Тема 1.1 Волокнисті, ниткоподібні, сіткоподібні матеріали та вироби оснащення знарядь рибальства.

Білгород – Дністровський державний морський рибопромисловий технікум

ОСНОВИ ПРОМИСЛОВОГО РИБАЛЬСТВА

Конспект лекцій

Для студентів 121, 122, 441 груп

Лаврука В. Р.

Відмінника освіти України, викладача вищої категорії

Конспект лекцій розглянуто та схвалено

цикловою комісією «Промислове рибальство»

Протокол № від 28 серпня 2010 року

Голова комісії _______________Е.Л. Костенко

ВСТУП

Основні етапи розвитку рибальства. Перші знаряддя лову у вигляді копій, острог|остенів|, гачків з'явилися|появилися| в доісторичні часи. Мабуть|очевидно|, в цей же період стали застосовувати знаряддя лову з|із| дерева і інших природних матеріалів для споруди різного роду перешкод і пасток. Лише за декілька тисячоліть до нової ери були виготовлені |споруджені| перші сіткові| знаряддя рибальства з|із| волокнистих матеріалів.

До XV—XVI вв|. рибу ловили лише у внутрішніх водоймищах і в|в, біля| узберіжжя|узбережжя| морів в основному вудками|вудочками|, ставними| і плавними сітками|сітями|, сачками, підйомними|підіймальними| сітками|сітями|, закидними неводами, дрібними|мілкими| пастками.

Нова ера в розвитку рибальства наступила|настала| в XVI—| XVII вв|., коли рибаки|рибалки| на невеликих суднах стали виходити в море. Розвиток рибальства у відкритому морі привів до створення|створіння| таких знарядь лову, як морські плавні (дрифтери), пастки|сіті|, неводи, бімтрали, оттертрали, трали. Найважливішими з|із| них є|з'являються, являються| трали, які з'явилися|появилися| в 30-х роках минулого століття|віку|.

До середини XIX в., по суті, були відомі всі сіткові| знаряддя лову, які складають основу сучасного промислового рибальства. З тих пір|відтоді| розвиток промислового рибальства йшов в основному по шляху вдосконалення суднів, розробки засобів|коштів| механізації лову, застосування|вживання| гідроакустичних засобів|коштів| пошуку і розвідки риби, нових риболовецьких матеріалів, збільшення розмірів знарядь лову і удосконалення (модифікації)|покращання| їх конструкції, використання фізичних полів для інтенсифікації рибальства і т.д.

Розвиток промислового флоту було пов'язано в основному із збільшенням розмірів, потужності і автономності плавання риболовецьких суднів, підвищенням їх технічної оснащеності (СО, СЧС, МРС, РС, РТ, СРТ, СРТР, СРТМ, БМРТ, РТМ _-Тропік, Атлантик, суперАтлантик, БКРТ, БАТ і ін.)

Сучасне промислове рибальство характеризується високим рівнем механізації. У морському рибальстві механізовані всі найбільш важкі|тяжкі| і трудомісткі операції. Механізовані багато процесів здобичі|видобутку| риби у внутрішніх водоймищах. Перед рибною промисловістю поставлені завдання -|задачі| переходу від механізації окремих операцій лову до комплексної механізації і автоматизації здобичі|видобутку| риби.

Особливий вплив на розвиток промислового рибальства надав|зробив, виявив, чинив| появу гідроакустичних засобів|коштів| пошуку і розвідки риби. Ехолоти і гідролокатори сприяли переходу від «сліпого» лову до прицільного, розвитку лову риби в товщі води. На їх основі були розроблені і упроваджені|запроваджені, впроваджені| гідроакустичні прилади контролю роботи знарядь лову.

Заміна рослинних матеріалів синтетичними дозволила збільшити розміри знарядь лову, підвищити їх довговічність, полегшити догляд за ними і т. д

Застосування|вживання| штучних світлових, електричних, акустичних і інших видів полів сприяє підвищенню концентрації риби, зменшенню вірогідності|ймовірності| її відходу|догляду| із|із| знарядь лову, організації селективного лову. З використанням таких полів розроблені нові знаряддя і способи лову риби, зокрема лов риби рибонасосами|, ерліфтами, бортовими і конусними пастками.

Значний вплив на розвиток промислового рибальства робить наука. Наукові основи промислового рибальства в 30-і роки заклав проф|есор Ф. І. Баранов.

У подальші|наступні| роки завдяки працям Ф. І. Баранова, його учнів і ряду|лави, низки| зарубіжних учених особливо активно розвивався один з наукових напрямів|направлень| промислового риболовства| гідромеханіка риболовецьких знарядь. Дослідження в цій області дозволили розробити методи визначення навантажень на знаряддя лову, їх робочої форми і розмірів, методи моделювання знарядь лову і т.д.

Для розвитку теорії і практики промислового рибальства важливе|поважне| значення мають роботи у області механізації процесів промислового рибальства. Завдяки таким роботам з'явилися|появилися| методи розрахунку і проектування окремих промислових машин і механізмів, різних схем механізації, вироблені науково обгрунтовані рекомендації по промисловій і технічній експлуатації промислового устаткування|обладнання|.

З|із| появою в рибній промисловості підводних апаратів розширились знання про біологію об'єкту лову, стало активно розвиватися біотехнічний напрям|направлення| промислового рибальства. Біотехнічні дослідження передбачають широке і всестороннє|всебічне, усебічне| використання даних про рецепцію, орієнтацію, поведінку і розподіл об'єкту лову для аналізу і обгрунтування показників знарядь і способів лову риби.

Широкого поширення набули дослідження якості, надійності, працездатності, зносу і промислової ефективності знарядь лову, які складають основу нового експлуатаційного напряму|направлення| промислового рибальства.

Розвиваються наукові напрями|направлення| промислового рибальства, пов'язані з оптимізацією управління промисловим флотом і промисловими запасами риб.

Подальший|дальший| розвиток промислового рибальства тісно пов'язаний перш за все|передусім| із станом сировинних ресурсів морських і прісних водоймищ, загальним|спільним| прогресом науки і техніки.

Дослідження указують|вказують| на обмеженість запасів тваринної сировини не тільки|не лише| у внутрішніх, але і у відкритих|відчинених| водоймищах. Отже, важко|скрутно| розраховувати на збільшення уловів традиційних об'єктів у відомих районах океанічного рибальства. Тому розвиток океанічного рибальства буде пов'язано в основному з освоєнням нових об'єктів лову (мезопелагічних| риб, кріля|, кальмара, дрібного|мілкого| планктону, морських водоростей і т. д.), з|із| вдосконаленням способів лову розріджених скупчень у відкритих|відчинених| частинах|частках| Світового океану, освоєнням глибоководного лову.В світі на ринок продовольчих товарів в виді рибної продукції виставляється 130 міліонів тон, з них90 міліонів тон добувається в океані, а 40 міліонів - це продукція аквакультури марі культури та рибництва у внутрішніх водоймищах. Якщо в СРСР добувалось 11, 3 міліонів тон рибопродукії із розрахунку на кожну людину -22 кілограми то тепер Україні необхідно добувати - 920 тисяч ррибопродукції, щоб забезпечити.

Нам необхідно відроджувати рибне господарство, для цього необхідно мати платіжний запит, наявність флоту, рибних портів, судноремонтної бази,, холодильних ємкостей, рефрижераторний флот, оброблююча база, кадри. У нас все є, крім грошей та флоту. Урядовий план розвитку флота безуспішно провалився, до 2010 року нічого не збудовано.

В січні – листопаді Україна виловила 151.4 тисяч тон риби, а в 2008 році здобувала -193, 6 тисяч тон.. За 3 місяці 2010року Україною виловлено в Азово- Чорноморськім басейні – 10.5 тисч тон риби., в внутрішніх водой мищах - 3.2 тисяч тон.Випуск рибних консервів склав – 18 тисяч тон.

