Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Стислий виклад теми та методичні вказівки до її вивчення. Ураховуючи те, що процес управління в цілому являє собою вплив суб'єкта на об'єкт шляхом реалізації управлінських функцій установленими методами






 

Ураховуючи те, що процес управління в цілому являє собою вплив суб'єкта на об'єкт шляхом реалізації управлінських функцій установленими методами, можна стверджувати, що процес управління якістю в організації здійснюється через ті функції, послідовна реалізація яких забезпечує досягнення цілей організації в галузі якості.

Вивчення матеріалу теми необхідно розпочинати зі з'ясування складу функцій управління якістю згідно з визначеннями, поданими у стандартах ISO 9000: 2000, ISO 9000: 1994. Необхідно звернути увагу на специфічні особливості та загальні риси, які простежують­ся в кожній версії стандарту щодо трактування даного питання.

Згідно з міжнародним стандартом ISO 9000: 2000 серед основ­них функцій процесу управління якістю на підприємстві обов'яз­ково називають планування, оперативне управління, забезпечен­ня й поліпшення якості, які реалізуються в межах системи якості на всіх етапах життєвого циклу продукту. Як зазначалося в темі 1, усі 11 етапів утворюють «петлю якості», за допомогою якої можливо простежити механізм управління якістю на підприємст­ві (див. рис. 3.1). Кожен із названих напрямів діяльності має свої особливості, і разом вони являють собою чотири основні функці­ональні підсистеми системи якості.

Незважаючи на те, що поняття «петля якості» немає в словнику стандарту ISO серії 9000: 2000, фахівці з якості вважають, що сучас­ною «петлею якості» є цикл Демінга (рис. 3.1). У цьому циклі передбачається виконання 4-х етапів робіт: планування (Plan — Р); вико­нання робіт — дія (Do — D); контроль результатів (Check — С); коригувальні дії (Action — А). Робота за циклом Демінга може пов­торюватися доти, поки не буде досягнуто запланованого результату.

Рис. 3.1. Цикл Демінга (PDCA)

Таким чином, реалізація розглянутих 4-х функцій складає зміст процесу управління якістю в рамках підприємства, коли здійснюється вплив системи якості на виробничий процес. Отже, незважаючи на те, що термін «пет­ля якості» не використовується, ідея управління якістю в межах її системи реалізується через забезпечення необхідного рівня якості на всіх етапах життєвого циклу продукту. При цьому процес здійснення менеджменту якості в організації, стратегічною ме­тою якого є постійне вдосконалення, обов'язково передбачає за­провадження й реалізацію політики у сфері якості, планування, оперативного управління, забезпечення, поліпшення якості.

Отже, усі функції управління якістю, визначені у стандарті ISO 9000: 94, фактично існують і в новій версії стандарту. У новій версії акцент зроблено саме на класичні функції менеджменту якості за циклом Демінга, реалізація яких дозволяє запровадити в межах організації ідею постійного вдосконалення, що фактичне неможливо було здійснити в процесі управління за «петлею якості», згідно з попередньою версією стандарту.

Вивчення цього питання доцільно продовжити, орієнтуючись на ґрунтовний розгляд змісту функцій менеджменту якості, що реалізуються в рамках системи якості організації за такими сферами:

• функції забезпечення якості, що виконуються в межах загальних функцій підприємства на кожному етапі життєвого циклу;

• функції оперативного управління якістю (функції з коригу­вальних та запобіжних дій), пов'язані з кожним етапом життєво­го циклу або з сукупністю деяких із них;

• функції стратегічного управління якістю (зокрема, систематичні функції поліпшення якості), які охоплюють всі етапи життєвого циклу.

Функції управління як оперативного, так і стратегічного харак­теру повинні впорядковуватися в так звані «контури управління», які встановлюють визначену послідовність виконання функцій управління (процедур, операцій), що наведено на рис. 3.2.

Рис. 3.2. Схема функціональної структури системи менеджменту якості:

R — функції, пов'язані з реалізацією рішень; D — функції, пов'язані з прийняттям рішень; — інформаційно-контрольні функції

Виходячи з цілей та завдань у галузі якості, сформульованих у процесі планування, необхідно організувати роботу в галузі якос-1 ті. Як відомо, під організацією робіт розуміємо побудову струк­тури та забезпечення її функціонування через виконання управлінських функцій. Вивчаючи механізм реалізації даної функції в системі управління якістю, необхідно чітко усвідомлювати, що організація робіт щодо якості торкається практично всіх аспектів роботи організації в цілому. Оскільки система менеджменту яко­сті фактично охоплює усі сфери діяльності організації (див. те­му 1), то, безумовно, процеси створення та впровадження системи управління якістю на підприємстві будуть пов'язані зі зміною організаційної структури управління. На думку багатьох фахівців у галузі якості й організаційного проектування, розвиток організа­ційної структури управління компанії буде здійснюватись у на­прямі створення проектних структур, де домінує груповий підхід у вирішенні будь-яких проблем.

Подальша робота над засвоєнням даного питання повинна бу­ти спрямована на розгляд двох важливих функцій — навчання та мотивації персоналу. Ці дві функції належать до сфери управлін­ня персоналом, яка поряд із управлінням якістю являє собою один із аспектів управління підприємством і вивчається як само­стійна дисципліна. У даній ситуації необхідно зупинитися на змі­стовній характеристиці наведених функцій саме стосовно до управління й забезпечення якості.

Завершити вивчення функцій управління якістю в системі ме­неджменту організації доцільно розглядом механізму реалізації функції контролю. Значення контролю якості полягає в тому, що він дозволяє встановити відповідність продукції заданим вимо­гам або виявити допущені відхилення до моменту постачання продукції замовникові. На сучасних промислових підприємствах застосовують декілька основних видів контролю.

Під час вивчення даного питання варто звернути увагу на з'ясування сутності та сфери застосування статистичних методів контролю якості у масовому та великосерійному типах виробни­цтва. До їх складу належать «сім простих інструментів контролю якості», використання яких було започатковано в Японії, а потім в інших країнах, завдяки їх ефективності й доступності для рядо­вих співробітників підприємства (про них мова піде в темі 4). Крім того, серед методів статистичного контролю якості розгля­даються й методи вибіркового контролю.

Статистичний приймальний контроль (СПК) — це вибірковий! активний контроль, в основі якого лежить застосування методів ма-1 тематичної статистики, що дозволяє оцінювати якість великої партії І продукції за результатами контролю малої вибірки. Статистичний І контроль проводиться за планом — системою даних про вид і мето­ди контролю, про обсяги контрольованих партій та вибірок, контрольні нормативи та вирішальні правила. Використовуються:

• плани контролю за нормального перебігу технологічного процесу;

• плани підсиленого контролю (у разі відхилень технологічно­го процесу);

• плани поверхового контролю — за високого рівня якості продукції.

Серед статистичних методів контролю якості одним із найпо­ширеніших є статистичний приймальний контроль за альтерна­тивною ознакою. Розрізняють такі види планів статистичного ко­нтролю партії продукції за альтернативною ознакою:

1) одноступеневі (коли у вибірці кількість дефектних виробів бі­льша за контрольний норматив, то партія бракується, і навпаки);

2) двоступеневі (коли призначаються два контрольні нормати­ви та контролюється одна або дві вибірки);

3) багатоступеневі.

Отже, статистичний приймальний контроль дозволяє за тієї самої ймовірності помилкових рішень, що і в суцільному контро­лі, значно знизити обсяг контрольних операцій у технологічних процесах, їхню трудомісткість та вартість. Він застосовується в руйнівному контролі або тоді, коли застосування вибіркового ко­нтролю є економічно доцільним.

За результатами контролю й аналізу інформації готуються та впроваджуються коригувальні заходи, що завершують цикл управління якістю. Наступний цикл управління повторюється вже на вищому рівні, реалізуючи за циклом Демінга ідею постій­ного поліпшення результатів діяльності.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Схарактеризуйте схему управління якістю в організації за циклом Демінга.

2. Які функції менеджменту реалізуються в системі управління якістю організації?

З.Як можна визначити склад функцій оперативного рівня управління якістю?

4. Як можна визначити склад функцій стратегічного рівня управління якістю?

5. Що таке статистичний приймальний контроль? Як він здій­снюється, де застосовується, що є об'єктами контролю?

6. Чим відрізняється політика підприємства в області якості від стратегії? Дайте визначення політики якості.

7. У яких документах організації відображається зміст політи­ки якості?






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.