Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Стратегії спілкування






Стратегії спілкування пов’язані з поняттям комунікативна інтенція.

Комунікативна інтенція — осмисле­ний чи інтуїтивний намір адресанта, який визначає внутрішню програму мовлення і спосіб її втілення.

Загальна інтенція мовця обумовлює стратегію мовленнєвого спілкування, або комунікативну стратегію.

Стратегія мовленнєвого спілкуванняоптимальна реалізація інтенцій мовця щодо досягнення конкретної мети спілкування, тобто контроль і вибір дієвих ходів спілкування і гнучкої їх видозмі­ни в конкретній ситуації.

Як правило, у разі неконфліктного (кооперативного) спілкування його стратегію визначають пошуки «спіль­ної мови», тобто основ діалогічного (чи полілогічного) співробітництва: добір мовних засобів представлення реального стану речей, вибір тональності спілкування, формування сприятливої атмосфери взаємодії всіх учас­ників комунікації тощо.

Сучасна російська дослідниця Т. Янко вважає, що комунікативна стратегія мовця полягає у виборі кому­нікативних намірів і розподілі часток інформації за ко­мунікативними складовими.

Комунікативна стратегія охоплює:

—вибір глобального мовленнєвого наміру (конста­тувати факт, поставити запитання, звернутися з про­ханням тощо);

—відбір компонентів семантики речення і екстралінгвальної конситуації, які відповідають модифіка­ційним комунікативним значенням;

—визначення обсягу інформації, який припадає на одну тему, одну рему тощо;

—встановлення співвідношення квантів (часток) ін­формації про ситуацію зі станами свідомості співбесід­ників і чинником емпатії (співпереживання);

—визначення порядку комунікативних складових;

—налаштування комунікативної структури вислов­лювання на певний комунікативний режим (діалогіч­ний, режим озвучення письмового тексту, прогнозу погоди або новин), стиль (епічний, розмовний) і жанр (поезія, анекдот, лозунг, реклама).

Складовими стратегії можуть також бути аргумен­тація, мотивація, оцінка, висловлювання емоцій (сим­патій, антипатій), міркування вголос, виправдання, підбурювання тощо.

Побудова стратегій та їхня реалізація великою мі­рою залежать від рівня знайомства комунікантів, соці­альних чинників, орієнтації в психічній, когнітивній та інших сферах адресата.

Єдиної типології стратегій спілкування поки що не створено. Так, Т. ван Дейк залежно від дискурсів виокрем­лює такі стратегії: когнітивні, контекстуальні, розуміння, мовленнєві, семантичні, синтаксичні, схематичні, тексто­ві та ін. Він вважає, що саме мовленнєві стратегії визнача­ють загальний «стиль» взаємодії комунікантів, тобто, як і якими засобами може бути досягнута мета. Наприклад, мовець може сповідувати стратегію ввічливості, яка буде визначати, який семантичний зміст варто висловлювати, а який — ні, які мовленнєві акти доречні, а які — ні і яке стилістичне оформлення прийнятне в певній ситуації.

Інші дослідники розрізняють два типи стратегій спіл­кування: власне комунікативну і змістову. Власне кому­нікативна стратегія — це правила і послідовність ко­мунікативних дій, яких дотримується адресант. Змісто­ва стратегія — це покрокове змістове планування мети з урахуванням наявного «мовного матеріалу» (мовного коду) в межах кожного ходу (кроку) в комунікації.

У лінгвістичній літературі виділяють також коопера­тивні та некооперативні стратегії мовленнєвого спілку­вання. Кооперативні стратегії втілюються в інформа­тивні та інтерпретативні діалоги (полілоги) — поради, обмін думками, розповіді, повідомлення тощо. Некоопе­ративні знаходять своє втілення в конфліктах, супереч­ках, претензіях, погрозах, ухиляннях від відповіді тощо.

Отже, мовленнєві стратегії дають змогу ефективно досягати мети спілкування або ж зорієнтуватись на до­сягнення ширшої, соціальної мети.

Стратегія спілкування посідає важливе (а, можливо, й центральне) місце у процесах комунікації й виступає єднальною ланкою докомунікативної фази та власне мовної реалізації інтенції мовця.

