Замет неводу

По техніці виконання замети бувають шлюпочні та безшлюпочні, а також з. провідником чи з буєм.

При шлюпочному заметі до пятного урізу невода закріпляють додатковий буксирний кінець. Слабину його набирають на шлюпку, яку судно буксирує за кормою. По команді " Віддати невід" віддають кінець, який затримує шлюпку, а з неї

Додатково скидають плавучий якір. Силою гальмування як та шлюпки стягується невід. Закінчуючи вимітку невода, судно підходить до шлюпки і приймає додатковий тягучий канат, який заводять на лівий барабан лебідки і підтягують крило невода.

При без шлюпочному заметі до пятного урізу закріплюють буй. Невід за борт стягується викинутим за борт плавучим якорем. Після вимітки невода судно повинно щільно підійти до буя, який витягують з води баграми. Піднятий кінець заводять на лівий барабан лебідки і підтягують пятне крило невода.

Замет з провідником можливо виконувати при сильнім вітрі, при зябі та при відсутності видимості. Провідник намотаний на лівий барабан лебідки і закріплений до пятного приуху.

По команді " віддати невід" з корми скидають плавучий якір і невід стягується цим якорем. З правого барабану травять стяжний канат, з лівого - провідник. При віддачі невода і вимітці перших літерів провідник травять зовсім вільно. Якщо його травити туго, то провідник або буде буксирувати за судном мотенний літер, або порветься. За кормою провідник піде у воду і його не відно. По мірі замітанні невода провідник трав'ять все тугіше і тугіше, а після половини замету стопорять і, включають на " віра". Вибирають провідник на повних обертах барабана, але, через ^ недостатню швидкість лебідки до моменту зупинки судна, в воді залишається значна частина провідника.При заметі з провідником судно вільно в своїх маневрах. Де б судно не зупинялось, невід буде підтягнутий провідником.

Успіх на промислі при заметі залежить від багатьох факторів: напрямок та сила вітру, течії; напрямок та швидкість косяка, його щільність та скупчення. Немаловажне значення має знання біології об'єкту лову, шляхи його міграції, досвід капітана, якісна робота акустичних приборів, майстра добутку риби і робота всього екіпажу, а також безаварійна робота механізмів. Замет невода за вітром найбільше результативний.

Найшовши косяк, судно виходить на точку замету так, щоб по кормі косяк находився 70-90 градусів ПБ на відстані 180-210м. Віддають невід і судно починає рух для замету косяка. Після зупинки судна в зливній частині косяк продовжує рухатись коло стінки неводу від слива до нижньої частини. Тому в першу чергу підбирають біжучий уріз і на ходу його до судна починають кошилькувати за кормову частину стяжного троса, тим самим створюють обнос судна неводом з корми, при чому форма біжучої частини неводу зявляється в виді " кишені".

Пройшовши вздовш стінки неводу косяк виходить в " кишеню" і залишається в ньому до кінця кошилькування, деколи проскакує вздовж стінки і входить в глибину обмітаного простору.

Вибиранняза кормовий кінець поєднується з вибіркою провідника і продовжується до того часу, коли не підберуть провідник і пятну частину неводу, не переведуть на носову кільову планку.

Після чого починають кошилькування за носовий кінець, одержуючи обнос з носу судна. Косяк, увійшовши в замітанний простір і дійшовши до стінки невода, як правило, рухається вздовж неї в сторону зливної частини. Попавши в " кишеню" він також, як і в першому випадку, або залишається в ньому, або дійшовши до стінки невода уходить в замітанний простір (малюнок 3).

В даному заметі дуже важно щоб допоміжний бот до проходу судна до пятної частини був спущений на воду і утримував судна паралельно до центральних літер неводу.

Після закінчення кошикування, ботом відтягують корму судна від неводу і починають вибірку по колу. Такі замети можливо робити при силі вітру 2-3 бали, так як при великій силі вітру допоміжні боти не справляються із своїми функціями.

На суднах СТР, де є підрулюючи пристрої та допоміжний бот, при силі вітру 2-3 бали, до уваги приймають тільки направлення руху косяка і заміт виконують з любого положення по відношенню до вітру. При силі вітру 4-5 балів, коли косяки зміщуються за вітром, на суднах використовують слідуючи тактичні засоби: " в обгін косяка" і " в обріз хвоста косяка". Конфігурація замету представляє собою форму еліпса тільки більш витягнутим. Вибірка урізів та кошилькування

При підході судна до кінцевого буя, провідник вибирають до з'єднання із стяжним тросом і пятним урізом. Потім до пятного урізу підключають витяжний кінець, введений через кіпову планку (чи мальгогер) на турачку брашпілля чи другого тягового пристрою. Витяжний кінець набивають, роз'єднують пятний уріз від стяжного троса і вибирають до підходу огона зливної секції до кінцевої планки. До кільця, вплетеного в огон зливної секції, зєднують стопорний кінець пятного крила, після чого звільняють від пятного урізу турачку. При виборці пятного урізу роз'єднують буї і плавучий якір. Вибірку стяжного каната починають по команді капітана в залежності від умов замету.

Процес кошилькування є одним з основних процесів кошикового лову, від якого залежить успіх всього замету. Вирішальну роль тут відіграє вибір оптимального режиму кошилькування неводу. Практиками встановлено, що швидкість заглиблення нижньої підбори невода після замету нерівномірна за часом. Спочатку занурення вона більш. І чим більш розправляється невід, тим швидкість занурення стає меншою. Тому для розрахунку часу видержки треба користуватись даними таблиці 9.