Стан рибних запасів в Чорному морі за останні роки залишився в плакучому стані.Так, з 23 промислових риб залишилось всього 5. Чорне море – це водоймище з характеристиками, які ні одному із других не має. Стік води з таких рік, як Дунай, Дністер, Південний Буг, Дніпро, Дон, Кубань та багато малих рік з берегів Грузії, Терції, Румунії приносять 300 кубічних кілометрів води в Чорне море. Чорне море на глибині 180 метрів являється мертвим. На щастя для, верхні 100 метрів являються продуктивними. За своїми рибними запасами з розрахунку на 1 квадратний кілометр площі майже в 5 разів продуктивніше, чим у Середземному морі.Основні риби: катран, осетр, морська лисиця, оселедець, шпрот, хамса, сарган, мерланг, лобан, атерина, луфар, ставрида, скумрія.

Тема 1.1 Волокнисті, ниткоподібні, сіткоподібні матеріали та вироби оснащення знарядь рибальства.

Види волокнистих матеріалів. Волокнисті матеріали які застосовуються в рибальстві повинні володіти підвищенною міцністю і стійкістю до механічного зному, протигнилістю, еластичність, постіними якостями при намоканні, високими прядильними якостями.

Найбільшою степенню цих вимог задовольняють синтетичні волокна, які отримують із полімерів заводським шляхом. Всі синтетичні волокна діляться на гетероцепні і карбоцепні. У гетероцепних волокон молекули з`єдані різними атомами. Із гетероцепних найбільше розповсюдження в промисловім рибальстві одержали поліамідні волокна, до яких відноситься капрон, нейлон, дедерон, амелан і т.д., і поліефірні волокна такі як лавсан, терилен, дакрон, тетерон і т.д. У карбоцепних волокон ланки молекул з’єднані лище за допомогою атомів вуглеводу. До цих волокон відноситься поліпропілен, поліетилен, куралон, вінілон, хлорін і т.д.

Окремим групам і видам сентиттичних волокнистих матеріалів в міжнародній торгівлі присвоєні шифри: капрон РА6, нейлон РА, РА6-6, лавсан РЕ, куралон РVАС, вінілонРVА, поліетилен РТ, поліпропілен РР.

Крім сентитичних матеріалів в промисловім рибальстві застосовуються рослинні волокнисті матеріали (бавовна, пенька руська, пенка сизальська, пенька манільська, рамі і т.д). Рослинні волокнисті матеріали поступово замінюються синтетичними так як останні мають багато переваг, тобто вони у два, три раза мають більшу міцність і стійкість до механічних зносів.

Основні фізико-технічні властивості волокнистих матеріалів. До них відносяться довжина, товщина, міцність, вологість і щільність волокна. Довжина волокна має значення лиш для рослинних волокон, так як синтетичні волокна виготовлютьься практично безкінечно великої довжини.

Товщину волокна характеризує його діаметр та лінійна щільність в тексах

, (1)

де m – маса волокна, г.;

L – довжина взірця волокна, км.

Міцність волокна звичайно оцінюється розривною нагрузкою в ньютонах, яку визначають на розривних машинах. Основним показником вологості волокна і виробів із нього рахують фактичну вологість.

, (2)

де m _ф - маса взірця при фактичній вологості, кг

m _{с -} маса сухого взірця., кг

Щільність визначають як масу взірця віднесеному до об’єму волокнистого матеріалу. Найбільше щільність волокнистого матеріалу можна найти методом гідростатичного зважування. Для цього спочатку визначають масу G взірця в повітрі, а отім його вагу G_в у воді.

