Можливість визначати процедуру розгляду справи.

17. Психологічний комфорт замість конфлікту. Мова йде про більш невимушену обстановки розгляду, а також більш ретельний та індивідуальний підхід до розгляду кожної справі до суті.

Компетенція третейського суду. Одним із перших питань, які приходиться вирішувати третейському суду, є питання про наявність у нього компетенції для вирішення даного спору. При його вирішенні суд повинен з’ясувати декілька питань: чи взагалі укладена третейська угода, яке коло питань охоплюється угодою і, на кінець, чи може бути даний спір розглянутий в третейському суді. Для вирішення цього питання Закон встановлює декілька правил. По-перше, вирішити питання про компетенцію повинен сам суд. Вдруге, своє рішення суд оформлює судовим актом: ухвалою, якщо він вирішує це питання без розгляду спору по суті, і рішенням, якщо воно приймається при винесені рішення.

Коло цивільно-правових спорів, які можуть бути передані на вирішення третейського суду, це:

1) конкретний спір,

2) певна категорія спорів,

3) або всі спори, які виникли чи можуть виникнути між ними у зв’язку з яким-небудь правовідносинами, незалежно від того, чи носило воно договірний характер.

Тобто третейський суд розглядає спори, які витікають не тільки із договірних правовідносин, а й тоді, коли сторони спору не зв’язані умовами угоди, однак вони заключили третейську угоду. Законом допускається передача за згодою сторін на вирішення третейського суду не будь-яких спорів, а тільки господарських і цивільно-правових, за винятком тих, передача яких на розгляд третейського суду заборонене на законом.

Третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:

1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;

2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов’язаних із задоволенням державних потреб;

3) справ, пов’язаних з державною таємницею;

4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);

5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;

6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство;

7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;

8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення;

9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин;

10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов’язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств;

11) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;

12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України;

13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб’єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень;

14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Третейський суд вправі розглядати спір лише при наявності третейської угоди про передачу спору на вирішення в третейський суд.

Відповідно до ст. 12 Закону третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід’ємна частина третейської угоди.

За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту.

Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв’язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.

Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди.

Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.

У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною.

Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження.

Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

ВИСНОВОК З ПЕРШОГО ПИТАННЯ:

Третейський суд - це недержавний незалежний орган, який створюється за згодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та /або юридичних осіб в порядку, встановленим цим Законом, для вирішення спорів, які виникають з цивільних і господарських правовідносин.

Законодавством України передбачено два види третейських судів: третейські суди, створювані для вирішення конкретного спору (так званий «випадковий», або ad hoc), а також постійно діючі третейські суди (деколи їх називають інституційними). І перші і другі створюються без статусу юридичної особи.

Третейський суд вправі розглядати спір лише при наявності третейської угоди про передачу спору на вирішення в третейський суд. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв’язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.