Створення макросу

Мета роботи

Отримання практичних навичок по створенню і використанню макросів в СУБД Microsoft Access.

2. Задачі роботи

Оволодіти навичками по створювані макросів і елементів управління для їх запуску.

3. Вимоги до звіту

Звіт про виконану роботу повинен містити:

– назву і мету роботи;

– опис основних етапів роботи і результатів їх виконання;

– відповіді на контрольні питання по указівці викладача.

До звіту додається дискета із виконаним завданням.

Порядок виконання роботи

4.1 Створити декілька макросів для відкриття створених на попередніх заняттях таблиць, запитів і звітів.

4.2 Створити на панелі інструментів кнопку для запуску одного з макросів.

4.3 В режимі „ Конструктора форми ” створити кнопки, котрі запускають усі створені макроси.

4.4 Створити макрос з ім'ям „ AUTOEXEC ” для відкриття кнопкової форми і перевірити його виконання.

5. Теоретичні положення

5.1. Поняття макрокоманди і макросу

Макросом називають набір з однієї або більшої кількості команд, виконуючих певні, часто використовувані операції, наприклад, відкриття форм або друк звітів.

Макроси можуть бути доволі корисними для автоматизації часто виконуваних дій. Якщо записати ці часто виконувані дії у вигляді макросу, то вони будуть виконуватися автоматично при запуску макросу. Наприклад, при натисненні користувачем певної кнопки, можна запустити макрос, який роздрукує звіт, або виведе на екран форму.

Макрокоманда – основний компонент макросу, інструкція, яка самостійно або в комбінації з іншими макрокомандами визначає виконувані в макросі дії (іноді макрокоманди називають просто командами макросу). Серія макрокоманд, з яких складається макрос, виконується кожний раз при його запуску.

Створення макросу

Для створення макросу у вікні бази даних потрібно вибрати вкладку „ Макросы ” і натиснути на кнопку „ Создать ”. З'явиться вікно „ Конструктора макросів ” (рис.6.1).

Рис. 6.1 Вид вікна макросу

Воно складається з двох стовпців: „ Макрокоманда ” і „ Примечание ”. В стовпці „ Макрокоманда ” перераховуються команди, які належить виконати. Щоб в комірці стовпця „ Макрокоманда ”задати потрібну макрокоманду, її необхідно вибрати зі списку.

Стовпець „ Примечание ”, містить коментарі до команд. При виконанні макросу він ігнорується, однак його заповнення робить текст макросу більш зрозумілим.

Виконання кожної макрокоманди залежить від її аргументів, хоча деякі макрокоманди не мають аргументів. Аргументи уводяться в спеціально відведені для цього поля, розташовані в нижній частині вікна макросу. Аргументи можуть уводитись за допомогою клавіатури, однак, по можливості, краще вибирати їх зі списку, щоб уникнути некоректних значень.

Примітка. Потрібно пам'ятати, що дія команди, в якій не вказаний цільовий об'єкт, поширюється на активний об'єкт.