Найважливіші роди – гусяча цибулька (Gagea), тюльпан (Tulipa), лілія (Lilium).

Паспорт родини

Кількість родів – 10, видів – 470

Квітка - *P₃₊₃A₃₊₃G _{(3 )} – гусяча цибулька (Gagea lutea)

Поширення – помірні та субтропічні області Північної півкулі

Життєва форма - багаторічні трав’янисті цибулинні та бульбоцибулинні рослини

Листки – чергові, прості лінійні

Суцвіття – ботричні: китиця, зонтик або одиночні квіти

Плід – розкривна коробочка

Найважливіші роди – гусяча цибулька (Gagea), тюльпан (Tulipa), лілія (Lilium).

Життєва форма – багаторічні трав’янисті цибулині рослини. Лілійні – геофіти, які зимують в стадії підземного органу – цибулини, де знаходяться бруньки відновлення. Будова цибулин достатньо різноманітна, вони можуть бути однорічними або багаторічними. У однорічних цибулин в пазухах листків утворюються виводкові цибулинки. Більшість цибулин мають особливі втягуючі (контрактильні) корені, які при висиханні вкорочуються та втягують цибулину. Багато представників – ефемероїди, цвітіння та плодоношення ранньою весною, ще до розпускання листків на деревах. Листорозміщення чергове; листки прості лінійні. Суцвіття, як правило, китиці або квітки одиночні. Квітконосні стебла можуть бути з листками або без (квіткова трілка). Квіти двостатеві, актиноморфні, з простою віночковидною оцвітиною, яка складається з 6 вільних або зрослих листочків, розташованих в 2 кола. Андроцей складається з 6 тичинок в 2 кола. Гінекей ценокарпний, утворений 3 плодолистками. Зав’язь верхня, з численними насінними зачатками, приймочка трилопатева. Плід – розкривна коробочка. Лілійні – комахозапильні рослини. Серед лілійних багато культивованих найдавніших декоративних роcлин: різноманітні лілії (Lilium), рябчики (Frittillaria), численні сорти тюльпанів (Tulipa). Цибулинки деяких лілій та рябчиків використовують як овочі у Східній Азії, а цибулини тюльпанів, багаті на цукор та крохмаль, можуть бути їжою для тварин. Квітки та цибульнки лілії білої (L.candicum) та лілії тигрової (L.migrinum) використовуються в народній медицині.

Родина півникові – Iridaceae нараховуючи 75-80 родів та близько 1800 видів, поширених в усіх зонах, але переважно в посушливих низькогір’ях. Степових та напівпустельних районах, в Південній Африці. Формула квітки *P3+3A3G(3) півник болотний (Iris pseudacorus). Життєва форма – багаторіні трави з м’ясистими кореневищами, цибулинами або бульбоцибулинами. Листорозміщення чергове, дворядне. Листки лінійні, сидячі, проте інколи можуть бути циліндричними або навіть чотиригранними. Квітки актиноморфні або зигоморфні, з простою оцвітиною з 6 листочків в 2 кола. Андроцей з 3 тичинок. Зав’язь нижня, з 3 плодолистків. Листочки оцвітини звичайно вільні та дуже розрізняються за формою, розміру, забарвленню, але інколи зростаються в трубку. Переважно це комахозапильні рослини. Плід – багатонасінна коробочка, яка розкривається по гніздах. Насіння з ендоспермом, часто мають м’ясисті придатки, які з’їдаються мурахами, які їх розносять. Інколи насіння мають невеликі крильця та переносяться вітром.

Серед півникових багато декоративних культивованих рослин: крокуси(шафрани) (Crocus), фрезі (Fresia), гладіолуси (косарики) (Gladiolus), півник (Iris). Висушені приймочки шафрана посівного (Crocus sativus) з давнини використовують як пряність та харчовий барвник, а також в парфумерії та медицині.

Порядок амарилісові – Amaryllidales містить 15 родин. До порядку відносять родини асфоделові, гіацинтові, амарилісові. В закавказзі зі родини агавових культивується агава (agave) та юкаа (Yucca).

Родина асфоделові – Asphodelaceae нараховує близько 50 родів та майже 1500 видів, поширена головним чином в посушливих областях Старого Світу. Життєва форма – багаторічні трави та кущі, а також сукуленти. Листорозміщення чергове, листки прості цільні, без прилистків. Оцвітина протса, віночковидна, з 6 лисотчків в 2 кола. Суцвіття – китиці жовтих або оранжевих квітів. Плід – переважно коробочка.

Найбільш відомий представник – алое або сторічник (Aloe), види якого зростають у домашній умовах. Також відомою домашньою рослиною є хлорофітум (Chlorophytum). Деякі представники асфоделових культивуються як декоративні рослини (еремурус, асфоделус). В медицині використовується алое деревовидне (Aloe arborescens).

Родина гіацинтові – Hyacinthaceae містить 40 родів та більше 900 видів, поширене на всіх материках, переважно в посушливих областях Євразії та Південній Африці. Життєва форма – багаторічні цибулинні трави. Корені гіацинтових, як і у лілійних, контрактильні, здатні втягувати цибулину рослини в грунті. Багато представників – ранньоквітучі рослини широколистяних лісів, ефемероїди. Квітки двостатеві, актиноморфні, з простою оцвітиною: 6 листочків в 2 кола, 6 тичинок в 2 кола та 3 цілком зрослих плодолистки. Зав’язь верхня. Плід – суха або м’ясиста коробочка з численними насінинами, які мають соковиті придатки. Саме вони приваблюють мурах, що сприяє поширенню насіння. Типова ранньоквітуча рослина – проліска (Scilla). Багато рослин культивуються – гіацинт. Пушкіні.

Родина цибулеві – Alliaceae. Родина нараховує 32 роди і приблизно 750 видів, найбільш поширена в Північній півкулі. Життєва форма – трав’янисті цибулинні або кореневищні багаторічники, інколи ефемероїди. Листки звичайно зібрані в прикореневу розетку, без черешкові, вузькі, лінійні або дудчасті. Оцвітина проста віночковидна або чашечковидна (плівчаста), шестичленна, в 2 кола. Тичинок 6, звичайно зрослих з оцвітиною. Плід – ценокарпій: частіше розкрина коробочка. Насіння дрібні, з ендоспермом. Квітки до цвітіння замкнені в чохол. Суцвіття зонтиковидне, розташоване на верхівці безлистого пагону – квітковій стрілці. Квітки можуть виділяти нектар для приваблення комах. Що сприяє перехресному запиленню. Для цибулевих властиве «живо народження», коли в суцвіттях при основі квітконіжок утворюються невеликі цибулинки. Падаючи та вкорінюючись, вони дають нормально розвинені рослинки. Таке «живо народження» дуже властиве, наприклад, для часнику (Allium sativum), який майже не розмножуються насінням.

Характерною ознакою цибулевих є наявність членистих молочників з молочним соком – латексом, в зелених листках та лусках цибулі. Багато цибулевих містить у всіх тканинах летку часничну олію з сірковмісними сполуками, які визначають специфічний цибулинний або часничний запах та смак, а також вітаміни, особливо вітамін С. Багато видів цибулі культивуються з глибокої давнини як харчові та лікарські рослини: види родів цибуля, часник.

Родина амарилісові – Amaryllidaceae нараховує близько 65 родів приблизно 900 видів. Амарилісові поширені переважно в тропіках та субтропіках. Життєва форма – багаторічні цибулинні або кореневищні трави. Листки плоскі, лінійні, зібрані в прикореневі розетки. Квіти двостатеві, актиноморфні або зигоморфні, на довгих безлистих квітконосах. Оцвітина проста, звичайно віночковидна, яскраво забарвлена, суцвіття зонтиковидні. Плід ценокарпний, нерозкривна коробочка або ягода. Насіння ендоспермом. У представників родини знайдені алкалоїди. Багато амарилісових культивують як декоративні рослини: нарциси (Narcissus), галантуси (Galanthus, підсніжники)

Родина агавові - Agavaceae. Містит 10 родів та 400 видів, поширена переважно в тропічних пустелях Америки. Життєва форма дуже специфічна: слабо галузиста деревовидні рослини – юккі (Yucca) або без стеблові сукуленти – агави (Agave). У нас ці рослини вирощуються на Чорноморському узбережжі, а також в оранжереях та зимових садах.

З багатьох видів агавових одержують цінні технічні волокна: особливо цінне волокно, слиз,. Деякі агави та юки використовують в медицині, а в Мексиці з їхнього соку виготовляють алкогольні напої.

Порядок спаржеві – Asparagales. Порядок спаржеві включає 8 найбільших родин, з яких розглянемо конвалієві, спаржеві та мускусові як найбільш відомі.

Родина конвалієві – Convallariaceae містить 23 роди, які об’єднують 230 видів, поширена головним чином в Північній півкулі. Життєві форми – багаторічні кореневищні трави. Листки прості, з дуговидним жилкуванням, можуть відходити безпосередньо від кореневища або розташовуватися почергово по всьому стеблу. Квіти двостатеві, актиноморфні, некрупні. Суцвіття китицевидні. Плід – найчастіше соковита ягода з не багатьма насінинами. Насіння з ендоспермом. Часто на насінні помітні утворення, які приваблюють мурах. Діючими речовинами конвалієвих є серцеві глікозиди, а також стероїди та сапоніни.

Родина спаржеві – Asparagaceae має 2 роди та приблизно 300 видів. В Росії зростають представники лише одного роду – аспарагус (Asparagus). Поширені спаржеві головним чином в країнах з посушливим кліматом. Життєва форма – багаторічні кореневищні трави. Листки редуковані до плівчастих лусок, а дрібні гілочки перетворені і філокладії. Квіти роздільностатеві, а рослини дводомні. Плід – ягода. Деякі африканські види спаржи – звичайні кімнатні рослини. Молоді пагони спаржи лікарської (A.officinalis) в Західній Європі використовують в їжу як делікатесний овоч.