, (3)

Характеристика волокнистих матеріалів. Найбільш широке застосування в рибальстві має значення капрон, поліетилен, поліпропилен. Всі ці волокна мають високу міцність, їх розривна довжина досягає 60-75 км, при намоканні міцність волокна зменшується на 10-12 %. Щільність капрона складає 1, 15 гр/см ³. Крім волокон у яких діаметр поперечного зрізу складає декілька десятків мікрометрів і які скручуютья в риболону нитку в рибній промисловості застосовується моно нитка діаметром від 0, 3 до 1 мм. До позитивних властивостей монотиток мождна віднести простоту в виготовленні, невисоку вартість, підвищенну зносостійкість. Нитки риболовні. Нитка – це кручений, плетений, шнуровий або трикотажний ниткоподібний матеріал з номіанальним діаметром до 3 мм включно. Нитки риболовні застосовуються при вив’язуванні сіток та делей, виготовленню і ремонту знарядь рибальства. Риболовні нитки складаються із текстильних ниток. Первинними нитками являються пряжі, комплексні нитки, плівочні нитки та мононитки. Пряжу виготовляють із коротких волокон, в основному із рослинних, методом зкручуванням. Комплексна нитка складається із скручених елементарних сентитичних ниток дуже великої довжини. Плівчаті нитки скручується із полосок нитки сентитичних матеріалів. Кручені нитки діляться на двохкруточні, троьхкруточні і чотиррьохкруточні. Двухкруточні нитки одержують шляхом скручування текстильних ниток в пряді, а пряді внитку. В трьохкруточних нитках первинні нитки скручуються в кабалки, кабалки скручуються в прядці, а пряді скручуються в нитки. В чотирьохкруточних нитках первинні нитки скручуються в стреньги, стреньги скручуються в кабалки, кабалки скручуються в пряді, пряді скручуються в нитки. Риболовні нитки класифікуються також по виду застосування сировини: капронові, лавсанові, поліетиленові, поліпропиленові, способом виділки: сурові, крашені, термооброблені, пропитані консервантами, латексами, смолами і т.д. Основними фізико-технічними властивостями нитокє лінійна щільність, діаметр, міцність та показники деформації. Лінійна щальність ниток. найбільше розповсюдженим поняттям щільності ниток являється результативна лінійна щільність, тобто лінійна щільність готової нитки в тексах.

Структурні формули ниток. Риболовні нитки характеризуються лінійною щільністю текстильних ниток, числом структурних складових, кількість текстильних ниток в кожній структурній складовій. Для характеристики ниток використовують структурні формули розвернуті, скорочені і преведені. Так структурна формула розвернута 93, 5 текс х2х4х3 показує, що лінйна щільесть текстильної нитки дорівнює 93, 5 текса, 2 – кількість первинних ниток; 4 – кількість кабалок; 3 – кількість прядей. Структурна формула скорочена визначає кількість текстильних ниток в кожній структурній складовій, а лиш загальне їх число в готовій нитці. Вона має вид 93, 5 текс х 24. Структурну формулу приведену одержують премноженням лінійної щільності текстильних ниток на їх загальне число. Для нашої нитки Т_пр = 2256 текс.

Діаметр ниток. Цей показник визначають методом вимірювання, або розрахунковим способом. Найпростіше визначити діаметр нитки наступним чином: на стержень діаметром не менше 50 мм щільно намотують 11 витків нитки. Лінійкою виміряють відстань між одиниково розміщеними точками перого і одинадцятого витків, одержану цифру ділять на 10 і приймають її за результат виміру.

Лінійна щільність нитки пропорціональна її діаметру, яку можна розрахувати по формулі.

, (5)

де К – імперичний коефіцієнт (для капронових ниток дорівнює 1, 5 – 1, 6)

Міцність ниток. Цей показник звичайно характеризується розривгною загрузкою та розривною довжиною. Розривну загрузку ниток визначають на розривних машинах або динамометрами. Експериментальне визначення розривної довжини визначити важко і як правило визначають по формулі

L_р = 100Р/Т_р , (6)

де Р – розривна загрузка в Н.