Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Хід уроку




І. Організаційний момент

Вхід до класу під музику Л. Кніппера "Полюшко-поле". Музичне привітання.

Учитель. Давайте згадаємо, як називається тема, над якою ми працюємо?

Учні. Про що говорить музика.

Учитель. Що ви вже знаєте про її можливості?

Учні. Музика може виражати почуття, настрій, думки людини, її характер.

Учитель. Сьогодні ми маємо з'ясувати, чи може музика зображати рух?

Хто пам'ятає, як називається твір, під який ви увійшли до класу?

Учні. "Полюшко-поле" композитора Л.Кніппера.

Учитель. Про що в ньому розповідається?

Учні. Про кінноту, яка іде по полю.

Учитель. А як ви визначили, що це саме кіннота і що вона рухається?

Учні. В музиці передано стукіт копит. Вона звучить спочатку тихо, потім - голосніше і знову поступово затихає. Складається враження, що кіннота була десь далеко, потім поступово наблизилась до нас і почала знову віддалятися.

Учитель. Іншими словами, музика може передавати рух!

Уявіть собі, що ви - музиканти оркестру і маєте зобразити стукіт копит. Який музичний інструмент ви б обрали?

Пропонуються трикутник, барабан, бубон, дзвоники, ложки, палички, кастаньєти, маракаси. Діти вибирають інструменти, аргументуючи свій вибір, пробують при повторному спуханні твору зобразити на них стукіт копит, а інші учні виконують "роль вершників".

Учитель. Сьогодні ми ознайомимось із музичним твором великого російського композитора Михайла Івановича Глинки. (Демонструється портрет композитора).

Завжди талановиті композитори, художники, письменники, поети звертали увагу на знаменні події у житті людей і відображали їх у своїх, творах. Михайло Глинка був свідком відкриття першої в історії Росії залізничної копії і пуску першого потягу по ній. Ця подія настільки його вразила, що він написав музику на вірші М.Кукольника. Так з'явилася "Попутна".

Уявіть собі, 1837 рік - відкриття першої Російської залізничної копії, що вела "із Петербурга до міста Павлівська. Подивіться, який вигляд мав один із перших потягів - у пісні буде звучати слово пароход, тобто потяг пересувається завдяки пару. (Демонструється іграшковий потяг старовинної моделі). На пероні залізниці зібралося багато людей. Пасажири і просто зацікавлені глядачі прийшли подивитися на небачене видовище новий вид пересування. (Звучить текст «Попутної»).

Учитель. Як ви вважаєте, які почуття людей передаються у цьому вірші? Якби ви були композиторами, яку за характером музику ви створили б?

Завдання перед слуханням. Зараз ми послухаємо цей чудовий твір. Цікаво, чи збіжиться ваше уявлення про можливий характер музики з музикою, створеною композитором? Зверніть увагу на побудову пісні. Із скількох частин вона складається? Чи змінюється характер музики? (Учні спухають "Попутну" М.Глинки у виконанні соліста у супроводі фортепіано).



Учитель. Який був загальний настрій?

Учні. Радісний, схвильований.

Учитель, Чи музика весь час була однаковою?

Учні. Ні. Вона складається із трьох частин.

Учитель. Якою була перша частина?

Учні. Весела, хвилююча, швидка, схожа на скоромовку.

Учитель. Що зображує ця швидка музика?

Учні. Стрімкий рух потягу, перестук коліс, гомін та обговорення події багатьма людьми.

Учитель. Якою за характером була музика в другій частині?

Учні. Більш повільною, наспівною. Складалося враження, що людина іде потягом, дивиться у вікно, милується рідною землею і просто насолоджується поїздкою.

Учитель. У чому особливість третьої частини?

Учні. Вона така ж стрімка й схвильована, як і перша частина.

Учитель. А як ви вважаєте, що для М. Глинки було головним: показати рух потягу чи передати емоції, тривогу, хвилювання людей?

Учні. Передати емоції, тривогу, хвилювання людей.

Учитель. Так. Передати враження людей від цієї події. В якому виконанні прозвучала пісня?

Учні. Пісню виконував соліст у супроводі фортепіано.

Учитель. А що зображував фортепіанний супровід?

Учні. Фортепіанний супровід нагадував перестук коліс.

Учитель. Як ви вважаєте, чому пісню назвали "Попутна"?

Учні. Тому що в ній розповідається про враження, що виникли в дорозі, "по путі".

Учитель. Пропоную ще раз послухати «Попутну» Михайла Глинки, але а іншому виконанні. Зверніть увагу на те, хто буде виконувати пісню: одна людина чи багато, акомпанувати - один інструмент чи багато? (Діти слухають «Попутну» у виконанні дитячого хору і симфонічного оркестру).

Учитель. В якому виконанні прозвучав твір цього разу?

Учні. Цей твір виконував дитячий хор у супроводі симфонічного оркестру.

Учитель. В якому виконанні вам більше сподобався твір і чому?

(Діти обмінюються враженнями, аргументуючи свою відповідь).

Учитель. А якщо вилучити стукіт коліс, мелодія лісні залишиться?



Учні. Так. Але музика буде не такою виразною.

Учитель. А якщо вилучити мелодію і залишити стукіт коліс, гудок паровоза, музика залишиться?

Учні. Ні, адже мелодія - це душа пісні.

Учитель. А чи знаєте ви, як рухається потяг у мультфільмі, й що треба зробити художнику, аби поїзд проїхав на екрані?

Учні. Намалювати багато малюнків.

Учитель. Удома спробуйте уявити себе художником-мультиплікатором і створити серію малюнків до одного з творів, які передають рух. А тепер пригадайте, будь ласка, пісні, в яких зображується рух. (Учні називають українські народні пісні "Іде, іде дід, дід", "Ходить сонко по вулиці", "Бім, бом", "Качка йде", пісню Д Кабалевського "Карусель").

Учитель. В яких з цих пісень темп однаковий протягом усієї пісні, а в яких змінюється?

Учні. У пісні "Бім, бом" темп прискорюється, начебто передає хвилювання й поспішні дії, а в "Каруселі" музика зображує поступове прискорення руху, а потім також поступово рух уповільнюється - і карусель зупиняється.

Учитель. На таблиці записані мелодії пісень. Спробуємо пограти в детективів. Кожний ряд делегує свого слідчого, який буде йти по слідах записаної мелодії (визначити розмір, тривалості, проплескати ритмічний малюнок). Учні відповідного ряду мають визначити пісню й виконати її з рухами.

Підсумок уроку

Учитель. Урок підійшов до завершення.

Запитання до учнів:

- Що нового ви почули сьогодні на уроці?

- Який твір великого російського композитора ми сьогодні спухали?

- Якій події присвячений цей музичний твір?

- Які почуття виражала музика?

- Що музика зображувала?

- Потяг стояв чи рухався?

- Отже, чи може музика зображати рух?

- Як ви вважаєте, чи міг би композитор зобразити потяг який стоїть на місці, або художник на одній картині показати, як потяг рушить із місця, набирає швидкість, сповільнює рух і зупиняється? (Учні висловлюють свої думки).

Учитель. Отже, виражальність і зображальність у музиці існують поруч. Але головне все ж таки те, що музика виражає, а зображальні інтонації допомагають нам глибше, яскравіше сприйняти музику, уявити собі подію.


Данная страница нарушает авторские права?

mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2017 год. (0.008 сек.)