Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Ушинський КД. Твори в 6-ти томах - Т.2. - К .:Радянська школа, 1955.-С.270.





 




вбачає відсвіти блискавки, у шумі лісу чує скарги, в чудовому весняному ландшафті бачить усмішку, то по суті, це асоціації за схожістю...»1

Вірші, за переконанням ученого, мають впливати не тільки на розум, а й на почуття дітей. Головною метою при вивченні віршів, за словами педагога, має бути розвиток у дітей смаку, поетичного слуху, розуміння краси поетичної мови. Відтак, вихователь не повинен перевантажувати дітей надто докладним розбором віршів, абстрактним словотлумаченням поезії. У ліриці не все можна пояснити умоглядно, вона здебільшого впливає на почуття, що й сприяє усвідомленню змісту поезії. Не радить він і «зазубрювати» з дітьми вірші, при цьому підкреслював, що тільки свідоме вивчення поетичного твору дає естетичну насолоду дитині, позитивно впливає як на естетичний розвиток, її почуття, так і на розвиток мовлення.

Зазначимо, що ці педагогічні настанови вченого не втратили актуальності й сьогодні.

Особливо високо цінував К.Д.Ушинський усну народну творчість: казки, прислів'я, приказки, скоромовки, забавлянки, загадки. Вчений психологічно обґрунтував, чому саме так подобається дітям казка. Він пояснює це особливостями дитячої уяви, надзвичайною вразливістю дитячого мозку. Крім того, за його словами, обмежений досвід дитини, вузьке коло знань спричиняють дитину вірити у незвичайне, сприймати казкових героїв як реальних дієвих осіб, співчувати їм.

К.Д.Ушинський назвав казки «першими блискучими спробами» створення народної педагогіки і вважав, що навряд чи хто-небудь був би спроможний «змагатися в цьому випадку з педагогічним генієм народу»2.

К.Д.Ушинський зазначав: «Я рішуче ставлю народну казку недосяжно вище усіх оповідань, написаних спеціально для дітей освіченою літературою...

У народній казці велика, сповнена поезії, дитина-народ розповідає дітям про дитячі мрії і принаймні наполовину вірить сама в ці мрії» 3

Педагог дав і методичні вказівки, як краще використовувати казку: одну й ту саму казку потрібно читати дитині декілька разів і знову до неї повертатися, крім того, дітей самих

1 Ушинський КД. Твори, т.1., С. 268.

2 Ушинський КД. Питання виховання і навчання в початковій школі.//
Вибр. пед. твори: —У 2-х т.—Т.2.—К., 1983. - С. 271.

3 Там само, С. 172.


слід залучати до самостійного розповідання казок. Методика розповідання казки, за К.Д.Ушинським, має бути такою. Починає казку дитина з добре розвиненим мовленням, діти слухають, помічають, що вона пропустила, чи розповіла не так, як потрібно, і доповнюють мовця, виправляють.

К.Д.Ушинський сам написав для дітей і зібрав досить багато творів усної народної творчості.



За даними дослідників, у «Рідному слові» в першій його частині вміщено 75, а у другій — 50% фольклорних творів. Ушинський ввів до «Рідного слова» 366 прислів'їв і приказок, 22 народні пісні, 7 скоромовок, казки «Ріпка», «Золоте яєчко», «Колобок», «Козенята і вовк», «Сивка-бурка» і ін.

Прислів'я, за формою, вчений називав «животворними проявами» рідного слова, що «вилітають» із живого життєдайного глибокого джерела—вічно юної, що вічно розвивається, душі народу. За змістом вони також доступні, оскільки, за словами педагога, в них відбито всі сторони життя народу. Для цього потрібно тільки добирати доступні дітям дошкільного віку прислів'я і приказки.

Загадки, за словами вченого, —це «картинний опис предмета», який розвиває розум, кмітливість, спостережливість, збагачує словник.

Скоромовки він радив використовувати для вправляння у звуковимові, темпі мовлення, для розваги дітей. Автор запропонував таку методику їх використання: спочатку чітко вимовити важкий звук, що домінує у скоромовці, потім чітко й повільно її промовити 2-3 рази, надалі прискорювати темп аж до швидкого з елементами змагання.


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2018 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал