Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Фактори середовища.




Всі названі фактори тісно взаємозв’язані та складають комплекс екологічних умов, які і визначають розвиток тих чи інших рослин. Важко скакати, які з екологічних факторів мають більший вплив на життя рослин. Першочергове значення мають вода і світло. Тільки при наявності світла і води здійснюються всі основні життєві процеси у рослин. Умови водопостачання мають дуже великий вплив на зовнішній вид рослини та на її внутрішню структуру. Інші фактори також впливають на життя рослин, але їх вплив може здійснюватися і опосередковано, тобто змінюючи перші два фактори – водопостачання та освітлення. Так, відмінність в морфологічній структурі рослин. Що зростають на піденній та північні експозиції схилів. Може бути пов’язана з пристосуваннями цих рослин до умов водопостачання та освітлення.

Вода необхідна для життя і є одним з найважливіших лімітуючи факторів в наземних екосистемах. Вода надходить з атмосфери у вигляді опадів:дощу, снігу, роси, граду тощо. Наземні рослини поглинають воду головним чином з грунту.

Вода складає до 90% маси рослини вона входить до складу колоїдів цитоплазми, забезпечуючи протікання всіх біохімічних процесів в організмі. Вона є найважливішою складовою частиною рослини, зумовлює тургор ний тиск і таким чином бере участь у підтримці зовнішньої форми наземних рослин.

За здатністю регулювати вміст вологи в організмі рослини можна розділити на 2 групи: пойкілогідротермні – нездатні активно регулювати свій водний баланс (водорості, тропічні папороті); гомеогідротермні – які регулюють втрату вологи за допомогою продихів (більшість наземних рослин).

З зв’язком місцезростанні з водою рослини поділяються на водні, постійно зростаючі у воді, та наземні – рослини суші. Останні завжди в певній мірі витримують нестачу води в грунті та атмосфері, але вони пристосувалися активно добувати воду та затримувати її в своєму тілі.

В кінці ХІХ ст.. ботаніки Шимпер та Варминг запропонували виділяти три групи рослин за відношенням до води: гідрофіти, мезофіти та ксерофіти. В наш час залежно від потреби рослин у воді їх поділяють на 4 основні екологічні групи: гідрофіти, гігрофіти, мезофіти, ксерофіти.

Світло. Зрозуміло, що світло необхідне для фотосинтезу, проте є і інші його аспекти дії на рослину – інтенсивність світла, його якість та тривалість освітлення (фотоперіод). За типом фотоперіодичної реакції рослини поділяють на довгоденні та короткоденні. Світло суттєво впливає і на структуру угруповання. Поширення водних рослин обмежено поверневими шарами води. В наземних екосистемах в процесі конкуренції за світло виробилися певні стратегії, наприклад, швидкий ріст в довжину, використання інших Солин як опори, збільшення поверхні листків. В лісах це призводить до ярусної структури угруповань.



За сприйняттям світла серед рослин можна виділити такі групи: світлолюбні (геліофіти), тіньовитривалі (сциофіти), тіньолюбні.

Геліофіти – рослини відкритих місц зростання (подорожник, акація, кув шинка). Які не виносять тривалого затінення. Мають відносно товсті листки з дрібноклітинною стовпчастою та губчастою паренхімою та великою кількістю продихів. Клітини листка містять значно більшу кількість хлоропластів, ніж у тіньовитривалих рослин. Для геліофітів характерна висока інтенсивність фотосинтезу.

Сциофіти – рослини, які добре розвиваються на прямому сонячному світлі, але витримують і деяке затінення. У листків спостерігається слабка диференціація стовпчастої та губчастої паренхіми, невелика кількість хлоропластів в клітинах, і, внаслідок, відносно невисока інтенсивність фотосинтезу.

Тіньолюбні рослини – до цієї групи належать рослини сильно затінених місцезростань, які не виносять сильного освітлення. Вони займають нижні яруси складних рослинних угруповань.

Температура. Головним джерелои тепла для рослини є сонячне світло. Рослина може вижити тільки в певних температурних межах, до яких пристосовані його метаболізм та структура. Температура, як і інтенсивність світла, в великій мірі залежить від географічної широти. Сезону, часу доби та експозиції схила місцевості. Залежно від потреби в теплі рослини ділять на теплолюбні (термофільні) та холодостійкі (криофільні) види.

Залежно від пристосування рослин до умов життя виділяють їх життєві форми (біоморфи), які характеризуються сукупністю найбільш явних зовнішніх пристосувальних ознак. Одна за найбільш поширених та універсальних класифікацій життєвих форм ролсин буза запропонована датським ботаніком К. Раункієром в 1903 році. Він взяв зв основу важливу пристосувальну ознаку – положення та спосіб захисту бруньок відновлення протягом несприятливого періоду (холодного або сухого). За способом пре зимування бруньок всі вищи рослини, за Раункієром, мають певну життєву форму.



Фанерофіти – бруньки відновлення цих рослин зимують досить високо над землею (дерева, кущі, деревні ліани, епіфіти або напівпаразити типу омели).

Хамефіти – бруньки розташовані трішки вище рівня ґрунту на висоті 20-30 см. До цієї групи належать: кущики, напівкущики, багато сланких рослин.

Гемікриптофіти – трав’янисті багаторічні рослини, з розетковою формою листків та дуже вкороченими пагонами; їх бруньки відновлення знаходяться на одному рівні з поверхнею грунту або занурені не дуже глибоко, голвним чином в підстилку.

Криптофіти (геофіти) – бруньки розміщуються в грунті на глибині від одного до декількох сантиметрів (кореневищні, бульбові, цибулинні рослини) або зимують під водою.

Терофіти – це однорічники, у яких до кінця сезону всі вегетативні частини відмирають і зимуючих бруньок не залишається. Рослини відновлюються на наступний рік з насіння, зимують або переживають сухий період на ґрунті або в ґрунті.

Едафічні фактори. Насамперед – грунт – шар речовини, яка лежить зверху гірських порід земної кори. Ріст рослин залежить від потрібних поживних речовин в ґрунті і від її структури.

 

Крім названих вище груп рослин, виділяють і інші специфічні групи. Психрофіти – рослини, які живуть на вологих ґрунтах, де водопостачання часто недостатнє через постійне водне голодування, психрофіти виявляють риси рослин-ксеромезофітів, які зростають в посушливому кліматі. Психрофіти пристосувалися до тривалої зими, короткого вегетаційного періоду, сильного вітру та зниженого постачання поживними речовинами. До психрофітів належать водрості, лишайники, а з вищих рослин – рододендрон, рослини боліт.

Можна також виділити групу галофітів – рослин, які живуть на засолених грунтах, та псамофітів, які живуть на рухливих пвсках.

Біотичні фактори. Можна назвати декілька видів впливу на рослини біотичних факторів: взаємодія з іншими рослинами угруповання, вплив тварин, вплив людини.

 

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2018 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал