Найважливіші історичні події

Велике значення в етногенезі швейцарських народів мало заселення в V в. до н. е. території Швейцарії кельтським плем'ям. На сході від кельтів жили племена ретів.

Завоювання швейцарських земель римлянами в I столітті до н. е. призвело до романізації кельтського і ретського населення. Після розпаду Римської імперії в III - V століттях н. е. області сучасної Швейцарії заселили німецькі племена — алемани, лангобарди і бургунди. Алемани розселилися на півночі і сході, а пізніше й у центральних областях. Вони асимілювали рідке населення гірських областей, і тут затвердилися німецькі діалекти. Навпроти, лангобарди, що обґрунтувалися на півдні, і бургунди — на заході, сприйняли мову і культуру романізованого кельтського населення. На сході в ізольованих альпійських долинах продовжували зберігатися поселення романізованих ретів, тут складалися ретороманські діалекти.

У VI столітті уся Швейцарія була завойована німецькими племенами франків і пізніше, на початку IX століття увійшла до складу великої імперії Карла Великого, що сприяло подальшої германізації її населення.

Після смерті Карла Великого за Верденьскою угодою 843 року швейцарські землі були розділені між трьома державами. Германомовні північ і схід, а також області, заселені ретороманцями, були включені у Східнофранкське королівство (ядро майбутньої Німеччини); до Західнофранкського королівства (майбутньої Франції) були приєднані західні області з романизованим кельтським населенням, а південь і південний захід увійшли до складу королівства Лотаря, де пізніше склалася італійська етнічна спільність.

У ХІ столітті майже всі землі нинішньої Швейцарії стали складовою частиною " Священної римської імперії”.

У XIII столітті зросло значення трьох альпійських громад — так званих лісових кантонів — Урі, Швіца й Унтервальдена, що об'єдналися в " Вічний союз” для боротьби з завойовниками. У XIV столітті Союз складався вже з восьми кантонів, а в XIV - XVI століттях до нього приєдналося ще п'ять.

Уже з XIV століття узвичаїлося і сучасне найменування держави — Швейцарія (за назвою кантону Швіц), а в 1499 році Швейцарія фактично звільнилася від підпорядкування " Священній римській імперії”.

До кінця XVIII століття Швейцарія залишалася союзом 13 кантонів, однак територія її продовжувала розширюватися за рахунок приєднання нових земель.

Наприкінці XVIII в. Швейцарія була завойована військами Наполеона, і там була створена єдина Гельветична республіка. Фактично країна була підпорядкована Франції.

Після катастрофи Наполеонівської імперії в 1814 - 1815 роках Віденський конгрес визнав існування швейцарської держави як Союзу 22-х кантонів і оголосив його навічно нейтральним.

У 1978 році утворений 23-й кантон Юра.