Складові стратегій спілкування. До них належать комунікативна інтенція, комунікативна мета, комуні­кативна компетенція.

Комунікативна метастратегічний результат, на який скерова­не конкретне спілкування, комунікативний акт.

Мета багато в чому визначає перебіг спілкування, рух у ньому інформації, взаємодію учасників.

Комунікативна компетенціясукупність комунікативних страте­гій і комунікативних правил, постулатів, конвенцій тощо, якими володіють учасники спілкування.

Стратегії спілкування є гнучкими і залежать від прагматичних чинників: віку комунікантів, їх статі, со­ціальних ролей, національно-культурної належності, конситуативних умов (у широкому сенсі слова) і перед­бачають певну комунікативну тактику.

Комунікативна тактика — визначена лінія поведінки на певно­му етапі комунікативної взаємодії, спрямованої на одержання бажаного ефекту чи запобігання ефекту небажаного; мовленнє­ві прийоми, які дають змогу досягнути комунікативної мети.

Комунікативні тактики виконують функцію спосо­бів здійснення стратегії мовлення: вони формують скла­дові діалогу (полілогу), групуючи і чергуючи відтінки розмови — оцінку, радість, горе, сумнів тощо. Наприк­лад, стратегія відмови від виконання прохання може втілюватися у такі комунікативні тактики:

—видати себе за некомпетентну людину;

—послатись на неможливість виконання прохання саме в цей час;

—відмовитись без будь-якого мотивування;

—ухилитись від відповіді, не обіцяти нічого кон­кретного;

— дати зрозуміти, що не бажаєте виконати прохання.
Усі згадані тактики засновані на некооперативній

стратегії поведінки адресата.

У різних ситуаціях спілкування використовують різні тактики: одні більш дієві в побутовому спілкуван­ні, інші — у діловій сфері. У спеціальній літературі за­гальновизнана типологія тактик спілкування відсутня. У межах конкретних сфер спілкування наявні спроби виділення типів тактик. Наприклад, фахівці у сфері ді­лового спілкування виокремлюють такі мовленнєві тактики:

—раптовість (використання в мовленні невідомої слухачам інформації);

—провокація (на короткий час викликається реак­ція незгоди з інформацією, яка подається, для викорис­тання цього часу з метою підготовки слухачів до конст­руктивних висновків, уточнення позиції тощо);

—апеляція до авторитетів (з метою підтримки влас­ної позиції дається посилання на авторитет слухача, ві­домих учених, діячів культури);

—залучення елемента неформальності (враховуючи предмет мовлення, розповісти слухачам, партнеру про свої помилки і їх наслідки; це дає змогу подолати стри­маність, формує атмосферу довіри);

—гумор (наводяться смішні, парадоксальні прикла­ди, розповідаються веселі історії тощо; допомагає ство­рити невимушену атмосферу);

—чорне опонування (партнеру по спілкуванню став­лять декілька запитань, щоб на жодне з них він не зміг відповісти).

Комунікативна тактика зумовлена комунікативни­ми намірами.

Комунікативний намір (комунікативне завдання)тактичний хід, практичний засіб руху до відповідної комунікативної мети.

Правильність обраної комунікативної тактики вели­кою мірою залежить від комунікативного досвіду.

Комунікативний досвідсукупність знань про вдалі та невдалі комунікативні тактики, які сприяють або не сприяють реалізації відповідних комунікативних стратегій.

Отже, використовуючи комунікативну компетенцію, мовець ставить перед собою комунікативну мету і, спи­раючись на певну комунікативну інтенцію, формує ко­мунікативну стратегію, яка перетворюється (або не перетворюється) на комунікативну тактику як сукупність комунікативних намірів (комунікативних завдань), збагачуючи комунікативний досвід мовця. Стратегії й тактики мовленнєвого спілкування втілюються в мовлен­нєвих актах, тобто конкретних комунікативних вчин­ках, які визнаються найважливішими складовими, «енергетичними рушіями» повідомлень, що, в свою чер­гу, формують дискурси (тексти) як категорії спілкування.

ЛЕКЦІЯ № 3






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.