Таблиця 9

Початковий момент відрахування потрібно приймати час вимітки половини невода. В процесі кошилькування вибірка стяжного троса проводиться в широкому діапазоні швидкостей від 17-20 метрів на хвилину до 100-120 метрів на хвилину. За один чи два кінці. На початку кошилькування, швидкість вибірки максимальна, а в кінці - мінімальна. Процес кошилькування розділяють на три етапи:

Перший - нижня підбора продовжує погружатись,

Другий - нижня підбора рухається на постійної глибині,

Тритій - нижня підбора починає рухатись вверх.

Перший етап закінчується після вибирання 20 відсотків витравленого стяжного троса, другий - після вибирання ще 20 відсотків, третій вибирають ще залишеного бОвідсотків троса.

Нижня підбора невода досягає максимального занурення тільки в кінці першого етапу кошилькування. Глибина занурення практично не залежить від швидкості вибірки стяжного троса, залежить, в.основному, від часу видержки. При роботі на малих глибинах, в процесі кошилькування необхідно максимально зменшити час від закінчення замету до початку вибірки стяжного тросу. В таких умовах потрібно витравлювати стяжний трос з гальмуванням на 10-30 відсотків менше довжини нижньої підбори, в залежності від глибини.

3. 4 Вибірка і укладка невода

Технологія вибірки невода відіграє не останню роль в забезпеченні успіху замету. Правильна вибірка невода, коли враховуються всі фактори, гарантує безаварійність роботи.

Вибірка невода починається з вибірки стяжного троса. Одні судна одразу з кошилькуванням вибирають невід, другі починають вибирати невід тільки після того, як на барабан лебідки взято 200-250 метрів стяжного троса, але бувають і таки замети, коли вибірку невода проводять тільки після кошикування. Вибірку невода можна проводити декількома способами: судно за допомогою бота і витрилів постійно утримують робочим бортом на вітер. В цьому випадку необхідно ретельно слідити за тим, щоб судно не перейшло лінію вітра носом чи кормою. Якщо судно все-таки перерізало лінію вітра, наприклад, носом під дією його дрейфує в обметаний простір (малюнок 4), то бот, в цьому випадку, повинен буксирувати судно за ніс по направленню 130-160 градусів лівого борта. Після того, як ніс судна вийде на вітер, буксир переводять в район мідельшпанговта і бот продовжує буксирувати судно по направленню 80-90 градусів ЛБ до того часу, поки не звільниться корма і не звільниться корма і не з*явиться можливість вибирати невід. При виконанні цих операцій кошикування виконують за кормовий кінець стяжного троса.

Вибірка і укладка невода є однією з найбільш тяжких і трудомістких операцій процесу лову. Як правило, вибірку невода починають не діждавшись повного закінчення кошикування. Для цього два-три біжучих літера оздоблюються " карабінами", які підвязуються бензелями до огонів вуздечок, з тим, щоб при виборці невода проходила самовіддача карабіна від вуздечки.

За умовами гарної погоди спішити з вибіркою невода до закінчення кошикування не потрібно, так як це дає додаткові зусилля на невід, а також в процесі вибірки біжні літера стягуються в джгут і тим самим створюють ворота під корпусом судна.

До вибірки невода приступають тільки після завершення процесу кошикування (малюнок 8, 9) підібравши при цьому половину біжучого літера. Таким способом створюється додаткове перекриття " воріт" під корпусом судна за рахунок вільного провису делі бігучих літерів, що попереджує в деякої степені вихід риби під корпус судна. При цьому обніс судна неводом передбачається шляхом відтягування судна від невода допоміжним ботом. Позитивні результати при виборці невода дають використання вітрилів, які ставлять на ботдеці і ними регулюється положення судна відносно невода.

Карабіни знімаються із стяжного троса і нанизуються на " струну", яка служить для проводки по неї вуздечок невода, щоб не затоплювалась нижня підбора. По мірі підходу вуздечок з карабінами до силового блоку, вони знімаються із " струни" і скидаються в середину невода. При цьому відставання верхньої підбори за час вибірки вирівнюється при гальмуванні нижньої підбори за вуздечки, а відставання нижньої підбори вирівнюється шляхом зєднання декількома парами карабінів один до одного. На кормовій площадці вибірку і укладку невода проводять під керівництвом майстра добутку.

Невід кладуть в суворому та відповідному порядку. Верхня підбора набирається з лівої сторони площадки колами діаметром 1, 5-2 метрів. Нижня підбора вкладується рівномірно невеликими колами з правої сторони неводної площадки. Необхідно використовувати загальне нахилення укладки підбір до палуби в межі 45 градусів.

Вуздечки почергово вкладають на фальшборт площадки з правого борта. їх виставляють за борт на всю можливу довжину і нанизують на спеціальний канат. Не можна допускати запутання вуздечок, це приведе до аварійного замету. Дель невода вкладують між підбори. Жгут делі ділиться на декілька частин по числу матросів, які проводять укладку невода, кожний з них укладає свою частину широкими рівномірними складками. Не допускається укладка джгута делі без його розподілу на дві частини, в цьому випадку зменшується швидкість заглиблення неводу.

Вибірка підбор повинна проводитись рівномірно, для того, щоб попередити перенос сітного полотна. Вирівнювання підбор необхідно проводити з початку вибірки і до підходу останніх 3-4 метрів. В процесі вибірки, укладки невода уважно оглядається сітне полотно. Якщо є пориви делі, то невід ремонтується.