Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Характеристика курсового проекту






Курсовий проект є самостійною навчальною роботою, яка виконується з метою закріплення теоретичного матеріалу і напрацювання навиків самостійної творчої діяльності, вирішення інженерно-технічних задач, використання сучасних розрахунково-графічних методів, набуття дослідних навиків, вміння працювати з технічною і нормативною літературою. Курсовий проект, як правило, має виконуватись з використанням сучасних інформаційних технологій.

Згідно з завданням на проектування, студент ознайомлюється з вихідними даними для проектування автомобіля, підбирає необхідний літературний матеріал; за погодженням з керівником проекту вибирає прототип автомобіля і механізм (агрегат), детальну конструкторську розробку якого передбачено.

Аудиторні практичні заняття, самостійне виконання РГР за темою «Тяговий розрахунок автомобіля» розглядаються як етапи наскрізного курсового проектування. При цьому студент, виконуючи курсовий проект, враховує виявленні в РГР недоліки тягового розрахунку автомобіля, які мають бути виправленні при виконанні курсового проекту.

Курсовий проект включає пояснювальну записку і графічні матеріали.

Пояснювальна записка (ПЗ) обсягом до 50 сторінок являється основною складовою курсового проекту, в якій наводяться оцінка стану справ, обґрунтування вибраного варіанту проектування автомобіля, приводяться результати розрахунків вибраних варіантів задач, які доповнюються конструктивними розробками в обсязі чотирьох аркушів формату А1.
ПЗ до курсового проекту має включати наступні розділи:

1. Вступ.

2. Аналіз конструкцій зарубіжних і вітчизняних автомобілів-авналогів.

3. Обгрунтування схеми компонування, вагових і геометричних параметрів автомобіля.

4. Визначення силового навантаження на осі і вибір шин для автомобіля.

5. Розрахунок зовнішньої характеристики двигуна для автомобіля, що проектується.

6. Розрахунок і вибір передавальних чисел механічної трансмісії.

7. Тяговий розрахунок автомобіля.

8. Визначення показників розгону та гальмування автомобіля.

9. Показники паливної економічності автомобіля.

10. Показники прохідності, стійкості і керованості автомобіля.

11. Кінематичний і динамічний розрахунки одного з вузлів або агрегатів автомобіля.

12. Конструктивні особливості, технічні вимоги до однієї з деталей вузла або агрегату згідно з п. 11, технологія їх виготовлення, обробки тощо.

13. Висновки.

14. Використані літературні джерела.

15. Зміст.

ПЗ до курсового проекту і РГР виконуються на аркушах формату А4 (297x210 мм) за наявності рамки і з дотриманням таких розмірів полів: ліве - 30 мм, праве -10 мм, верхнє -20 мм, нижнє - 20 мм.

Першим аркушем є титульний аркуш, другим - завдання на курсовий проект, далі – текстова частина.

Всі сторінки (крім титульного аркуша і завдання) нумеруються у правому нижньому куті. Послідовність викладу матеріалу повинна відповідати викладу розділів в даних вказівках.

Формули, таблиці та рисунки мають наскрізну нумерацію. Номер і назва таблиці вказується над таблицею. Номер і назва рисунка вказуються під рисунком.

Графіки будуються в масштабі, по осях вказуються показники і їх розмірність.

Кожній таблиці повинні передувати розрахункові формули та вихідні дані з обгрунтуванням їх вибору і зазначенням літературних джерел.

Креслення всіх видів (збірні, робочі) виконуються у відповідності з вимогами діючих нормативних документів на аркушах формату А1.

Всі конструкторські креслення виконуються олівцем з використанням креслярських приладів або з допомогою машинної графіки.

Графічна частина курсового проекту включає:

– загальне креслення автомобіля, виконане в трьох проекціях, з простановкою основних розмірів – 1 аркуш;

– зовнішня характеристика двигуна, тягова характеристика і динамічний паспорт автомобіля – 1 аркуш;

– графіки і креслення, які характеризують розгінні та гальмівні якості, показники прохідності і стійкості автомобіля – 1 аркуш;

– графіки кінематичного і динамічного розрахунку спеціального вузла автомобіля; збірне креслення вузла, робоче – деталі.

При виконанні загального креслення автомобіля або його вузла студент може використати у своєму проекті прототип, враховуючи отримані при розрахунках основні розміри і вдосконалюючи креслення прототипу.

У пояснювальній записці і на кресленнях можуть бути представлені результати науково-дослідної роботи за погодженням з керівником проекту.

Пояснювальна записка і креслення у завершеному вигляді підписуються керівником проекту і виносяться на його захист.

До захисту робота представляється у повністю оформленому вигляді і в терміни, встановлені кафедрою

  Прослушать   4.2 Практичні заняття Практичні заняття проводяться у навчальних аудиторіях в обсязі 1 година на тиждень. На практичних заняттях студенти розраховують вагові показники автомобіля; розподіл ваги повністю завантаженого і спорядженого автомобіля по осях, розраховують і будують зовнішню характеристику двигуна, визначають тягово-швидкісні характеристики, розраховують і будують динамічний паспорт автомобіля, визначають показники паливної економічності автомобіля. Заняття проводяться згідно з даними методичними вказівками за вихідними даними, які видаються студентам викладачем перед кожним практичним заняттям. Студент самостійно готується до кожного заняття, використовуючи лекційний матеріал і наведені в даних методичних вказівках приклади чисельних розрахунків за відповідною темою занять. 4.3 Перелік тем практичних занять: 1. Визначення мас автомобіля (повної, спорядженого автомобіля), силового навантаження на осі і вибір шин для автомобіля – 2 години. 2. Розрахунок і побудова зовнішньої характеристики двигуна для автомобіля – 4 години. 3. Розрахунок і вибір передавальних чисел механічної трансмісії – 2 години. 4. Розрахунок тягово-швидкісних характеристик автомобіля – 2 години. 5. Розрахунок динамічних характеристик і динамічного паспорта автомобіля –4 години. 6. Визначення показників розгону та гальмування автомобіля – 2 години. 7. Розрахунок показників паливної економічності автомобіля 2 години.  
   
   
       

Самостійна робота студентів проводиться на основі лекційних і практичних занять шляхом виконання в домашніх умовах розрахунково-графічної роботи (РГР) за темою «Тяговий розрахунок автомобіля». Окремі розділи РГР мають співпадати з наведеними вище темами практичних занять. Індивідуальні вихідні параметри для виконання РГР і курсового проекту наведено в додатку А.

РГР повинна включати розділи у наступному порядку:

– титульний аркуш встановленого зразку;

– завдання на виконання РГР;

– вступ;

– вихідні дані (задані і обосновано вибрані);

– визначення силового навантаження на осі і вибір шин для автомобіля;

– розрахунок і побудова зовнішньої характеристики двигуна для автомобіля;

– розрахунок і вибір передавальних чисел механічної трансмісії;

– розрахунок тягово-швидкісних характеристик автомобіля;

– розрахунок динамічних характеристик і динамічного паспорта автомобіля;

– визначення показників розгону та гальмування автомобіля;

– розрахунок показників паливної економічності автомобіля;

– перелік використаних джерел;

– зміст.

Матеріал РГР має бути викладено технічно грамотно, чітко і стисло. Кожен текстовий аркуш повинен мати рамку стандартної форми. Результати розрахунків рекомендується подавати у вигляді таблиць і діаграм; формули – виносити в окрему строку і нумерувати в круглих скобках, розташованих справа від формул.

РГР повинна бути зброшурована, мати титульний лист. Загальний об’єм РГР – до 30 сторінок тексту формату А4.

 

Контроль за виконанням самостійної роботи з оцінкою у балах окремих видів робіт здійснюється наступними методами:

– перевіркою конспектів лекцій (оцінка – до двох балів);

– перевіркою розрахунків, отриманих на практичних заняттях (до трьох балів), при захисті розрахунково – графічної роботи (до 40 балів);

– усним опитуванням (до 5 балів);

– проведенням тестового контролю (до 20 балів).

Підсумковий контроль у вигляді заліку оцінюється до30 балів.

Для контролю знань можуть застосовуватись комп’ютерні тести, які дають змогу перевірити якість засвоєння студентами знань та умінь з певної теми.

 

 

Словарь

 

Варіанти завдань.

Варіанти завдань представлені в додатку А.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.