Держаний борг 2 страница

5 З яких складових елементів формується фінансовий механізм держави?

6 Які фінансові органи та інституції здійснюють управління фінансами в Україні?

7 Охарактеризуйте сутність і завдання фінансового планування. Які існують методи фінансового планування?

8 Охарактеризуйте зміст, форми і види фінансового контролю.

ЗМ 4 Фінанси підприємницьких структур

П 4.1 Основи організації фінансів підприємств (1 год)

1 Поняття фінансів підприємств, їх функції та основи організації.

2 Фінансові відносини суб’єктів господарювання.

3 Характеристика механізму фінансової діяльності підприємств.

4 Методи організації фінансової діяльності підприємств.

5 Фінансові ресурси підприємств та джерела їх формування.

6 Фінанси бюджетних установ, громадських організацій, політичних партій та доброчинних фондів.

Методичні вказівки

Фінанси підприємств – це складник усієї системи відносин, але їм притаманні певні специфічні ознаки, які випливають з особливостей форм власності й господарювання. Фінанси господарських суб’єктів – це економічні відносини, що пов’язані з рухом грошових потоків, формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів на мікроекономічному рівні в процесі відтворення.

Майно державних підприємств знаходиться у власності державних органів влади. Для фінансування цих підприємств, крім власних джерел (хоча й у виключних випадках), залучаються бюджетні асигнування, а також кошти в порядку внутрішньогалузевого перерозподілу. Організація фінансів підприємств недержавної форми власності характеризується більшою самостійністю у формуванні й використанні фінансових ресурсів. У господарський оборот цих підприємств залучаються кошти засновників, акціонерний капітал, пайові внески працівників підприємства.

Вищими органами управління на підприємствах недержавної форми власності є (залежно від типу підприємств) загальні збори членів трудового колективу або акціонерів; рада директорів, засновників або інше правочинне представництво.

Вивчаючи питанні цієї теми, слід також звернути увагу на особливості організації фінансів підприємств, які функціонують у сфері матеріального виробництва й нематеріальній сфері.

Специфіка фінансів підприємств сфери матеріального виробництва значною мірою обумовлена і галуззю, в якій функціонує підприємство.

Підприємства, організації та установи, які входять до невиробничої сфери, залежно від характеру їхньої діяльності, методів організації управління і фінансування поділяють на три групи:

1) такі, що досить близькі до матеріального виробництва;

2) такі, що знаходяться на певному госпрозрахунку;

3) утримувані за рахунок бюджету.

Необхідно розібратися в особливостях формування, розподілу й використання грошових фондів на підприємствах, в організаціях і установах кожної з названих груп, а також у тих змінах, які відбуваються у фінансових відносинах у зв’язку із удосконаленням механізму господарювання в невиробничій сфері в умовах ринкових перетворень.

Сукупність фінансових відносин підприємств різної форми власності можна поділити на внутрішні та зовнішні.

Організація і функціонування фінансів суб’єктів підприємницької діяльності базується на наступних методах:

- комерційного розрахунку (отримання прибутку);

- методу неприбуткової діяльності (діяльність здійснюється за рахунок спонсорських та інших надходжень);

- кошторисного фінансування (забезпечення витрат підприємства коштами зовнішнього фінансування. Даний метод фінансування застосовується у тих сферах, де важко забезпечити самоокупність а самофінансування).

Необхідно розрізняти поняття “фінанси” і “фінансові ресурси підприємства”, розібратися в джерелах формування фінансових ресурсів і змінах, які відбуваються в складі і структурі фінансових ресурсів у зв’язку із переходом до ринку.

Вивчаючи матеріали цієї теми, необхідно виходити з того, що фінансові відносини на підприємстві регулюються державою. Тому слід звернути увагу на зміни у фінансовій діяльності підприємств, що можуть відбуватись у зв’язку з прийняттям Верховною Радою і Кабінетом Міністрів України відповідних нових законів і постанов.

