Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Психологічна реакція людей на небезпеку.




Пізнавши психіку людини, можна знайти шлях до підвищення безпеки її життєдіяльності. Нервово-психічні порушення, які мають місце при надзвичайних ситуаціях поряд з травматичними тілесними пошкодженнями, займають важливе місце у наданні медичної допомоги потерпілим. Ці зміни, особливо на фоні анатомо-фізіологічних змін органів і систем, вимагають особливого підходу до реабілітації порушень нервової системи у вогнищах катастрофи та на етапах евакуації потерпілих.

Руйнівна дія стихійних лих, технологічних і екологічних катастроф в ряді випадків порівнюється із такими в районі воєнних дій. Поведінка багатьох людей в таких екстремальних ситуаціях істотно змінюється і в ряді випадків потрібна допомога медичних працівників. Практично у кожної людини у важких умовах виникає перенапруження психоемоційної сфери. Виникають мимовільні реакції організму, як відповідь на незвичайну ситуацію.

Розрізняють декілька форм психічної напруги: інтелектуальна; емоційна; вольова; мотиваційна та ін. Наслідки психоемоційної напруги можуть бути оцінені як мужність і стійкість. Частіше спостерігаються такі стани, як збудження, гальмування, страх, який у окремих людей переходить в паніку, відчуття втоми, (фрустрація).

Всі названі стани характеризуються порушеннями процесів мислення, емоційних та рухових реакцій. На вираження таких відхилень впливають такі фактори: конституційний нахил; загальний рівень розвитку; інтелект людини; інформування про ситуацію яка виникла; звичний тип реагування на стрес. Мають значення також фактори, які послаблюють нервово-психічну сферу при виникненні НС: фізичні перевантаження; психоемоційні перевантаження; тривала монотонна діяльність або чекання; вимушена бездіяльність; недостатність, (або надлишок) інформації; якість харчування; ступінь узгодженої праці в колективі.

Дуже часто в умовах надзвичайної ситуації виникає стрес (від англ. напруження) - реакція організму на певні подразнення, які діють тривалий час і тому стають неприємними і небажаними, тобто спосіб досягнення стійкості організму до дії негативних чинників будь-якого походження.

Психологічний стрес є відображенням людиною складної, екстремальної ситуації, в якій вона перебуває. Оцінка такої ситуації, сприйняття її як загрози залежить від індивідуальних психологічних особливостей і життєвого досвіду людини. Події, що викликають стрес-реакцію, називаються стресори.

Ознаки стресового напруження – неможливість зосередитися, часті помилки в роботі, постійне відчуття втоми, дуже швидка мова, біль голови, спини, шлунку. В стресовому стані підвищена збудливість, поганий апетит при постійному відчутті недоїдання, втрата почуття гумору. Стреси, конфлікти, зумовлені ними депресивні стани, психологічні кризи суттєво знижують психофізіологічну безпеку людини.



У всіх учасників екстремальної ситуації включаються механізми психологічного захисту, що проявляється в різних типах реагування. В перші години і добу після катастрофи у людей, в тому числі і тих, які не потерпіли, виникають наступні стани:

Збудження, яке проявляється насторогою, вразливістю, тривогою, яка у частини людей переростає в страх, жах і панічний стан.

Гальмування, яке проявляється зниженням розумової і рухової активності, відчуженням, у окремих людей – ступором.

Перехідні стани – розгублення, здивування, нерозуміння, істерика.

У частини людей з’являється відчуття втоми в результаті виснаження нервово-психічних процесів. У інших виникає стан фрустрації, тобто пригнічення і напруга, пов’язані із сприйняттям перешкод, як непереборних. В такому стані люди відчувають гнітючу напругу, тривогу, можуть стати агресивними, злими. Поведінка стає спрощеною – примітивною і нелогічною. Спостерігається намагання уникнути всякої ситуації і як наслідок, немотивовані проступки і дії.

Паніка, як крайній стан напруженості, може охоплювати одну людину або групу людей. Вона проявляється нестриманим, неконтрольованим намаганням свідомості уникнути небезпеки. При цьому розум уступає місце інстинктам.

В деяких ситуаціях стан паніки має “епідемічні” властивості. Це так зване психічне зараження. Воно може бути емоційнопозитивним і емоційнонегативним. Важливо відмітити, що небезпека, яка викликала у людей психічний панічний настрій може бути тільки реальною, а також уявною. Остання частіше виникає при недостатній інформації про ситуацію. В таких випадках з’являються слухи і домисли, які сприяють розвитку панічних настроїв.



До інших проявів неправильної поведінки можуть бути віднесені неадекватна ейфорія, примітивні дії і невпорядкована діяльність.

У окремих осіб може бути виникнення істеричних реакцій – сліпоти, глухонімоти, міркування на рівні дитячого віку, втрата чутливості, псевдо-паралічі і т.п. Всі перераховані відхилення в поведінці спостерігаються в перші години екстремальної ситуації і у багатьох припиняються на протязі кількох діб. Більш масовий характер в зоні катастрофи мають легкі, не завжди небезпечні для життя психоневрологічні реакції – дрижання кінцівок, всього тіла, збліднення або почервоніння ділянок шкіри та психосоматичні синдроми і захворювання: тахі-, брадикардія, підвищення артеріального тиску, знепритомніння, дрижання, судорожне скорочення окремих м’язів, шкірна висипка. Можливі гіпертонічні кризи, інфаркти міокарду, приступи бронхіальної астми, порушення мозкового кровообігу, загострення ендокринних захворювань, передчасні роди та ін.

Людей в екстремальних станах поділяють на три групи:

особи із ситуаційними розладами поведінки, у яких відмічається реакція напруження, тривога, страх і нервова демобілізація на протязі 2-24 годин;

особи із пограничними станами типу псевдопаралічів і синдромами соматичних порушень;.

особи із психотичними порушеннями.

Люди всіх груп вимагають екстреної медичної допомоги. 2 і 1 групи – термінової госпіталізації та лікування.

 

Література:

1. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник / Мохняк С.М., Дацько О.С., Козій О.І. і ін. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2009. ‑ 264с.

2. Методичні вказівки до виконання розділу „Техногенно-природна безпека та цивільний захист” в дипломних проектах і магістерських роботах студентів соціально-гуманітарного напряму навчання/ Укл.: Дацько О.С., Романів А.С., Мохняк С.М.– Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2008.–35 с.

3. Політична економія: Навч. посібник / К.Т. Кривенко, В.С. Савчук, О.О. Бєляєв та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. К. Т. Кривенка. К.: КНЕУ, 2001. ‑ 508 с.

4. Безпека життєдіяльності / Є.П.Желібо, А.І.Чмир, В.С.Троян, Є.О.Савінов. ‑ Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. – 268 с.



mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2018 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал