Поняття дискусії. Мета дискусії

САМОСТІЙНА РОБОТА № 1

КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ ПІД ЧАС ДИСКУСІЇ

ПЛАН

1. Поняття дискусії. Мета дискусії.

2. Організація дискусії.

3. Форми організації дискусії:

- «Дерево рішень»,

- дискусія в стилі телевізійного ток-шоу,

- дискусія «Мозковий штурм»,

- дебати.

4. Основні правила ведення дискусії.

5. Культура мовлення під час ведення дискусії.

Поняття дискусії. Мета дискусії

Скільки людина живе - стільки спілкується, і цей процес спілкування (усі його види) називається комунікацією. Комунікація - це спілкування друзів, комунікація - це навчання, комунікація - це виступ адвоката на суді, комунікація - це привітання із днем народження, комунікація - це розмова з подругою по телефону.

Але кожна людина - це особистість, яка має власну думку. Так чи інакше, люди об'єднані в колективи - класи, сім'ї, організації, установи, які налічують від двох осіб до 2 тис. осіб. Виникає необхідність вирішення певних питань. А в кожній ситуації, яка вимагає прийняття рішення, рано чи пізно настає момент, коли необхідно вибирати один з альтернативних способів дії.

Є рішення, які приймаються дуже швидко: що з'їсти на сніданок, коли встати, щоб не запізнитись на урок. Але є важливі рішення, які призводять до різних наслідків. І тоді людина вдається до дискусії.

Дискусія (лат discussio – розглядаю, досліджую) - розгляд, дослідження, публічне обговорення певного суперечливого питання чи проблеми, обмін думками, ідеями між кількома учасниками.

Дискусія - це аргументований захист власної позиції.

Опонент – супротивник у дискусії; особа, що висловлює протилежні погляди.

Мета дискусії – виявити відмінності в розумінні питання і в товариській суперечці встановити істину, прийти до спільної думки. Під час такого обговорення виявляються різні позиції, а емоційно-інтелектуальиий поштовх пробуджує бажання активно мислити.

Найголовніше в дискусії – переконати опонентів і слухачів у правильності ваших поглядів.

Усі промовці намагатимуться залучити на свій бік якомога більшу кількість людей, тому дискусія завжди має характер змагання.

Дискусія як форма колективного обговорення відрізняється від полеміки, диспуту та дебатів.

Полеміка – це публічна суперечка на наукову або суспільно важливу тему. Полеміка як конфронтація ідей, поглядів, думок, на відміну від дискусії, має на меті не досягнення згоди в суперечці, а перемогу над опонентом. Нерідко в полеміці її учасники використовують різні засоби спілкування, не дуже піклуючись про культуру. Напевне, саме тому протилежну частину учасників полеміки найчастіше називають супротивниками, а не опонентами, як у дискусії..

Диспут – це суперечка, що, як правило, виникає у процесі обговорення доповідей, повідомлень, виступів на зборах. Диспут найчастіше використовується для публічного захисту наукової позиції або для того, щоб визначитись у життєво важливих, найчастіше моральних, проблемах. Теми для диспутів нерідко добирають на основі аналізу життєвого досвіду. На диспут звичайно відводиться менше часу, ніж на дискусію, і спрямований він, як правило, на розв’язання особистісно значущих моральних проблем.

Боротьба принципово протилежних думок з того чи іншого питання – це дебати.