Заготівлі сільськогосподарської продукції та сировини в Україні.

Протягом останніх десятиліть науковці й практики відмічають зростання попиту споживачів на лікувально-профілактичні засоби природного походження. За даними Food Agricultural Organization (Всесвітньої продовольчої організації при ООН), на кінець минулого століття обсяг продажу лікарських рослин перевищив 1 млрд. дол. США. Сучасні тенденції розвитку вітчизняного ринку лікарських рослин свідчать про те, що він є досить перспективним. Нині люди починають розуміти, що ліки й профілактичні засоби, основою яких є хімічні сполуки, не стільки корисні, скільки шкідливі, а погіршення екологічної ситуації спонукає людей все частіше звертатись до природи. Вміст у лікарських рослинах комплексу цінних речовин сприяє вирівнюванню й нормалізації життєво важливих процесів у організмі людини, забезпечує організм мінеральними солями й вітамінами, підтримує на певному рівні обмін речовин. Крім галузі медицини та фармацевтики, лікарські рослини мають велике значення й для інших галузей національного господарства.

В умовах сьогодення постійно зростає попит на лікування натуральними природними засобами (натуропатія), лікування травами (фітотерапія), лікування лікарськими засобами, виготовленими на основі біологічно активних сполук рослинного походження (гомеопатія), спостерігається суттєве підвищення попиту населення України на лікарські засоби, виготовлені на основі рослинної сировини.

Джерела постачання ЛТС: дикорослі ресурси України, культивовані ЛР, імпортна ЛТС, біотехнологія лікарських рослин. Заготівельні організації України: Консорціум “Укрфітотерапія” (спеціалізовані господарства), приватні господарства, система лісових господарств, практична фармація (аптеки, аптечні установи).

При цьому ринок імпортованої фармацевтичної сировини в Україні у 16 разів перевищує експортний продаж за кордон.

Україна має сприятливі умови для вирощування лікарських рослин – клімат і ґрунти, особливо в Криму та Карпатах. На її території налічується понад 200 різноманітних видів лікарських рослин.

Понад 45% від усіх лікарських засобів, що випускаються в Україні та 75% вітчизняних препаратів, що призначені для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань, захворювань печінки, шлунково-кишкового тракту виготовляються з рослинної сировини.

Лікарські рослини використовують у натуральному та переробленому вигляді – у вигляді лікарської сировини. Лікарською сировиною є різні органи та частини рослин. Для потреб науки й медицини заготовляють сировину близько 95 видів, в широких обсягах використовують близько 50 видів. В Україні найбільша кількість сировини отримується з лікарських рослин, зібраних в Карпатах.

Джерелом сировини в галузі виробництва лікарських засобів в Україні є дикорослі лікарські рослини, рослини, що культивуються та імпортована сировина. Крім підприємств хіміко-фармацевтичної галузі лікарські рослини як сировина використовуються підприємствами парфумерно-косметичної, харчової та лікеро-горілчаної промисловості, а також у ветеринарії та зоотехніці для лікування тварин. Фармацевтичні підприємства нині особливо зацікавлені в українській рослинній сировині. Це пояснюється тим, що вітчизняна лікарська сировина високоякісна та екологічно чиста.

Наприклад, така рослина, як валеріана лікарська за вмістом діючих речовин повністю відповідає міжнародним стандартам.

Лікарські препарати із рослинної сировини в Україні виробляють більш ніж двадцять підприємств і компаній, такі як ДП «Агрофірма Ян», НВП «Аріадна», ЗАТ «Віола», ЗАТ «Ліктрави», ВАТ «Лубнифарм», ВАТ «Фітофарм» та ін. Наприклад, найбільша фармацевтична фабрика в Україні – ВАТ «Фітофарм» у Донецькій області − основну свою діяльність спрямовує нині на використання біологічно активних речовин рослинного походження в медичних цілях.

Вітчизняні підприємства займаються як вирощуванням і збиранням лікарських рослин, так і зберіганням і переробкою рослинної сировини. Варто відзначити, що виготовлення рослинної сировини з лікарських рослин відзначається складністю технологічного процесу, який передбачає етапи збирання, сортування, сушіння, подрібнення, переробку та зберігання.

Одним із перших з вирощування, збирання та зберігання рослинної сировини в Україні є ВАТ «Лубнифарм». На сьогодні це підприємство є одним із найбільш конкурентоспроможних підприємств, яке займається не тільки заготівлею, а й переробкою рослинної лікарсько-технічної сировини.

До найбільших виробників, що займаються переробкою лікарської сировини й створенням на її основі лікарських зборів і фіточаїв, відноситься й Житомирський завод лікарських трав «Ліктрави».

Для виготовлення продукції на заводі переробляється понад 100 найменувань лікарських рослин, за рік завод виробляє більше 25 млн. упаковок продукції. Реалізується продукція заводу, а це близько 70-ти найменувань, в більше ніж 1000 аптеках і оптових фірмах України, Білорусі, Молдови та інших країн ближнього й далекого зарубіжжя. Заготівлю лікарських рослин підприємство здійснює практично у всіх регіонах нашої держави – від Криму до Закарпаття, а також закуповує в інших державах – Македонії, Молдавії, Єгипті, Індії, Росії, Грузії, Туркменістані, Китаї. За роки незалежності завод сформував мережу приватних заготівельників і фермерських господарств, а для останніх років характерним є створення власних і спільних заготівельних пунктів у різних областях України. Завдяки відкриттю таких пунктів «Ліктрави» змогли скоротити імпорт лікарської рослинної сировини й суттєво збільшити обсяги заготівлі лікарських рослин в Україні.