Родина мускусові – Ruscusaceae – містять 3 роди та 13 видів. Види поширені головним чином в посушливих місцях Середземномор’я. Родина характеризується редукцією листя. На здерев’янілих пагонах розташовані шкірясті, з загостренною верхівкою, філокладії. Виконують функції листків. На поверхні філокладіїв розвиваються одностатеві квіти. З жіночих квітів розвиваються яскраво-червоні ягодоподібні плоди. Вид рускус (Ruscus) використовують як декоративну рослину. Молоді пагони та зрілі ягоди рускуса їстівні, а насіння можна використати як замінник кави.

Порядок діоскорейні – Dioscoreales. Порядок нечисленний, нараховує лише декілька родин, поширені по всій земній кулі. Найважливіші родини – діоскорейні Dioscoreaceae та тріллієві – Trilliaceae.

Родина тріллієві містить 4 роди та близько 60 видів. Поширених переважно в Північній півкулі. Життєва форма – багаторічні невисокі трави. Квіти двостатеві, актиноморфні. Класичний представник родини – вороняче око чотирилисте – Padus quadrifolia.

Порядок орхідні – Orchidales містить одну родину орхідні (Orchidaceae). Це величезна родина, яка об’єднує 750 родів та близько 25000 видів, поширена скрізь, але особливо в тропічних країнах. Життєва форма – багаторіні наземні або епіфітні трави. Епіфіти – рослини тропіків. Епіфітні обхідні накопичують воду в повітряних коренях, які мають товстий шар гігроскопічної тканини. Основні запаси води містять особливі цибулиноподібні потовщення стебла – «псевдобульби» бо «туберидії». Наземні обхідні помірних широт звичайно мають 2 бульби із запасними поживними речовинами. Минулорічна бульба живить стебло, яке розвивається і до кінця сезону відмирає, а другий розростається та буде живити рослину на наступний рік.

Листорозміщення чергове, частіше дворядне, рідко – супротивне або кільчасте. Листки різноманітні за формою: прикореневі та стебловію сидячі та черешкові, м’ясисті, часто з піхвою. Інколи можуть бути редуковані.

Квітки зовні досить різноманітні, складої будови. Майже завжди двостатеві, зигоморфні, з простою оцвітиною з 6 листочків в 2 кола. Суцвіття переважно колосовидні, китицевидні та волотевидні. Інколи розвивається лише одна квітка. Для квітів обхідних характерне запилення комахами, але нерідко зустрічається і самозапилення. Плоди обхідних – ценокарпії: коробочки, які розкриваються 3(6) щілинами, дуже рідко зустрічаються ягоди. Насіння дуже дрібні. Багаточисеьні, розносяться вітром. Асіння не містять ніяких харчових запасів, тому насінне проростання можливе лише при симбіотичній взаємодії насінини з певними ґрунтовими грибами.

У орхідних в бульбоцибулинах знайдені полісахариди. Багато обхідних використовують як декоративні, для одержання ваніліну (Vanilla plantobifolia, центральноамериканська ліана).

Порядок осокові – Cyperales містить лише родину осокові Cyperaceae. Родина досить обширна, містить 120 родів та 5600 видів. Життєва форма – багаторічні кореневищні трави, рідше однорічні. Поширені по всьому земному шару, проте більш широко поширені в помірному кліматі. Відіграють суттєву роль у формуванні рослинного покриву заболочених територій всіх кліматичних зон. Стебла частіше тригранні, але можуть бути і округлі. Листорозміщення трирядне. Листки, як правило, лінійні, сидячі, з щільно обгорненими навколо стебла піхвами. Квіти дрібні, невиразні, двостатеві або одностатеві (при цьому рослини можут бути одно- або дводомними).Оцвітина, якщо є, проста, складається з 6 або 3 лусок, часто видозмінена та перетворена в щетинки та волоски. Тичинок в двостатевих та чоловічих квітках звичайно 3, але може бути більше чи меншне. У осок жіноча квітка замкнена в мішечок, який представляє собою колбовидне утворення (через зростання країв приквітків), відкрите зверху. Мішочки – спеціалізовані утворення для захисту зав’язі та плоду, а також для поширення плодів на великі відстані. Мішечки з плодами заповнюються повітрям та сплавляються по воді, розносяться вітром в умовах пустель. Насінина одна, з великим ендоспермом. Майже всі осокові – вітрозапильні рослини. Суцвіття прості: головчасті, зонтиковидні, китицевидні або складні колосовидні.

Багато осокових багаті на кремнезем, тому непридатні як корм тваринам. Раніше осокові використовувалися в медицині. Зараз осоки медичного значення не мають.

Порядок злакові – Poales містить одну родину злакові – Poaceae. Це досить велика родина, яка містить 900 родів та близько 11000 видів, поширена по всій Земні кулі, але панує на луках, в степах та саванах.