Конкурентоспроможність підприємства і дослідження конкурентів

Конкурентоспроможність підприємства - здатність (можливість) запропонувати товар, який відповідає певним вимогам покупців за якістю, у необхідній кількості, у необхідний термін і на більш вигідних умовах. Конкурентоспроможність підприємства знаходиться в прямої залежності від конкурентоспроможності її продукції.

Існує ряд основних показників конкурентоспроможності підприємства:

- прибуток (маса і норма прибутку);

- обсяг продажів у вартісному і кількісному виразі;

- сума прибутку на 1 грн. обсягу продажу;

- відношення обсягу продажу до вартості матеріально-виробничих запасів (зменшення показника свідчить про уповільнення оборотності товарів). Це може означати або зниження попиту на готову продукцію, або збільшення запасів сировини.

У якості уточнюючих показників використовують наступні:

- частка вартості нереалізованої продукції в матеріальних запасах. Якщо показник зростає, то відбувається затоварювання готовою продукцією через зниження попиту;

- відношення обсягу продажу до вартості нереалізованої продукції (у випадку зниження показника відбувається зниження попиту);

- відношення обсягу продажів до суми дебіторської заборгованості (відображає обсяг комерційного кредиту, наданого клієнтам; чим вище попит на товари, тим менше обсяг кредиту);

- завантаження виробничих потужностей (знижуються при труднощах зі збутом);

- портфель замовлень (обсяг замовлень і кількість);

- витрати на наукові дослідження;

- обсяг і напрямки капіталовкладень (капітал вкладається в перспективні напрямки виробництва).

Процес дослідження конкурентів включає наступні етапи:

1.Визначення основних конкурентів на даному ринку.

2. Виявлення їх положення (ступеня) у конкурентній боротьбі.

В залежності від своєї ролі в конкурентній боротьбі всі підприємства можуть бути поділені на 4 групи:

1) лідери (40%);

2) ті, хто претендує на лідерство (30%);

3) послідовники (відомі) - до 20%;

4) «новачки» - до 10%.

Ринковий лідер - підприємство з найбільшою ринковою часткою в галузі. Такі підприємства також бувають лідерами в області цінової політики, розробки нових продуктів, використання різноманітних систем розподілу, оптимізації витрат на маркетинг.

Ринковий претендент - підприємство в галузі, яке бореться за збільшення своєї ринкової частки, за входження в число лідерів. У залежності від міцності позиції на ринку ринкового лідера і своїх можливостей ринковий претендент може досягати свої цілі, використовуючи різноманітні атакуючі стратегії.

Ринковий послідовник - підприємство в галузі, яке проводить політику проходження за галузевими лідерами, віддає перевагу зберігати свою ринкову частку, не приймаючи ризикованих рішень. Але це не значить, що ринковий послідовник повинний проводити пасивну політику. Він може вибирати і стратегію розширення своєї діяльності, таку, що не викликає активної протидії з боку конкурентів.

Підприємства-новачки - обслуговують малі ринкові сегменти, на які інші підприємства - конкуренти або не зважили, або не взяли до уваги. Ринкова ніша - це сегмент у сегменті. Ринкові ніші можуть бути достатньо прибутковими за рахунок високого рівня задоволення специфічних потреб обмеженого кола клієнтів за підвищеними цінами.

3.Визначення фінансово-економічного положення підприємств-конкурентів.

4.Визначення факторів конкуренції, яким віддається перевага (упа­кування, якість, ціна, реклама). На зовнішньому ринку на першому місці знаходиться якість товару.

5.Виявлення практики підприємств-конкурентів у рекламі та стимулюванні збуту.

6.Виявлення привабливих сторін упакування товарів-конкурентів.

7. Виявлення рівня сервісу в гарантійний та післягарантійний період.

8.Визначення системи збуту, яка використовується конкурентами, системи товароруху, практики конкурентів щодо найменувань і марок товарів.

Для оцінки конкурентоспроможності активних конкурентів варто використовувати кількісні і якісні показники в комплексі.

Кількісні показники це: ринкова частка підприємства, прибуток, рівень рентабельності, обсяг реалізації товарів, продуктивність праці. Оцінка кількісних показників здійснюється на основі шкали оцінок кількісних показників.