Запитання до теми:

1 Розкрийте сутність та функції фінансів підприємств.

2 Охарактеризуйте внутрішні та зовнішні фінансові відносини підприємств.

3 Охарактеризуйте механізм фінансової діяльності підприємств.

4 Охарактеризуйте принципи організації фінансової діяльності за методами.

5 Що являють собою фінансові ресурси підприємства?

6 У чому особливості фінансів некомерційних установ і організацій?

ЗМ 5 Державні фінанси

С 5.1 Механізм функціонування державних фінансів (1 год)

1 Суть, зміст та завдання державних фінансів.

2 Склад державних фінансів України.

3 Державні доходи і державні видатки.

4 Управління державними фінансами.

Методичні вказівки

Державні фінанси – складова сфера фінансової системи, яка забезпечує фінансування загальнодержавних програм. Вони являють собою систему грошових фондів, яка зосереджена в руках держави і призначена для виконання властивих їй функцій, а також сукупність форм і методів за допомогою яких ці функції реалізуються. Суб’єктами державних фінансів є держава, підприємства, державні органи управління, громадські організації та члени суспільства.

У сфері державних фінансів грошові потоки відображають відносини перерозподілу ВВП.

Головне призначення державних фінансів сприяти через різноманітні фінансові інституції успішному економічному і соціальному розвитку держави, забезпеченню прав і свобод людини. Роль державних фінансів виявляється у формах і методах мобілізації фінансових ресурсів, які дозволяють досягти головного призначення державних фінансів.

До складу державних фінансів України належать зведений бюджет України, фінанси державного сектору економіки, державні централізовані та децентралізовані фонди цільового призначення, державний кредит, резервні та страхові фонди, правові засади державних фінансів та апарат управління фінансами.

Сутність державних фінансів виражається через функції, які вони виконують:

- формування централізованих фондів грошових коштів;

- використання державних доходів;

- контроль за розподілом фінансових ресурсів.

Першоосновою фінансового господарства держави є державні доходи. Державні доходи – це грошові відносини приводу розподілу та перерозподілу ВВП, пов’язані з формуванням фінансових фондів держави. За матеріальним змістом державні доходи – сума коштів, що мобілізуються державою для виконання своїх функцій.

Державні видатки – грошові відносини, що складаються при використанні централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів держави з метою фінансування витрат розширеного відтворення, задоволення інших суспільних потреб. За матеріальним змістом державні видатки – сума коштів, що використовується державою в процесі здійснення її фінансової діяльності.

У сучасних умовах посилюється роль і значення управління фінансовими ресурсами, що перебувають у розпорядженні держави. Менеджмент державних фінансів має об’єкт та суб’єкт управління. Об’єктом управління є процес створення й використання бюджетний фондів і фондів підприємницьких структур державної форми власності, а суб’єкт управління – фінансові органи держави.

Запитання до теми:

1 У чому полягає економічна сутність державних фінансів?

2 Охарактеризуйте систему Державних фінансів України.

3 Яким чином держава може впливати на розподіл фінансових ресурсів?

4 Що являють собою державні доходи і державні видатки?

5 Що таке менеджмент державних фінансів?

ЗМ 6 Бюджет і бюджетна система

С 6.1 Бюджет: суть, функції та роль. Бюджетна система і бюджетний устрій (1 год)

1 Соціально-економічна суть і функції бюджету держави.

2 Структура бюджетної системи та принципи побудови бюджетного устрою.

3 Бюджетна класифікація.

4 Бюджетний процес в Україні.

5 Міжбюджетні відносини і їх регулювання.

Методичні вказівки

Вивчаючи цю тему, студент повинен збагнути сутність бюджету як фінансової категорії, його призначення, місце і роль у загальній системі фінансових відносин, ознайомитись із бюджетним устроєм і бюджетною системою України, бюджетним процесом. Розкриваючи поняття “бюджет”, доцільно відобразити одночасно три його найважливіші характеристики: форму, матеріальний зміст та економічну природу.

Слід підкреслити, що бюджет розглядається як самостійна економічна категорія. Ця категорія, будучи частиною фінансів, характеризується тими ж ознаками, що притаманні фінансам у цілому, але одночасно має свої особливості, які відрізняють її від інших сфер і ланок фінансових відносин, а саме:

1) бюджет є особливою економічною формою перерозподільчих відносин, пов’язаних із вилученням частки національного доходу державою, і використанням її з метою задоволення потреб усього суспільства та окремих адміністративно-територіальних формувань;

2) за допомогою бюджету відбувається перерозподіл національного доходу, рідше – національного багатства, між окремими галузями народного господарства, адміністративно-територіальними формуваннями, сферами суспільної діяльності;

3) пропорції бюджетного перерозподілу вартості більшою мірою, ніж в інших ланках фінансової системи, визначаються потребами розширеного відтворення в цілому і завданнями, які стоять перед суспільством на кожному історичному етапі його розвитку;

4) сфера бюджетного розподілу посідає центральне місце у складі державних фінансів, що зумовлено ключовим значенням бюджету порівняно з іншими ланками.

Звідси можна зробити висновок щодо специфічного суспільного призначення бюджету – задоволення потреб суспільства та його адміністративно-територіальних формувань.

Необхідно виділяти і розрізняти поняття “бюджет”, “бюджетний механізм”, “бюджетна політика”, “бюджетна система”, “бюджетний устрій”, “бюджетний процес”, “бюджетне регулювання”, “бюджетні права”.

За своєю економічною сутністю бюджет – це грошові відносини, які виникають між державою, з одного боку, та юридичними і фізичними особами – з іншого, в процесі перерозподілу національного доходу (частково і національного багатства) у зв’язку із формуванням і використанням бюджетного фонду, призначеного для фінансування народного господарства, соціально-культурних заходів, потреб оборони і державного управління.

Сутність бюджету як економічної категорії реалізується через розподільну (перерозподільну) і контрольну функції. Завдяки розподільній функції відбувається концентрація грошових коштів у руках держави та їх використання з метою задоволення загальносуспільних потреб. Контрольна функція дозволяє дізнатись, наскільки своєчасно й повно фінансові ресурси надходять у розпорядження держави, якими фактично є пропорції у розподілі бюджетних коштів, чи ефективно вони використовуються. Основу контрольної функції складає рух бюджетних ресурсів, який відображається у відповідних показниках бюджетних надходжень і видатків.

Використання бюджету як економічного інструменту управління економікою знаходить своє відображення в бюджетному механізмі, який створює держава.

Бюджетний механізм - це сукупність конкретних форм бюджетних відносин, методів мобілізації і витрачання бюджетних коштів. Через бюджетний механізм держава регулює економіку, стимулює виробничі і соціальні процеси. До бюджетних методів регулювання економічних і соціальних процесів відносяться:

1) податки, які впливають на розвиток виробництва товарів, попит і пропозицію на них;

2) бюджетне фінансування загальнодержавних програм, що забезпечують розширення виробництва і вдосконалення його структури, розвиток соціальної сфери, соціальний захист громадян;

3) фінансова підтримка окремих галузей і підприємств для вирівнювання економічних умов їх функціонування або прискореного розвитку (через субвенції, пільгові, безпроцентні кредити, тощо);

4) створення за рахунок бюджетних коштів спеціальних фондів, резервів для запобігання диспропорціям у розвитку економіки.

Необхідно також звернути увагу на те, що бюджетний механізм є активним інструментом реалізації бюджетної політики. Тому перехід на ринкові відносини, зміни, які відбуваються в пріоритетах бюджетної політики, потребують радикальних змін і в бюджетному механізмі.

Для виконання своїх функцій державні органи на всіх рівнях управління повинні мати у своєму розпорядженні відповідні фінансові ресурси. З цією метою у державі створюється розгалужена мережа бюджетів, що забезпечують акумуляцію грошових коштів регіонів для фінансування їхнього господарства, соціальної сфери, благоустрою, утримання місцевих органів законодавчої та виконавчої влади тощо. Сукупність бюджетів окремих адміністративно-територіальних формувань, яка базується на економічних відносинах і правових нормах, представляє собою бюджетну систему.

У процесі формування і використання коштів окремих видів бюджетів, їх збалансування виникають фінансові відносини, регламентовані законодавством. Організація і принципи побудови бюджетної системи, її структура, взаємозв’язок окремих ланок бюджетної системи, бюджетний процес і бюджетні права органів законодавчої і виконавчої влади – це елементи бюджетного устрою, територіально-місцевого поділу, рівня розвитку економіки та деяких інших специфічних особливостей кожної держави.

Головними принципами бюджетного устрою є єдність і самостійність усіх бюджетів, їх повнота, достовірність і публічність. Доходи бюджетів кожного рівня формуються відповідно до податкового і бюджетного законодавства, а розподіл окремих джерел доходів між бюджетами різного рівня здійснюється за допомогою бюджетного регулювання.

Групування доходів і видатків бюджету за однорідними ознаками з чіткою системою розміщення і присвоєння окремим підрозділом бюджету певний найменувань і порядкових номерів являється бюджетною класифікацією.

Регламентована законодавством діяльність з складання, розгляду та затвердження бюджетів усіх рівнів; виконання та контроль за виконанням бюджетів; затвердження звітів про виконання бюджетів являється бюджетним процесом.

Бюджетне регулювання представляє собою частковий перерозподіл фінансових ресурсів між бюджетами різних рівнів. Основними методами бюджетного регулювання є:

1) нормативи відрахувань до місцевих бюджетів від регулюючих загальнодержавних податків та обов’язкових платежів;

2) бюджетні дотації місцевим бюджетам нижчого рівня;

3) бюджетні субсидії і субвенції.

Запитання до теми:

1 Розкрийте економічну і фінансову сутність бюджету. У чому полягає призначення і роль бюджету?

2 Які функції бюджету і в чому їх сутність?

3 Розкрийте сутність та охарактеризуйте структуру бюджетної системи України.

4 Що таке бюджетний устрій? Охарактеризуйте принципи побудови бюджетної системи.

5 Що таке бюджетна класифікація і які розділи вона містить?

6 Охарактеризуйте етапи бюджетного процесу.

7 Що таке міжбюджетні відносини?

8 Яка мета регулювання міжбюджетних відносин?

ЗМ 7 Доходи і видатки державного бюджету

П 7.1 Система доходів і видатків державного бюджету (2 год)

1 Суть і склад доходів бюджету.

2 Суть і склад видатків державного бюджету.

3 Принципи, форми і методи бюджетного фінансування.

4 Бюджетний дефіцит: причини виникнення, види і джерела покриття.

Методичні вказівки

Оскільки функціонування бюджету відбувається з допомогою особливих економічних форм – доходів і видатків, слід розглянути економічну сутність цих категорій і форми їх прояву. Але перш за все необхідно з’ясувати відмінності в поняттях “державні доходи” і “доходи державного бюджету”, “державні видатки” і “видатки державного бюджету”.

Державні доходи представлені тією частиною фінансових відносин, яка пов’язана із формуванням фінансових ресурсів у розпорядженні держави і державних підприємств. При цьому фінансові ресурси, акумульовані державою, відносяться до централізованих, а ті, що залишаються у розпорядженні державних підприємств, є децентралізованими. Доходи бюджету посідають чільне місце у складі централізованих державних доходів.

Характеризуючи економічну сутність категорії “доходи бюджету”, необхідно звернути увагу на те, що бюджетні доходи з одного боку, є результатом розподілу вартості суспільного продукту між різними учасниками відтворювального процесу, а з іншого виступають об’єктом подальшого розподілу сконцентрованої у руках держави вартості.

