Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






ХАРЧУВАННЯ Й ЗДОРОВ'Я




Для дорослих, залежно від витрат енергії в різних сферах професійної діяльності, виділяють 5 груп:

1) працівники переважно розумової праці;

2) працівники фізичної праці з невеликими енерговитратами;

3) працівники механізованої праці;

4) працівники немеханізованої праці середньої ваги;

5) працівники важкої ручної праці (жінки в цю в групу не входять).

Відповідно до такої градації, віком і підлогою розраховані потреби людини в основних харчових речовинах, що є в цей час офіційними гігієнічними рекомендаціями. Основним вихідним пунктом побудови цих офіційних рекомендацій з раціонального харчування є енергетична складова раціону.

А.М. Уголєв - теорії адекватного харчування. З її точки зору ідеальна їжа - це та їжа, що корисна даній людині в даних умовах й адекватна стану людини. Основні постулати цієї теорії наступні:

· харчування повинне підтримувати молекулярний склад і відшкодовувати енергетичні й пластичні витрати організму (цей постулат такої ж, як у класичній теорії);

· необхідними компонентами їжі служать не тільки нутриенти, але й баластові речовини;

· нормальне харчування обумовлене надходженням нутриентов зі шлунково-кишкового тракту, надходженням гормонів й інших біологічно активних речовин з харчових продуктів при їхньому гідролізі, надходженням продуктів життєдіяльності мікроорганізмів (амінокислот, вітамінів й ін.), а також надходженням речовин із забрудненої їжі;

· існує ендоекологія хазяїна, що утвориться мікрофлорою його кишечнику;

· баланс харчових речовин досягається за рахунок звільнення нутрієнтів з їжі за допомогою порожнинного й пристінкового травлення, а також синтезу нових речовин.

У цей час роздана багато теорій - теорія Т.С. Шаталової, В.И. Вернадского, Бірхер-Беннера. Відзначені обставини дозволяють у цей час говорити про створення нової теорії харчування, яку можна назвати теорією видового харчування. Її основні положення зводяться до наступного:

1. Споживані харчові речовини по наборі ферментів повинні відповідати структурі тканин людини. Тобто мова йде про те, що в кожного біологічного виду повинна бути своя їжа, і це накладає свій відбиток на його анатомо-фізіологічні особливості й обмін речовин. Невідповідність цій вимозі веде до порушення видового складу кліток організму;

2. У харчуванні людини повинні в максимальному ступені використатися продукти, що зберегли свої природні біологічні властивості; при готуванні продуктів варто прагнути до максимально повного збереження укладеної в них біологічній енергії й виключенню штучних концентрованих продуктів, цукру, солі, консервів, борошна й кулінарних виробів з борошна;



3. Необхідно виходити з того, що для кожної людини такий режим повинен бути індивідуальним по наборі харчових речовин, по обсязі, по співвідношенню й по частоті прийому їжі. В основі побудови раціонального режиму харчування повинні лежати генотипічні особливості людини, вік, стать, характер його життєдіяльності, звички й професія, родинний стан і рухова активність.

У розвитку майже всіх хвороб можна доглянути роль харчування.

Існує 5 груп захворювань, прямо або побічно пов'язаних з порушенням харчування:

1. Первинні (екзогенні) хвороби недостатнього або надлишкового харчування;

2. Вторинні (ендогенні) хвороби;

3. Захворювання з аліментарними факторами ризику;

4. Захворювання, обумовлені харчовою нестерпністю;

5. Захворювання з аліментарними факторами передачі хвороб.

Сучасні основи раціонального харчування.

Харчування повинне задовольняти потреба організму у всіх необхідних харчових компонентах: білках, жирах, вуглеводах, вітамінах, воді, мінеральних речовинах, клітковині й т.д. Разом з тим, забезпечення цієї умови вимагає чіткого планування харчового раціону з урахуванням стану організму.. Варто обов'язково враховувати не тільки потреби людини, але і його індивідуальні особливості. У кожному разі основним критерієм раціональності й достатності харчування повинне бути стан здоров'я, працездатність і високий психічний і соціальний статус людини. При плануванні й виборі раціону харчування варто віддавати перевагу продуктам, вирощеним у своєму регіоні, тому що вони несуть у собі інформацію про особливості клімату й місця виростання. Передумовою такої рекомендації з те, що рослини звичайно виробляють ті речовини, які допомагають їм протидіяти несприятливим місцевим умовам. Не менше значення з і відповідність характеру харчування сезонам річного циклу. Так, уживання влітку сирих рослинних продуктів, що мають значний зміст вологи, низьку калорійність збільшує тепловтрату й зменшує відтворення тепла організмом. Навпаки, узимку переважніше вживання натуральних продуктів, що мають не тільки високий енергопотенціал (жири, каші, горіхи), але й стимулююче теплотворення (м'ясо, птах) і утримуючих у концентрованому виді достаток біологічно активних речовин (наприклад, сухофрукти).Уживання сирих рослинних продуктів (плодів і зелених частин) обумовлює реалізацію цілого ряду еволюційно обумовлених умов нормальної діяльності ЖКТ. Укажемо на деяких з подібних важливих обставин:



· у харчуванні сучасної людини сирі рослинні продукти залишаються єдиною натуральною їжею, що несе організму природні природні ресурси;

· свіжа рослинна їжа має різний ступінь лужної реакції, що відповідає гомеостатичнирм характеристикам організму. Це обумовлює слабкий ступінь харчового лейкоцитозу в порівнянні із уживанням тваринної або технологічно обробленої їжі;

· сира рослинна їжа при своєму переварюванні жадає від організму з енергетичних витрат, чим інші види їжі (смажена, білкова, жирна й т.д.);

· у сирих рослинних продуктах високий зміст води, причому вона перебуває тут у природному зв'язку з біологічно активними речовинами, і її засвоєння стає природним для організму процесом. Це має особливу перевагу перед уживанням рафінованими й збезводненої технологічними процесами їжі (хліб, макарони, цукор, печиво й ін.). Підвищене ж уживання чистої води збільшує навантаження на серце, нирки й прискорює розпад білків організму. Отже, більше вигідне угамування спраги натуральними свіжоприготовленими соками;

· у рослинних продуктах утримується багато клітковини, що відіграє істотну роль у забезпеченні обміну речовин. Так, саме із клітковини мікроорганізми товстого кишечнику синтезують цілий ряд вітамінів й амінокислот;

· рослинна їжа, що містить значну частку щодо грубих харчових волокон, вимагає ретельного й активного пережовування, що забезпечує необхідну для нормального кровопостачання навантаження на зуби; дефіцит же натуральних рослинних продуктів зменшує приплив крові й доставку до зубів необхідного для їхньої регенерації будівельного матеріалу.

Таким чином, у харчовому раціоні сучасної людини частка сирих рослинних продуктів повинна становити не менш 60 - 80% (включаючи білкові, крохмалисті злаки, сухофрукти, нерафіновані рослинні масла). Основним критерієм чергового прийому їжі повинне бути почуття голоду. В основі побудови раціонального режиму харчування повинні лежати генотипічні особливості людини, вік, стать, характер його життєдіяльності, звички й професія, родинний стан і рухова активність. З урахуванням цих факторів варто передбачити при організації свого харчування принаймні наступні обставини:

· час і частота прийому їжі повинні погоджуватися з урахуванням режиму роботи (навчання);

· при малій руховій активності кожному прийому їжі повинні передувати хоча б 10-15-хвилинні фізичні вправи (гімнастичні вправи, ходьба, танці й ін.);

· при високій руховій активності в раціоні повинна бути передбачена відповідна вуглеводна й білкова компенсація;

· харчовий раціон для зростаючого організму повинен включати позитивний баланс приходу проти витрати, що забезпечує переважний анаболізм;

· основним показником збалансованого харчування повинен бути високий рівень здоров'я, а в дорослої людини - ще й незмінна оптимальна маса тіла;

· у кожному прийомі їжі бажана перевага однорідних по складу основних живильних речовин, особливо необхідно поділ у часі переважно вуглеводистої (рослинної) і білкової (тваринної) їжі;

· їжу треба "заслужити", тобто харчування повинно створювати запаси необхідних речовин для наступної життєдіяльності, а бути результатом цієї життєдіяльності;

· напруженій роботі повинна передувати легка їжа, а випливати - щільна їжа;

· оптимальному, відповідному характеру змін добової активності людини, варто вважати трьох-чотирьох разове харчування, при якому між прийомами їжі перерви повинні бути достатніми (у межах 5- 6 годин);

· у харчовому раціоні сучасної людини частка сирих рослинних продуктів повинна з не менш 60-80% (включаючи білкові, крохмалисті продукти, злаки, сухофрукти, нерафіновані рослинні масла й т.д.)

· оптимальний обсяг їжі відповідає нормальному обсягу нерозтягнутого шлунка (близько 350 - 450 мол).

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2017 год. (0.01 сек.)