Окремо нижче розглядатимуться також масиви законодавства, що визначають режим окремих складових державного земельного кадастру.

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ Національний Гірничий університет

Кафедра геодезії

Лабораторна робота№1

з дисципліни «Законодавчі та правові основи кадастру»

Тема: Законодавче регулювання ведення Державного земельного кадастру

Виконала:

Ст.гр Б-ГК-12-1

Льоринець Л.С

Перевірив:

Ст.викладач

Толсторебров О.І

М.Дніпропетровськ

Р.

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ Національний Гірничий університет

Лабораторна робота № 1

з дисципліни: " Законодавчі та правові основи кадастру "

тема: «Законодавче регулювання ведення Державного земельного кадастру»

Виконала:

ст.гр Б-ГК-12-1

Льоринець Л.С

Перевірив:

ст.викладач

Толсторебров О.І

м.Дніпропетровськ

2015р.

Зміст

1.Вступ. Державний земельний кадастр……………………………….ст.4-5

2.Діючі нормативно правові акти, що регулюють порядок ведення Державного земельного кадастру України та окремих його частин………………………………………………………………………..ст.6-53

3.Структурований перелік діючих нормативно правових актів у вигляді таблиці та визначення термінів, що використовуються при правовому регулюванні ведення Державного земельного кадастру України та окремих його частин у вигляді таблиці……………………………………………ст.54-59

4.Список використаної літератури……………………………………………………………………ст.60

1.. Законодавче визначення Державного земельного кадастру наведене у ч.1 ст.193 ЗКУ, ст.1 ЗУ «Про Державний земельний кадастр»:

«Державний земельний кадастр – єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.»

Державний земельний кадастр є основою для ведення кадастрів інших природних ресурсів, а також для ведення містобудівного кадастру населених пунктів

Призначення Державного земельного кадастру:

Забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та місцевого самоврядування, зацікавлених підприємств, установ, організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Загальні положення, що регламентують ведення державного земельного кадастру, містять:

ЗУ «Про Державний земельний кадастр»(1);

ст.23 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» (передбачено існування кадастрів природних ресурсів);

ст.ст.193-204 ЗКУ (гл.34 «Державний земельний кадастр»);

ПКМ «Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів» від 01.11.2000 №1619;

ПКМ «Про інформаційну взаємодію органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, та органу державної реєстрації прав» від 22.02.2012 №118;

ПКМ «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» від 17.10.2012 №1051;

наказ Держкомзему, Мінфіну України та Мінекономіки України «Про затвердження Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг» від 15.06.2001 №97/298/124.

Окремо нижче розглядатимуться також масиви законодавства, що визначають режим окремих складових державного земельного кадастру.

На думку фахівців, одним з головних недоліків існуючого земельного кадастрового обліку слід вважати його статистичний характер (починаючи з радянських часів актуалізація кадастрових даних підмінялася веденням статистичної звітності з кількісного обліку земель за формами №6-зем, 6а-зем, 2-зем), просторові характеристики обліковувалися з недостатньою точністю та ретельністю7