Державні доходи класифікуються за такими ознаками:

- за джерелами утворення: доходи, отримані від розподілу новоствореної вартості, доходи, що входять до складу фонду відшкодування (частина амортизаційних відрахувань) та доходи від реалізації національного багатства;

- за методом залучення коштів: податкові надходження неподаткові надходження, державні цільові фонди, доходи від операцій з капіталом та офіційні трансферти;

- за умовами формування: безповоротні та поворотні;

- за рівнем централізації: централізовані та децентралізовані.

Державні видатки – це частина фінансових відносин, обумовлена використанням централізованих і децентралізованих доходів держави. Складаються державні видатки з прямих витрат держави, які здійснюються через систему бюджетних і позабюджетних фондів, і витрат державних підприємств, організацій, установ.

Зановою бюджетною класифікацією видаткова частина бюджету має:

- функціональну класифікацію видатків;

- економічну класифікацію видатків;

- відомчу класифікацію видатків;

- програмну класифікацію видатків.

Витратна частина бюджету відзначається різноманітністю, але в більшості країн призначена для фінансування загальнодержавних програм (інвестиційних, економічних, розвитку виробничої і соціальної інфраструктури тощо). Бюджетні асигнування направляються у вигляді субсидій, кредитів, державних гарантій і поручительств для фінансової підтримки фермерських господарств, малих підприємств, житлового господарства тощо. Бюджет відіграє важливу роль у соціальному захисті громадян, розвиткові невиробничої сфери. Частину бюджетних коштів держава направляє на оборону, утримання правоохоронних органів, апарату управління та ін.

Доходи і видатки бюджету – це об’єктивні категорії, кожна з яких має специфічне суспільне призначення: доходи служать фінансовою базою діяльності держави, видатки задовольняють загальнодержавні потреби.

Витрачанню бюджетних ресурсів конкретними розпорядниками передує етап виділення відповідних коштів, інакше – бюджетне фінансування – тобто, надання коштів на проведення заходів, передбачених бюджетом.

При перевищенні видатків бюджету над доходами отримується бюджетний дефіцит. Методами фінансування бюджетного дефіциту є емісія грошей, внутрішні та зовнішні запозичення. Дефіцит бюджету породжує виникнення державного боргу.

Необхідно пам’ятати, що за сухими цифрами бюджету стоїть реальне життя. Нині бюджет України перебуває в тяжкому стані, віддзеркалюючи економічне і соціальне становище суспільства. У результаті незбалансованості економіки, спаду виробництва, зниження доходів і різкого зростання видатків виникає бюджетний дефіцит.

Запитання до теми:

1 Охарактеризуйте економічний зміст і джерела формування доходів державного бюджету України.

2 За якими ознаками класифікують доходи бюджету?

3 Охарактеризуйте економічний зміст видатків. Які ознаки покладено в основу класифікації видатків?

4 Який склад видатків державного бюджету України?

5 Назвіть і охарактеризуйте принципи бюджетного фінансування. Які є форми бюджетного фінансування?

6 Охарактеризуйте проблему дефіциту державного бюджету: поняття, причини, наслідки і джерела його покриття.

ЗМ 8 Податки та податкова система

П 8.1 Види податків і механізм їх справляння (2 год)

1 Суть, характерні ознаки та функції податків.

2 Елементи системи оподаткування.

3 Податкова політика держави.

4 Податкова система і принципи оподаткування.

5 Класифікація податків.

6 Класифікація загальнодержавних та місцевих податків України.

Методичні вказівки

В умовах ринкової економіки фінансова політика держави базується на системі фінансових регуляторів. Такими фінансовими регуляторами є, перш за все, податки, які забезпечують вилучення й перерозподіл створеного валового внутрішнього продукту і формування централізованих фондів грошових ресурсів держави.

Економічну категорію “податок” слід розглядати в таких аспектах:

q за економічною сутністю:

q за формою прояву;

q з організаційно-правової сторони.

Сутність податків як економічної категорії проявляється в їхніх функціях, відносно яких існують різні погляди.

Деякі економісти наділяють податки функціями, що притаманні й фінансам, тобто розподільною і контрольною, інші розглядають фіскальну та економічну функції. Іноді економічну функцію поділяють на регулювальну та стимульовану.

Конкретними формами прояву категорії податку є види податкових платежів, які встановлюються законодавчими органами влади.

З організаційно-правової сторони податок – це обов’язковий платіж, який надходить до бюджетного фонду у визначених законом розмірах і встановлені строки.

Оволодіння основами податкової теорії вимагає чіткого й точного розуміння податкової термінології, тобто понять, які заведено називати елементами системи оподаткування. До таких понять належать: об’єкт податку, або податкова база, суб’єкт (платник) податку, джерело податку, одиниця оподаткування, ставка податку, податкова квота.

З поняттям “податки” тісно пов’язані поняття “податкова система”, “податковий механізм” і “податкова політика”.

Податкова система – це сукупність різних видів податків, які справляються в державі з юридичних і фізичних осіб.

Податковий механізм представляє собою сукупність організаційно-правових норм і методів управління оподаткуванням.

Податкова політика – це діяльність держави у сфері встановлення і стягнення податків.

Податки класифікують за кількома ознаками: за формою оподаткування; за економічним змістом об'єкта оподаткування; залежно від рівня державних структур, які їх установлюють; за способом стягнення; за джерелами сплати.

Розгляд цієї теми саме в аспекті аналізу тенденцій розвитку податкової системи, з визначенням частки податків у ВВП, має неабияке значення, бо знання цього показника упродовж певного історичного періоду, з урахуванням загальних потреб і пріоритетів соціально-економічного розвитку країни, дає можливість оцінити існуючу в країні податкову політику.

Податкова система кожної держави відображає її специфічні умови. В Україні формування власної податкової системи розпочалось з проголошенням незалежності в серпні 1991 р. Було введено в дію нові податкові закони, які сформували основу податкової системи України й напрям податкової політики.

Чинну в Україні систему оподаткування доцільно розглядати в двох напрямах: “населення” і “підприємницькі структури”. Необхідно ознайомитись із законодавчими актами, які визначають сучасну податкову систему України, продумати питання ефективності сучасної податкової політики та можливі напрямки її вдосконалення.

Запитання до теми:

1 У чому полягає об’єктивна необхідність податків, їх соціально-економічна сутність і функції?

2 Які виділяють елементи системи оподаткування?

3 Що таке податкова політика? У чому полягають особливості податкової політики України на сучасному етапі?

4 Обґрунтуйте наукові принципи побудови податкової системи.

5 За якими ознаками класифікують податки?

6 Перелічіть загальнодержавні та місцеві податки України.

ЗМ 9 Місцеві фінанси

П 9.1 Формування та використання фінансових ресурсів територіальних громад (1 год)

1 Суть та основи організації місцевих фінансів.

2 Інституційна структура місцевих фінансів та їх функції.

3 Місцеві бюджети, їх доходи і видатки.

Методичні вказівки

Вивчаючи цю тему студент повинен звернути увагу, перш за все, на визначення сутності місцевих фінансів та їх складників.

В умовах демократії місцеві (регіональні) фінанси є однією з важливих складників фінансової системи держави, оскільки вони забезпечують фінансування значної частини державних витрат на соціально-культурне й комунально-побутове обслуговування населення. За допомогою регіональних фінансів здійснюється вирівнювання рівнів економічного і соціального розвитку територій, які в силу різних історичних, географічних та інших умов відстали від інших районів.

Функціонування місцевих фінансів пов’язане із забезпеченням необхідними фінансовими ресурсами місцевих Рад народних депутатів та органів місцевого самоврядування. Місцеві (регіональні) фінанси за своєю економічною сутністю є системою економічних відносин, за допомогою якої національний дохід розподіляється й перерозподіляється на економічний і соціальний розвиток територій.

Матеріальною основою місцевих фінансів є регіональні фінансові ресурси, що представляють собою сукупність грошових коштів, які використовуються на економічний і соціальний розвиток територій. Складниками регіональних фінансів є місцеві бюджети, територіальні позабюджетні фонди і кошти суб’єктів господарювання (комунальних підприємств).

Основним складником місцевих фінансів є місцеві бюджети. Всього місцевих бюджетів в Україні понад 13 тисяч. Питання їх побудови, ефективного використання у фінансовому механізмі держави постійно привертають увагу науковців і практиків.

Місцеві бюджети необхідно розглядати в декількох аспектах. По-перше, як організаційну форму мобілізації частини фінансових ресурсів у розпорядження місцевих органів самоврядування, по-друге, як систему фінансових відносин.

Фінансовою основою місцевого самоврядування є доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних джерел та закріплених загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів. У доходній частині місцевого бюджету окремо виділяються доходи, необхідні для виконання власних повноважень, і доходи, необхідні для виконання делегованих законом повноважень органів виконавчої влади.

Видатки місцевих бюджетів - це економічні відносини, які виникають у зв'язку з фінансуванням власних і делегованих повноважень місцевих органів влади.

Розглядаючи місце і роль місцевих бюджетів у бюджетній системі України, слід показати зміни, які відбуваються в структурі зведеного бюджету. Питома вага місцевих бюджетів у зведеному бюджеті має тенденцію до збільшення, хоча є підстави говорити про певну її стабілізацію. Зростає також частка місцевих бюджетів у ВВП і загальному обсязі фінансових ресурсів держави. Мають місце і певні якісні зміни у формуванні доходів місцевих бюджетів.

Запитання до теми:

1 У чому полягає сутність і призначення місцевих фінансів?

2 Які структурні елементи включають місцеві фінанси?

3 Які функції виконують місцеві фінанси?

4 Якими фінансовими ресурсами розпоряджаються органи місцевого самоврядування?

5 Розкрийте склад і структуру доходів і видатків місцевих бюджетів.

6 Дефіцит місцевих бюджетів.

ЗМ 10 Державні цільові фонди

П 10.1 Система соціального страхування в Україні (1 год)

1 Соціально-економічна суть, призначення і роль державних цільових фондів.

2 Шляхи утворення та джерела формування державних цільових фондів.

3 Класифікації державних цільових фондів.

4 Завдання, джерела надходжень та напрямки використання соціальних та економічних фондів.

Методичні вказівки

Державні цільові фонди - це форма перероз­поділу і використання фінансових ресурсів, залу­чених державою для фінансування суспільних потреб з визначених джерел, які мають цільові призначення. Цільові фонди певною мірою доповнюють Державний бюджет, мають строго цільове призначення і на інші цілі не використовуються.

Цільові фонди виступають одним з методів перерозподілу національного доходу і виконують два важливих завдання:

- забезпечують додатковими коштами пріоритетні сфери економіки;

- розширюють коло соціальних послуг населенню.

Шляхами утворення державних цільових фондів є:

- відокремлення видатків Державного бюджету на певні цілі, що мають першорядне значення для країни в даний момент;

- формування спеціальних фондів, які мають самостійні джерела доходів.

Джерелами формування цільових державних фондів визначаються характером і масштабністю завдань, для реалізації яких вони створені. На їх величину впливає економічний і фінансовий стан держави на тому чи іншому етапі.

Напрямки використання коштів залежать від призначення фондів, конкретних економічних умов і змісту розроблених програм, що реалізуються.

Загалом принципи організації централізованих фондів фінансових ресурсів можна сформувати так: