Правова теорія Іоганна Готліба Фіхте

Іоганн Готліб Фіхте (1762-1814) - філософ, громадський діяч, займався проблемами правової теорії. Фіхте доводив, що становлення права можливе лише з " чистих форм розуму". Зовнішні фактори не мають будь-якого відношення до природи права. Необхідність у праві диктує самосвідомість. Право базується на індивідуальній свободі. По­няття права - є поняття відносин між розумними істотами.

Для гарантії свободи кожній окремій людині і зіставлення з нею сво­боди усіх потрібна правова спільність людей. Стрижнем такої правової спільності повинен стати юридичний закон. Він випливає із взаємин розумно-вільних істот, а не з морального закону. Право функціонує неза­лежно від моралі, регулюючи виключно галузь дій і вчинків людини.

Правові відносини, свобода індивідів не застраховані від порушень. Панування закону не настає автоматично. Правові відносини, свободу треба захищати примусом. Інших засобів немає. Потреба забезпечити особисті права людей обумовлює необхідність держави. Тому люди укладають цивільно-державний договір. Завдяки йому встановлюється державність. Загальна свобода народу складає стрижень законодавства, визначає межі впливу держави. Так демократ Фіхте, спираючись на природно-правову доктрину, намагався теоретично припинити сва­волю абсолютистсько-поліцейської влади над підданими, затвердити політичні права і свободи особи.

Фіхте виступав за республіканську форму правління. Був проти деспотії. Відстоював ідею верховенства народу, який має право на будь-яку зміну небажаного йому державного ладу і право навіть на революцію. У роботі " Замкнута торгова держава" (1800 р.), Фіхте розробляє теорію ідеальної держави. В основі такої держави лежить розум, свобода, гарантія прав кожній людині. " Замкнута торгова дер­жава" тримається на приватній власності, що створюється особистою працею. Держава цьому процесу не заважає, а навпаки створює всі умови. Добре розвиваються усілякі ремесла, але наголос робиться на сільське господарство. У такій державі населення поділене на три стани: 1. Землеробське. 2. Промислове. 3. Купецьке. Є ще категорія людей, які належать до сфери культури і політики.

Свобода промислу, вибір професії заборонені. Жорстко регламен­тується побут. В економічних відносинах ця держава " самодостатня" і " самозабезпечувана". За допомогою держави люди досягнуть ідеального ладу. Використовуючи машинну техніку суспільство вирішить усі земні задачі без великої витрати часу і сил. А у вільний час будуть міркувати про свій дух і про земні ідеали. Тоді наступить такий період, коли в державі уряд буде зайвим. У ньому відпаде будь-яка необхідність. Але це буде нешвидко, підкреслював Фіхте. Таке політико-правове вчення про державу схоже на утопічне.

Іоганн Фіхте виступав за мир, вічний мир. Був проти шовінізму, по­неволення одних країн іншими. Він, як і Кант, мріє створити міжнародну організацію, яка буде займатися проблемами світу, розв'язувати всі проблеми у відносинах між державами.

У політико-правових вченнях Фіхте виступив за: 1. Національне відродження Німеччини. 2. Соціальне відновлення країни. 3. Ство­рення єдиної централізованої німецької держави. 4. Перетворення на буржуазно-демократичній основі.

На запитання як цього можна досягти, Фіхте сам дає відповідь: вихованням народу в дусі любові до вітчизни і свободи. А це може зробити своєю працею тільки інтелігенція. Іоганн Фіхте дуже цінував інтелігенцію і називав її " істинними наставниками нації" ".