Розподіл об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО по країнам світу

СС ЮНЕСКО розподілена нерівномірно серед країн світу. Це зумовлено різницею природного середовища та культурно-істричного розвитку людства. З іншого боку, це зумовлено зусиллями відповідних державних структур зі збереження національних памяток та зусиллями міжнародних організацій.

Список ЮНЕСКО формується так: кожна держава, яка підписала конвенцію, подає до комітету СС перелік культурних та природніх цінностей, розташованих на їх території, які відповідають критеріям. Міжнародна рада з охорони памяток та історичних місць та Міжнародний союз природи та природних багатств консультують Комітет при виборі об’єктів для занесення до списку ЮНЕСКО.

Щорічна процедура поповнення списку включає розгляд Комітетом поданої пропозиції, її оцінювання на відповідність визначеним критеріям та поповнення списку новими об’єктами. Комітет складає список не тільки з поданого матеріалу, а й використовує цікаві об’єкти, знайдені внаслідок науково-дослідної роботи.

Для забезпечення діяльності створений фонд СС ЮНЕСКО, який формується з внесків країн-учасниць + кошти різних неурядових організацій та приватних осіб.

Понад 2/3 памяток, включених до списку, становлять об’єкти історії та культури, а також історичні ландшафти + об’єкти етнічної культури.

Природні об’єкти переважають в Австралії, Новій Зеландії, 50% об’єктів – Північна Америка і Африка. Близько 45% памяток (в основному культурних) знаходяться в Європі. Лідерами за кількістю памяток у Європі є Італія, Франція, ВБ, Німеччина, Іспанія. 21% - країни Азії (80% яких – пам’ятки історії та культури): Китай, Індія, країни Східного Середземноморя.

13% - Африка (близько 50% - пам’ятки історії та культури): Єгипет, Алжир, Лівія, Мавританія, Марокко, Туніс. Памятки природи сконцентровані у східній частині материка (Танзанія, Кенія, Зімбабве). 10% - Латинська америка.

Переважна частина памяток, занесених до списку СС ЮНЕСКО пов’язана з давніми цивілізаціями – державними утвореннями, які за час свого існування створили неповторну культуру, зафіксовані матеріальними та духовними цінностями, що дійшли до нашого часу і становлять наукову та просвітницьку цінність і є важливими туристичними ресурсами (Єгипетська, Давньокитайська, Андська, Мексиканська, Давній Рим, месопотамія та ін.).

Станом на січень 2010 р. до списку світової спадщини ЮНЕСКО включено 890 об'єкт із 148 країн, які нерівномірно розподілені регіонами світу - половина із них розташована в Європі і Північній Америці і понад 20 % - в Азії.