Методи товарознавства

РОБОЧА ПРОГРАМА,

методичні вказівки та індивідуальні завдання

до вивчення дисципліни «Основи товарознавства”

для студентів напряму 6.030601 – менеджмент

Дніпропетровськ НМетАУ 2013

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

РОБОЧА ПРОГРАМА,

методичні вказівки та індивідуальні завдання

до вивчення дисципліни «Основи товарознавства”

для студентів напряму 6.030601 – менеджмент

Затверджено

на засіданні Вченої ради

академії

Протокол № ­­­ від

Дніпропетровськ НМетАУ 2013

УДК 339.142+620.2

Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни " Основи товарознавства" для студентів напряму 6.030601 – менеджмент /Укл.: Ю.Г. Момот, Ю.В. Сивопляс. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2013. – 18 с.

Викладені робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання з дисципліни " Основи товарознавства", наведені перелік тем літературного огляду і варіанти індивідуальних завдань.

Призначена для студентів напряму 6.030601 – менеджмент заочної форми навчання.

Укладачі: Ю.Г. Момот, ст. викл.

Ю.В. Сивопляс, канд. техн. наук, доц.

Відповідальний за випуск О.Г. Шатохін, канд. екон. наук, доц.

Рецензент І. Г. Романовський, канд. техн. наук, доц. (НМетАУ)

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………….……………………………………..4

1. Робоча програма і методичні вказівки…………………………………………5

1.1. Теоретичні засади товарознавства ……………………………………...7

1.2. Методи товарознавства ………………………………………………….7

1.3. Асортимент товарів………………………………………..……………..7

1.4. Натуральні властивості товарів…………………….……………………8

1.5. Споживчі властивості товару та їх номенклатура ……………………..8

1.6. Якість товарів …………..………………………………………………...9

1.7. Фактори збереження якості товарів …………………………………….9

1.8. Засоби товарної інформації та маркування……………………………..10

1.9. Система класифікації й кодування товарів……………………………..10

1.10. Управління споживчими властивостями металопродукції…………...11

2. Методичні вказівки до виконання індивідуальних завдань…………………..11

ЛІТЕРАТУРА…...…………………………………………………………………..17

ВСТУП

Мета вивчення дисципліни " Основи товарознавства" — опанувати науково-теоретичні засади товарознавства та споживчі властивості товарів виробничо-технічного призначення, що зумовлюють їх споживчу цінність і здатність задовольняти потреби споживачів.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:

— основні принципи та засоби наукового пізнання товарів;

— загальні системи класифікації товарів;

— товарознавчі методи класифікації асортиментних груп товарів;

— основні вимоги до збереження, якості та кількості товарів на етапах їх просування;

— нормативні міжнародні та державні документи з контролю якості товарів;

— методи ідентифікації та засоби товарної інформації;

— основні права виробників та споживачів товарів;

— методологію товарної інформації.

вміти:

— використовувати методи наукового пізнання товарів при створенні класифікаційних систем та асортиментних груп товарів;

— застосовувати методи пізнання товарів, їх загальних споживчих властивостей;

— визначити основні показники якості товарів;

— використовувати засоби та критерії ідентифікації товарів і розрізняти сфальсифіковані товари.

1. Робоча програма і методичні вказівки

Дисципліна " Основи товарознавства" вивчається студентами заочного факультету у VI семестрі.

Розподіл навчальних годин

Зміст дисципліни

Лекційний курс

Практичні заняття

Опрацювання розділів програми, що не викладаються на лекціях

1.1. Теоретичні засади товарознавства

Предмет, цілі та завдання товарознавства. Об`єкти та суб`єкти товарознавчої діяльності. Товарознавство як наукова дисципліна. Основні категорії товарознавства. Місце товарознавства в системі наукових знань, зв’язок товарознавства з іншими науками. Основні розділи та зміст товарознавства споживчих товарів. Принципи товарознавства: безпека, ефективність, сумісність, взаємозамінність, систематизація. Завдання сучасного товарознавства.

