Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Характеристика земель




№ з/п Назва угідь Старокостянтинів-ський район Хмельницька область Україна
Загальна площа, га % Загальна площа, га % Загальна площа, тис. га %
  Всього земель 37744,1 2005095,3 60354,8
Всього с.-г. земель 30192,2 80,0 970404,3 48,4 43057,8 71,3
1.1 Рілля 24875,9 65,9 646221,5 32,23 32563,6 54,0
1.2 Перелоги 16007,9 0,80 421,6 0,7
1.3 Багаторічні насадження 863,7 2,3 12000,0 0,60 931,9 1,5
1.4 Сіножаті 1073,3 2,8 128603,1 6,41 2388,6 4,0
1.5 Пасовища 2493,3 6,6 135293,6 6,75 5521,3 9,1
  Разом с.-г. угідь 29306,2 77,6 938126,1 46,79 41827,0 69,3
1.6 Під будівлями і дворами 454,3 1,2 12118,8 0,60
1.7 Під шляхами і прогонами 253,8 0,67 10246,1 0,51
1.8 Землі в стадії меліоративного будівництва та відновлення родючості 0,05 1015,9 0,05
1.9 Забруднені с.-г. угіддя 7890,9 0,40
1.10 Інші с.-г. землі 156,9 0,41 1006,5 0,05 1230,8 2,0
Ліси та інші лісовкриті площі - всього 4240,6 11,23 796503,2 39,7 10413,6 17,2
2.1 в т. ч. - ліси 4104,7 10,87 742360,3 37,0 9554,8 15,8
2.2 - інші лісовкриті площі 135,9 0,36 54142,9 2,7 858,8 1,4
Забудовані землі 1129,6 3,0 55120,8 2,8 2456,2 4,1
Відкриті заболочені землі 242,8 0,64 107147,9 5,3 947,2 1,6
Відкриті землі 45,7 0,12 33776,1 1,7 1056,5 1,8
Води 1893,2 5,01 42143,0 2,1 2423,5 4,0

Рис. 1.3: Характеристика складу земель Хмельницької області (%);

Рис. 1.4: Характеристика складу земель Старокостянтинівського району (%).

Рис.1.2: Характеристика складу земель України (%);

1.3 Клімат

Клімат Старокостянтинівського району – помірно-континентальний з відносно високою вологістю, незначними коливаннями температури, помірно тепле літо та м'яка зима з частими відлигами.

Середньорічні температури цих земель знаходяться в таких межах: літня + 12,3° С, осіння - +8,3° С ,зимова - 2,1° С, весняна - 10,0° С. Середньорічна кількість опадів – 494 мм.

Весняний сезон триває до двох з половиною місяців. В цей час простежується інтенсивне і нерівномірне зростання температур. Середня температура квітня - 10 ° С, травня -18 ° С, а максимальна - 26° С і 32° С.



Влітку зростання температур більш повільне. середня температура червня - 21° С , а липня - 22° С , серпня - 21° С -22° С , а максимальна - 33° С, 36° С , 37° С - відповідно. Характерними для літнього періоду є короткочасні зливи з грозами.

Осінь наступає переважно на початку жовтня. Простежується помітне зниження температури повітря і зменшення опадів.

Зима м'яка, триває більше трьох місяців. Постійний сніговий покрив встановлюється в третій декаді грудня - першій декаді січня. частими є відлиги , під час яких температура підвищується до 11° С - 12° С вище нуля.

В найбільш холодні зими температура знижується до 36° С. Число днів із сніговим покривом в різні роки від 50 - до 100 днів. Середня глибина промерзання грунту 57 см.

Напрямки вітру влітку та взимку різні. Влітку переважно вітри північно-західні, а взимку - західні й південно-західні. Середні місячні швидкості вітру найбільшого значення мають зимові місяці, найменшого - в липні.

1.4 Грунтові умови

Переважно у Старокостянтинівському районі переважають дерново – підзолисті, сірі лісові й опідзолені чорноземи. На цих ґрунтах можуть вирощуватись непогані сільськогосподарські врожаї.

Дерново – підзолисті ґрунти сформувались переважно під лісами із участю трав’яної рослинності, що зумовило одночасний прояв двох протилежних процесів ґрунтоутворення: з одного боку підзолистого, при якому руйнуються мінеральні й органічні частини ґрунту, а з іншого – дернового, який сприяє нагромадженню органічних та мінеральних речовин у ґрунтовій товщі. Дерново – підзолисті ґрунти характеризуються кислою реакцією ґрунтового розчину, мають негативні водно – повітряні властивості. Відсутність в’язкості, природної структурності, мала вбирна здатність й незначна буферність ґрунтів дерново – підзолистого типу зумовлюють нестійкість поживного режиму та незначний вміст гумусу.



Опідзолені ґрунти сформувалися переважно на лісових породах. У формуванні ґрунтів цього типу проявився вплив двох основних ґрунтоутворюючих процесів підзолистого й чорноземного. Ці ґрунти досить ефективно використовуються для вирощування зернових, технічних, плодових культур, багаторічних трав тощо. Чорноземи складають найцінніші земельні угіддя області, а також району особливо. Вони сформувалися під трав’яною рослинністю на лісових відкладах Подільської височини. Ці ґрунти характеризуються легко – суглинковим складом із високим вмістом пилу, зернисто – грудковою структурою одного шару, слабо кислою або нейтральною реакцією ґрунтового розчину.

1.5 Рельєф

Старокостянтинівський район лежить у межах Горинь-Слуцької (або Північноподільська) височини з середніми абсолютними висотами 280-300 м (максимальна 350 м). Її поверхня має загальний похил із заходу і півдня на схід і північ, що підтверджується напрямком течії р. Случ з притоками Ікопоть, Деревичка, Хомора та р. Горинь з Полквою і Вілією. На півночі Горинь-Слуцька височина опускається уступом висотою 20-30 м до Шепетівської рівнини.

Рельєф даної височини подібний до Верхньобузької – широкі річкові долини, густа мережа балок. Поверхня має, здебільшого, горбисто-хвилястий вигляд, а між річками Случ і Деревичка навіть горбогірний. Найменше розчленована поверхня Теофіпольської (в межах Теофіпольського та південної частини Білогірського районів) і Старокостянтинівської (у вузькому трикутнику між р. Случ та залізницею Старокостянтинів-Хмільник) рівнин.

 

1.6 Гідрографічні та гідрогеологічні умови

Територією району течуть річки Білка, Грабарка, Деревичка, Іква, Ікопоть, Потівка, Случ та інші. Густота річкової мережі становить 0,6 -0,8 км/км2.Лісистість водозбору до 20%. Внутрішньорічний розподілстоку: навесні проходить 40 - 50% річного стоку, в літньо-осінній період - 30 - 40%, взимку -15 -27%. Глибина залежів підґрунтових вод становить від 0,5 м до 5 м.

Ґрунтові води складають перший від поверхні підхлинний водоносний горизонт, який поширюється по всій території області, активно впливаючи на ландшафтні та гідрологічні особливості регіону (живлення річок та водойм, заболочення тощо) та широко використовується для побутових потреб населення.

Живлення ґрунтових вод відбувається переважно за рахунок інфільтрації (просочування) атмосферних опадів, меншою мірою, за рахунок поверхневих та паводкових вод. Місцями ці води підживлюються завдяки перетоку вод із більш глибоких водних горизонтів через “вікна” у водотривких шарах, які підстеляють ґрунтову водоносну товщу.


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2018 год. (0.009 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал