимовляє звук, наприклад, [e]. Гравець, який піймав м’яча, має назвати слово із цим звуком, наприклад, pet. Продовжуючи гру, він називає інший звук і кидає м’яч сусідові.

− «Який звук задумано?»

Клас ділиться на три команди.Вчитель називає ланцюжок слів, в яких зустрічається один і той самий звук. Учні повинні здогадатися, що це за звук. Виграє та команда хто правильно назве звук:

Слова: fall, doll, ball, lamp, lazy, blue, little, plant, place, dislike. Задуманий звук − [l].

− «Правда – неправда»

Вчитель або кращий учень називає звуки, показуючи відповідні транскрип-ційні знаки і іноді «допускає» помилки. Учні повинні помітити помилку, плеска-ючи в долоні, та виправити її:

[ d3 ] - [ дж ]; [ i: ] - [ г ]; [ g ] - [ и ]; [ h ] - [ х ]; [ u ] - [ у ]

− «Вчитель – учень»

Один учень у ролі вчителя називає звук, а «учень» знаходить його позначення та називає з ним кілька слів. Потім вони міняються ролями:

[g] - giraffe; [h] – honey; [d3] – jump.

− «Один зайвий»

Учитель пропонує учням вибрати з трьох або чотирьох слів те, у якому немає певного звуку (зайве слово). Наприклад:

meet, seal, sit, veal (зайве слово sit)

bat, pen, and, sad (зайве слово pen).

Методом виокремлення потрібного звуку може бути оплеск після «зайвого слова» або учні можуть просто назвати його.

− «Зіпсований телефон»

Вчитель чітко називає звук чи слово пошепки для кожного ряду. Діти намагаються якомога чіткіше вимовляти пошепки почуте слово або звук, щоб воно дійшло до останнього гравця і зберегло свою первинну форму. Перемагає той ряд, останній гравець якого правильно назвав слово або звук, яке дійшло до нього. Звук − [dʒ ], слово − jump.

− «Імітації»

Учитель пропонує дітям вправи на імітацію, пояснюючи учням, на що схожа вимова того чи іншого звука.

- вправа «Гуси» (звук [g]);

- вправа «Жуки» (звуки [ʒ ] та [dʒ ]);

- вправа «Їжачок» (звуки [f] та [v]);

- вправа «Мухи» (звук [ð ]);

- вправа «Насос» (звук [θ ]);

- вправа «Задуваємо свічки на торті» (звук [p] та [h]);

- вправа «Повітряні кульки» (звук [s]), тощо.

Подібні вправи вчитель може сам складати для відпрацювання саме того звука, який вивчається.

− Казка про «Mr. Language»

Діти, Mr. Language – це ваш друг, який буде вам допомагати. У нього дуже гарна вимова, тому що він – англієць. Давайте спробуємо вимовити звуки так, як це робить він.

Вранці Mr. Language прокинувся, встав, відтулив штори на вікні [w] – [w]. Погода була чудова, він вигукнув [a: ], [ɔ: ]. Вирішив прибрати у кімнаті, вибити килими [p] – [b]. Трохи попрацював пилососом [t] – [d], протер дзеркало [h] – [h]. Поснідав та вирішив попити чаю, проте він був гарячий. Mr. Language подмухав [f] – [v].

Пішов на прогулянку після сніданку. Надворі побачив пташку, яка звала пташенят: [vi: ] – [vi: ] – [vi: ]. Під деревом сиділа мати – свиня з поросятами та звала їх: [wi] – [wi] – [wi]. Назустріч йому вибіг злий собака та загарчав: [r] – [rrrr], Mr. Language сказав у відповідь [brr]. Він тупнув ногою, і собака втік.

Раптом підповзла змія та засичала: [ʃ ] – [ʃ ʃ ʃ ]. Вона зламала зуба та засичала: [θ ] – [ð ]. Mr. Language усміхнувся і пішов додому, де на нього чекали справи.

− «Скоромовки»

Учитель зачитує скоромовку, після чого кожен учень повинен правильно прочитати скоромовку. Хто прочитає скоромовку без помилок, той отримує певну кількість очок. Відпрацювання звука [b].
A big black bug bit a big black bear, made the big black bear bleed blood.

− «Playing Airplane. [v]»

− Ви коли-небудь грали в «літачок»? Напевно, ви розправляли руки, немов крила, злегка нахилялися вперед – і ось ви вже летите. Маленькі англійці теж люблять грати в цю гру. Але замість звука [ж] вони вимовляють звук [v]. Давайте пограємо в «англійський літачок»:

The plane is travelling up in the sky vvv – vvv – vvv.

Moving so fast and ever so high vvv – vvv – vvv.

Over the land and over the sea vvv – vvv – vvv.

But we always come back in time for tea vvv – vvv – vvv.

– «Go, my little pony, go»! [ou]

– Ви коли-небудь бачили поні? Звичайно ж, так. В Англії дуже люблять поні. Саме тому, коли маленькі англійці граються, вони часто уявляють, що грають з поні. Вони навіть придумали особливий віршик, щоб коник швидше біг:

Go, my little pony, go!

Go! Go! Go!

Go, my little pony, go!

Go! Go! Go!

Gallop, pony, gallop, go!

Цей ігровий прийом використовують з рухами.

– «Monkey Talk». [ð ]

– Мені здається, що ви усі можете дуже добре показувати маленьких мавпочок – як вони кривляються та «розмовляють». Мавпочки в англійському зоопарку розмовляють англійською. І коли вони вимовляють звук [ð ], дуже стараються – так стараються, що показують відвідувачам свої язички. Розгнівана мавпочка на всіх кричить: «They, they, they», а дресирована мавпочка розмовляє як поет: «Thee, thee, thee»:

Little monkey in the tree

This is what he says to me,

“They, they, they

Thee, thee, thee”.

Monkey jumps from limb to limb

While I chatter back to him:

«Thee, thee, thee

They, they, they».

− «Хто має найкращій слух?»

Учитель: «Зараз я буду вимовляти українські й англійські звуки. Ваше завдання – підняти руку, коли почуєте англійський звук, а коли український – руку опустити».

Учні, що помилилися, вибувають з гри. Виграє та команда, в якій до кінця гри залишиться більше учасників:

[ ə u ], [ р ], [ т ], [ au ], [ θ ], [ ð ], [ ŋ ], [ w]

− «Давайте працювати над інтонацією!»

Клас ділять на дві команди. На дошці написані речення, вчитель зачитує ці речення з інтонацією. Представники обох команд повинні поставити наголос, стрілочками відмітити підвищення голосу або його пониження і правильно прочитати ці речення:

1. They say, the winter will be cold. 2. It becomes dark very fast here. 3. My car won’t start. 4. Don't close the door! 5. What a lovely day it is! 6. I couldn't return your call yesterday, because I was too busy. 7. If I had a million dollars, I'd be rich.