Методи товарознавства

Методи товарознавчих досліджень. Категорія " потреби". Споживчі блага як засоби задоволення потреб споживача. Поняття " корисності", виміри корисності. Матеріальна форма товарів. Споживчі та інвестиційні товари. Виробничі потреби, індивідуальні або особисті потреби. Характеристика потреб: безмежність, змінність, різноманітність. Класифікація потреб за рівнем розвитку, за значенням у відтворенні людини, за засобами задоволення, за нагальністю задоволення, за суб’єктами реалізації, за об’єктом спрямованості. Класифікація методів. Теоретичні методи. Емпіричні методи. Практичні методи. Класифікація як метод товарознавства. Кодування товарів. Класифікатори.

1.3. Асортимент товарів

Категорія " асортимент". Основні поняття про асортимент. Властивості та показники асортименту товарів. Соціально-економічне значення товарного асортименту. Оптимальний асортимент товарів. Групи, підгрупи, види, різновиди асортименту споживчих товарів. Промисловий та торговий асортимент. Класифікація асортименту товарів. Класифікаційні ознаки асортименту. Види асортименту: простий, складний, груповий, розгорнутий, змішаний, раціональний, оптимальний. Показники асортименту: широта, глибина, повнота, структура, раціональність, гармонійність.

Асортиментна концепція й принципи формування сучасного асортименту товарів. Фактори формування асортименту товарів. Основні напрямки формування асортименту: скорочення, розширення, стабілізація, оновлення, удосконалення.

1.4. Натуральні властивості товарів

Класифікація та характеристика натуральних властивостей товарів: хімічні, фізичні, фізико-хімічні, біологічні властивості. Групи та комплекси споживчих властивостей. Натуральні властивості матеріалів і виробів – основа споживчих властивостей товарів. Споживчі властивості призначення. Загальні та специфічні фізичні властивості. Класифікація хімічних властивостей.

1.5. Споживчі властивості товару та їх номенклатура

Споживчі властивості товару як основа ефективності використання виробів за призначенням, їхньої соціальної значущості, практичної корисності, нешкідливості та естетичної досконалості. Загальна характеристика споживчих властивостей товарів.

Властивість соціального призначення товару. Функціональні властивості товарів: показники досконалого виконання основної функції, показники універсальності, показники виконання додаткових функцій. Експлуатаційні властивості товарів: безвідмовність, довговічність, термін служби, ресурс, ремонтопридатність, збереження. Характеристика надійності товарів, що розраховані на тривалий термін використання. Фактори, від яких залежить надійність виробів. Показники надійності товарів: безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність. Ергономічні властивості товарів: гігієнічні, антропометричні, фізіологічні, психофізіологічні. Значення психологічних показників при визначенні відповідності продукції психологічним особливостям споживача. Естетичні властивості товарів: інформаційна виразність, раціональність форми, цілісність композиції, здатність виробів виражати соціально-культурну значущість, ступінь корисності і технічної досконалості. Екологічні показники товарів та їх відповідність стану навколишнього природного середовища. Властивості безпеки споживання товарів.

Номенклатура споживчих властивостей товарів на основі врахування їх призначення та умови споживання, використання сучасних досягнень науки та техніки, врахування змін в структурі попиту і потреб населення з метою підвищення якості товарів.

1.6. Якість товарів

Категорія " якість". Зв’язок якості продукції зі споживчою корисністю. Технічний рівень виробів. Суспільна сутність категорії " якість". Методи оцінки якості. Значення підвищення якості продукції. Рівень якості. Абсолютний рівень якості. Відносний рівень якості. Оптимальний рівень якості. Фактори, що визначають якість товарів.

Класифікація показників якості: за кількістю властивостей, за характерними властивостями, за способами вираження, за методами аналізу, за характером застосування. Система загальних показників якості. Категорія " доброякісність". Сорти товарів.

Дефекти товарів. Види дефектів за походженням, за розмірами та місцем розміщення, за можливістю усунення. Бальна та органічна система визначення сорту виробів. Взаємозв’язок якості товару та конкурентоспроможності. Чинники забезпечення конкурентоспроможності продукції. Методи оцінки конкурентоспроможності товару. Еталонні товари.

1.7. Фактори збереження якості товарів

Зміна якості товарів під час зберігання. Процеси, що відбуваються в товарах при зберіганні: фізичні, фізико-хімічні, біохімічні, мікробіологічні. Фактори, що сприяють збереженню якості товарів – упаковка, маркування, товарна обробка, транспортування, реалізація товарів, післяпродажне обслуговування, споживання.

Показники збереженості товарів: вихід стандартної продукції, розмір втрат, терміни зберігання. Гарантійний термін зберігання товарів. Терміни придатності та експлуатації товарів. Класифікація товарів за термінами придатності. Умови зберігання товарів. Фактори, що викликають зміни якості товарів. Товарні втрати. Методи зберігання товарів. Тара та пакувальні матеріали.

1.8. Засоби товарної інформації та маркування

Види і форми товарної інформації. Вимоги до товарної інформації. Засоби товарної інформації. Інформація про товар. Основні функції інформації про споживчі властивості товарів, додаткові функції – економічна, соціальна, морально-виховна. Рівні інформаційних комунікацій. Засоби товарної інформації: маркування, технологічна інформація, нормативна документація, довідкова, навчальна та наукова література, реклама та пропаганда. Форми товарної інформації: словесна, цифрова, зображувальна, символічна, штрихова.

Види інформації про товар: основоположна, комерційна, споживча. Вимоги до інформації про товар: достовірність, доступність, достатність. Маркування товарів. Загальні та специфічні вимоги до маркування товарів. Виробниче та торговельне маркування.

Інформаційні знаки: товарні знаки, знаки відповідності або якості, компонентні знаки, експлуатаційні знаки, попереджувальні знаки, екологічні знаки.

1.9. Система класифікації й кодування товарів

Системи класифікації товарів. Загальнодержавна класифікація. Торгова класифікація. Учбова класифікація.

Методи класифікації товарів. Ієрархічний метод класифікації. Правила класифікації об’єктів ієрархічного методу. Фасетний метод класифікації. Особливості класифікації продовольчих товарів. Особливості класифікації непродовольчих товарів. Артикули і прейскурантні номери товарів.

Сутність та цілі кодування товарів. Правила і методи кодування товарів. Код, структура коду. Класифікатор товарів. Систематичний товарний словник. Алфавітний товарний словник. Номенклатура товарів народного споживання.

Штрихове кодування товарів у ринкових умовах. Структура штрихових кодів.

Основні класифікаційні ознаки товарів: напрями використання, призначення, фізико-хімічні властивості, сировинні, технологічні, конструкторські, рецептурні, структурні.

1.10. Управління споживчими властивостями металопродукції

Класифікація металів і сплавів на їх основі. Поняття про їх будову. Змінювання структури і властивостей металів у твердому стані. Методи аналізу металевих матеріалів та їх експлуатаційні властивості. Види та призначення термічної і хіміко-термічної обробки металів та сплавів. Поняття про корозію та методи захисту від неї.

2. Методичні вказівки до виконання індивідуальних завдань

Студенти зобов’язані протягом семестру виконати індивідуальну контрольну роботу і до початку екзаменаційної сесії подати її на відповідну кафедру.

Завдання на контрольну роботу видається студентам відразу ж після прочитання установчих лекцій з дисципліни. Контрольна робота містить такі розділи: теоретичний та практичний. Вибір варіанту визначається порядковим номером студента у журналі викладача.

Теоретичний розділ носить реферативний характер. Обсяг реферату 5-10 сторінок формату А4.

Перелік тем:

1. Цілі, завдання й принципи товарознавства.

2. Еволюція товарознавства як науки та наукової дисципліни.

3. Об’єкти товарознавчої діяльності.

4. Суб’єкти товарознавчої діяльності.

5. Методи товарознавства.

6. Класифікація товарів (класифікатори, кодування).

7. Асортимент товарів (основні визначення). Класифікація асортименту товарів.

8. Властивості та показники асортименту.

9. Визначення якості товарів.

10. Номенклатура споживчих властивостей товару.

11. Визначення та етапи оцінки якості. Градації якості.

12. Невідповідність та дефекти товарів.

13. Ідентифікація товарів.

14. Фізичні властивості товарів.

15. Хімічний склад товарів.

16. Технологічний життєвий цикл товарів.

17. Пакування товарів, як фактор зберігання.