Проте, у приватних заготівельників крупні виробники, як правило, приймають лікарську сировину за безцінь, що змушує їх шукати інші шляхи заробітку. Зокрема, збирання лікарських рослин є одним із джерел заробітку для мешканців Карпат, які в умовах сучасності об’єднуються у кооперативи. В Криму, нажаль, приватний бізнес, пов’язаний з лікарськими травами, перебуває у жалюгідному стані.

Існує декілька виробників, кооперативів, які займаються збиранням дикорослих рослин, декілька, що вирощують сировину. Основні проблеми полягають в тому, що дрібні виробники не мають ні знань, ні коштів для отримання високоякісного матеріалу із заготовленої сировини, не володіють повною мірою ситуацією на ринку лікарських трав, не мають достатнього досвіду вирощування і збуту продукції.

Тому фармацевтичні підприємства надають перевагу гуртовим постачальникам з уже перевіреною сировиною. До таких належить ПП «Калина-М», яке розташоване в Тернопільській області та спеціалізується на заготівлі лікарських рослин вже близько десяти років. Провідним вітчизняним фармацевтичним компаніям підприємство постачає близько 30 тонн лікарських трав у рік. Загалом у «Калині-М» заготовляють понад 200 видів різнотрав’я і плодів. В найближчих планах – вихід на польський ринок. Рослини, які постачає підприємство, зокрема на «Ліктрави», відзначаються високою якістю, головна їхня перевага в тому, що ростуть вони у диких умовах в екологічно чистій зоні. Ускладнює ж діяльність підприємства вітчизняне податкове законодавство з високими податковими ставками.

Вирощуванням лікарських трав в Україні також займається низка державних спеціалізованих сільськогосподарських підприємств таких як «Перлина Полісся» (Житомирська обл.), «Кук» (Закарпатська обл.), «Дружба» (Полтавська обл.), «Перемога» (Сумська обл.), а також ряд радгоспів Хмельницької та Тернопільської областей. Загалом, вирощуванням і заготівлею лікарських рослин займаються 14 радгоспів консорціуму «Укрфітотерапія». Усі наукові проблеми щодо вирощування лікарських рослин вирішує Кримська Науково-дослідна станція лікарських рослин і її філія Староушицький науково-дослідний опорний пункт по лікарських рослинах (Хмельницька обл.).

Не дивлячись на деяке пожвавлення ринку лікарських рослин, все ж таки в Україні відчувається гострий дефіцит у лікарській сировині, її в значних обсягах закуповують у країнах близького й далекого зарубіжжя. І це при тому, що в Державному центрі фармакології МОЗ України зареєстровано понад 300 вітчизняних лікарських препаратів рослинного походження, що належать до категорії життєво необхідних.

Розвиток ринку лікарських рослин і продукції їхньої переробки стримується специфічними особливостями, притаманними йому. Найвагоміший фактор, що впливає на процес виробництва лікарських рослин – це значні затрати праці, зумовлені необхідністю застосування в значних обсяг ручної праці. Ручне збирання окремих лікарських культур різко підвищує собівартість сировини, а рентабельність виробництва при цьому не перевищує 10-20%. Для окремих рослин можливим є альтернативний вихід із даної проблеми – застосування малогабаритної збиральної техніки, але на сьогоднішній день її використання в галузі стримується браком коштів.

Не менш важливим фактором, що впливає на обсяги виробництва лікарських рослин і продуктів їхньої переробки, є необхідність висушування лікарської сировини. Більшість лікарських рослин, відразу після ручного збирання, необхідно в той же день вручну розкласти для сушіння. Сушіння невеликих партій сировини не вимагає великих фінансових вкладень. Дрібні виробники висушують рослини, як правило, під навісами, а середні й крупні використовують спеціальні сушарки. Парадоксом вітчизняного бізнесу є використання сушарок, які працюють на рідкому паливі, що, в свою чергу, підвищує собівартість вирощеної продукції. Наразі стоїть питання про впровадження устаткування для висушування лікарської сировини, яке б працювало на альтернативних видах палива – соломі, тирсі та інших органічних відходах.

Нині заготівля дикорослих лікарських рослин не задовольняє потреб аптек і хіміко-фармацевтичної промисловості. Тому поряд із вирощуванням лікарських рослин необхідно якомога більше створювати насаджень плодово-ягідних культур, що також є лікарськими рослинами. Вони містять поживні речовини, які ефективно діють на організм людини. До таких культур належать абрикос, барбарис, ожина, суниці, кизил, малина, журавлина, смородина, горобина.

Не можна оминути увагою й той факт, що у зв’язку з інтенсифікацією експлуатації ресурсів лікарських трав на порядок денний стають проблеми їх раціонального, дбайливого використання згідно концепції сталого розвитку. Запаси лікарських рослин не безмежні й використовувати їх потрібно обачливо, щоб вистачило як нам, так і наступним поколінням.