18. Транспортування та збереження товарів.

19. Товарні втрати (види втрат).

20. Заходи щодо зниження товарних втрат.

21. Засоби товарної інформації.

22. Захист прав споживачів.

23. Положення посадової інструкції товарознавця.

24. Стан та перспективи розвитку ринку споживачів України.

25. Управління споживчими властивостями металопродукції.

26. Сертифікація продукції в Україні.

27. Міжнародна сертифікація товарів.

28. Інформаційні знаки на пакуванні та виробах.

29. Екологічні піктограми.

30. Знаки відповідності (знаки якості).

Завдання практичного розділу.

Використовуючи дані таблиці 2.1 необхідно розшифрувати та перевірити дійсність штрих-коду математично за контрольною цифрою та знайти його дані в будь-якому реєстрі.

Пояснення значення штрих-коду та розрахунок контрольної цифри штрих-коду наведено нижче.

Інформаційні знаки – це умовні позначення, призначені для ідентифікації окремих або сукупних характеристик товару. Їм властиві стислість, виразність, наочність і швидка пізнаваність.

Штриховий алфавіт коду – це алфавіт коду, знаками якого є штрихи та пропуски, ширину яких сканери зчитують у вигляді цифр. Прикладом можуть служити штрихові коди EAN (Європейська система кодування) і UPС (американський Універсальний товарний код), що широко застосовуються в міжнародній практиці. У відповідності з прийнятим порядком, виробник товару наносить на нього штриховий код, сформований з використанням даних про країну місцезнаходження виробника і коду виробника. Код виробника присвоюється регіональним відділенням міжнародної організації EAN International. Такий порядок реєстрації дозволяє виключити можливість появи двох різних товарів з однаковими кодами.

Таблиця 2.1 – Штрих-коди товарів

Кожному товару, що ввозиться, або транспортується через територію України з метою митного оформлення, присвоюється десятизначний цифровий код (рисунок 2.1). Всі товари класифікуються згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД https://www.trans2ua.com), таблиця 2.2.

УКТ ЗЕД – це товарна номенклатура, заснована на гармонізованій системі (ГС) кодування та опису товарів і Комбінованій номенклатурі Європейського Співтовариства (КН ЄС).

Рисунок 2.1 – Структура десятинного коду товару

За допомогою штрихового коду зашифрована інформація про деякі найбільш суттєві параметри продукції. Найбільш поширені товарні номери EAN-13, EAN-8, UPC-A, UPC-E і 14-розрядний код транспортної упаковки ITF-14. Так само існує 128 розрядна система UCC/EAN-128. Відповідно до тієї чи іншої системи, кожному виду виробу привласнюється свій номер, що найчастіше складається з 13 цифр (EAN-13).

Розшифровка штрих-коду. У штрих-коді логічна структура вже регламентована стандартом, і значення цифр в елементах цієї структури мають конкретний сенс. Приклад штрих-коду наведено на рисунку 2.2.

Рисунок 2.2 – Штрих-код товару

Перші три цифри це префікс національної організації GS1, наступні 4-6 цифр – унікальний ідентифікатор підприємства, на якому зареєстрований цей товар, інші цифри це код товару, контрольне число і, можливо, ще один додатковий символ.

Помилково вважається, що перші три цифри в розшифровці штрих-коду визначають країну виробництва. Це не вірно. По-перше, за цими трьома цифрами можна визначити тільки те, у якій національній організації зареєстроване підприємство.

По-друге, зовсім не обов'язково, що підприємство самостійно виробляє товар – це може бути власник торговельної марки або крупний постачальник, що розміщує виробничі замовлення в будь-якій цікавій йому країні.

Перевірка штрих-коду. Перевірити штрих-код і отримати інформацію про товар можна за допомогою спеціальних сайтів та програм. Наприклад, якщо вказати товарний номер, система пошукає його в глобальному реєстрі GEPIR (Global Electronic Party Information Registry) покаже дані про власника товарного коду і посилання на національну організацію GS1, у якій код був зареєстрований.

Також дійсність штрих-коду можна перевірити виконуючи наступні математичні дії:

1. Складемо числа, що знаходяться на парних місцях.

2. Отриману суму необхідно помножити на 3.

3. Те, що у нас вийшло, складемо з сумою всіх чисел, що знаходяться на непарних місцях, окрім останнього.

4. У отриманого числа забираємо десятки. Наприклад, число 72: забираємо 7 і виходить 2.

5. Від 10 віднімаємо наше отримане число. Наприклад: 10-2=8.

Тепер порівнюємо останню цифру коду з отриманою. Якщо вони рівні, значить штрих-код дійсний. А якщо не рівні, то штрих-код підроблений.

Таблиця 2.2 – Український класифікатор товарів ЗЕД

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України " Про стандартизацію" від 17 травня 2001 р. № 2408-ІІІ // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 24. – С. 1–8.

2. Теоретические основы товароведения: учеб. для вузов / М.А.Николаева. – М.: Норма, 2007 – 448 с.

3. Теоретические основы товароведения и экспертизы (раздел 1 " Теоретические основы товароведения"): Практикум / Сост. А.С. Столярова, Л.И.Заиграева. – Улан-Удэ: Изд-во ВСГТУ, 2005. – 87 с.

4. Войчак А. В. Товароведение сырья и материалов. – К.: Выща шк., 1989. – 279 с.

5. Жиряева Е. В. Товароведение. – 2-е изд. – СПб.: Питер, 2002. – 416 с.

6. Коммерческое товароведение: Учебник / В. И. Теплов и др. – М.: Дашков и К°, 2000.

7. Промышленные материалы / Под ред. Н. С. Алексеева. – М.: Высш. шк., 1981. – 288 с.

8. Красовский П. А., Ковалев А. И., Стрижов С. Г. Товар и его экспертиза. – 2-е изд. – М.: Центр экономики и маркетинга, 1999. – 240 с.

9. Агбаш В. Л., Елизарова В. Ф. и др. Товароведение непродовольственных товаров. – М.: Экономика, 1989.

10. Алексеев Н. С., Ганцов Ш. К., Кутянин Г. И. Теоретические основы товароведения непродовольственных товаров: Учеб. для вузов. – М.: Экономика, 1988.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Кисляк Н.К. Теоретичні основи товарознавства: опорний конспект лекцій / Н.К. Кисляк, Г.Ф. Пугачовський. – Київ. Видавничий центр КНТЕУ. – 2002. – 84 с.

2. Николаев М.А. Товароведение потребительских товаров. Теоретические основы: [учебник для вузов] / М.А. Николаев. – М.: НОРМА, 2001. – 283 с.

3. Орлова Н.Я. Теоретичні основи товарознавства (розділ " Теоретичні основи товарознавства продовольчих товарів"): опорний конспект лекцій / Орлова Н.Я. – Київ. Видавничий центр КНТЕУ. – 2004. – 84 с.

4. Петрищев Ф.А. Теоретические основы товароведения и экспертизы продовольственных товаров / Ф.А. Петрищев. – М.: Дашков и К., 2004. – 589 с.

5. Теоретичні основи товарознавства / [під ред. Ю.Т.Жука]. – К: НМЦ Укоопосвіта, 2000. – 242 с.

6. Теоретичні основи товарознавства. Розділи " Споживчі властивості товарів» –, " Якість товарів". Опорний конспект лекцій з курсу / [укладач Н.К.Кисляк]. – Київ. Видавничий центр КНТЕУ. – 2000. – 35 с.

7. Титаренко Л.Д. Теоретичні основи товарознавства: [навчальний посібник] / Л.Д. Титаренко. – Центр навчальної літератури, 2003. – 227 с.

8. Товароведение и экспертиза потребительских товаров: учебник / [руковод. авторського коллектива Шевченко В.В.]. – М.: ИНФРА-М, 2003. – 544 с.

9. Товарознавство: опорний конспект лекцій / [упор. Л.М.Богацька]. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002. – 68 с.

Підписано до друку Формат 60х84 1/16. Папір друк. Друк плоский.

Облік.-вид. арк. Умов. друк. арк. Тираж пр. Замовлення №

Національна металургійна академія України

49600, м. Дніпропетровськ-5, пр. Гагаріна, 4

_______________________________

Редакційно-видавничий відділ НМетАУ