Види співучасників.

Співучасники в злочині можуть виконувати різні ролі – однорідні або різнорідні функції. Частина 1 ст.27 передбачає, що поряд із виконавцем спів-учасниками визначаються організатор, підбурювач та пособник.

Виконавцем (співвиконавцем) відповідно до ч.2 ст.27 визначається осо-ба, яка у співучасті з іншими суб’єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають криміналь-ній відповідальності за скоєне, вчинила конкретний злочин. Із цьго визначен-ня випливає, що виконавцем є співучасник, що повністю або частково вико-нує те діяння, яке є ознакою об’єктивної сторони вчинюванного злочину. Наприклад, при розбої виконавцем цього злочину є не тільки той, хто вилу-чає майно у потерпілого, а й той, хто в момент вилучення застосовує насиль-ство до потерпілого, примушуючи його віддати майно, або позбавляючи його можливості покликати когось на допомогу.

Без виконавця немає співучасті, бо тільки він здійснює задумане, віе реа-лізує, завершує умисел співучасників. І в цьому розумінні виконавець є виз-начальною, центральною фігурою в співучасті.

Далі, із закону випливає, що виконавцем визнається й особа, що вико-ристовує для вчинення злочину осіб, які не є суб’єктами злочину. У цих ви-падках має місце посередня винуватість (інакше її називають посереднє за-подіяння чи посереднє виконання). Вона має місце там, де як фактичний (фізичний) виконавець злочину виступає особа, яка за кримінальним законом не є суб’єктом внаслідок неосудності або недосягнення віку кримінальної відповідальності (наприклад, доросла особа залучає до вчинення крадіжок малолітніх). У таких випадках особа, що фактично вчиняє злочинні дії, не не-се кримінальної відповідальності внаслідок відсутності ознак суб’єкту зло-чину. А виконавцем злочину є особа, яка використовує неосудного або особу, що не досягла віку кримінальної відповідальності.

Організатор (ч.3 ст.27) – це особа, що організувала вчинення злочину чи керувала його підготовкою чи вчиненням. Організатор посідає особливо місце в співучасті, він немов би стоїть над всіма співучасниками, спрямо-вуючи і направляючи всю їх діяльність.

Особа, що організувала вчинення злочину, - це співучасник, що об’єд-нує інших співучасників, розподіляє ролі між ними, намічає план вчинення злочину, визначає майбутню жертву чи об’єкт злочину.

Організатором є також особа, що керувала підготовкою чи вчиненням злочину: тут йдеться про головну роль при вчиненні конкретного злочину (особа готує вчинення конкретного злочину, розпоряджається на місці його вчинення, дає завдання, орієнтує на вчинення яких-небудь конкретних дій, розподіляє обов’язки тощо).

Крім того, організатором визнається особа, що створила організовану групу чи злочинну організацію або керувала ними. Причому вона може очо-лювати одну злочинну групу чи навіть керувати об’єднанням із двох чи більш груп. Створення і керівництво групою може полягати в розробці самої стратегії майбутньої злочиної діяльності (як правило, за наявності великих організованих злочинних груп, коли має місце ідейне обгрунтування органі-зованої злочинної діяльності), а також у встановленні контакту з іншими зло-чинними групами.

Організатором вважається також особа, що забезпечує фінансування зло-чиної діяльності організованої групи чи злочинної організації (наприклад, що здійснює фінансування послуг охоронців, технічного персоналу, а також фі-нансує виробництва чи транспортування заборонених предметів – наркоти-ків, фальсифікованих спиртних напоїв тощо).

Організатором, також, визнається особа, що організувала приховування злочинної діяльності організованної групи чи злочинної організації (наприк-лад, випадок так званого «укриття» такої групи з боку працівника правоохо-ронного органа, організація «схованок» зброї злочинних груп та інше).

Підбурювачь (ч.4 ст.27) – це особа, яка схилила іншого співучасника до вчинення злочину, тобто викликала у виконавця чи в інших співучасників рі-шучість, бажання вчинити злочин, тобто умисел на вчинення конкреного злочину.

З об’єктивної сторони саме тим, що підбурювач викликає бажання вчи-нити злочин, він ставитьсвої дії в причинний зв’язок із тим злочином, що буде вчинений виконавцем. У цьому полягає спільність діяння підбурювача з діяннями інших співучасників. Способи схилення можуть бути різними. Це може бути домовленість, підкуп, погрози, фізичний примус чи інші подібні дії – наприклад наказ тощо.

З суб’єктивної сторони у підбурювача має місце тільки прямий умисел на вчинення виконавцем певного конкретного злочину: не схиляння взагалі, а схиляння до вчинення певного злочину (крадіжки, вбивства, згвалтування).

Пособник (ч.5ст.27) – це особа, яка порадами, вказівками, наданням за-собів чи знарядь, усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

Сприяння вчиненню злочину означає, що пособник своїми діями чи без-діяльністю зміцнює бажання, рішучість виконавця або інших співучасників на вчинення злочину. Пособник не викликає своїми діями такої рішучості (на відміну від підбурювача), ця рішучість вже має місце, але він зміцнює її, укріплює умисел на вчинення злочину.

У частині 5 ст.27 законодавець не тільки дає загальну характеристику пособництва, а й перелічує його види. З цього погляду всі пособницькі дії поділяються на два види:

а) пособництво фізичне - це сприяння вчиненню злочину іншими спів-учасниками наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод. Тобто, надання засобів чи знарядь, полягає в тому, що пособник передає в розпо-рядження виконавця чи інших співучасників різні предмети матеріального світу, що забезпечують досягнення співучасниками іх злочинних намірів. Наприклад, пособник може надати знаряддя злому, відмички, зброю, транс-порт, кошти тощо і тим самим сприяти вчиненню злочину.

Усунення перешкод здійсненню злочину, тобто тих, що заважають здійс-ненню злочинних намірів співучасників. Приміро, пособник може для полег-шення вчинення крадіжки отруїти чи приручити собаку, що охороняє склад, він може стояти на «сторожі»; перерізати проводи телефонного зв’язку; зали-шити відкритими двері сховища тощо.

Крім того, фізичне пособництво може полягати в сприянні приховуван-ню злочину. Прикладом можуть бути випадки виконання в злочинній групі функцій охоронця. Коли охоронець, наприклад, супроводжує співучасників, що йдуть на вчинення злочину, він, охороняючи їх, тим самим усуває преш-коди для вчинення задуманого, сприяє здійсненню злочину.

б) пособництво інтелектуальне – це надання порад, вказівок, а також заздалегідь дана обіцянка приховати злочинця, засоби чи знаряддя вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню злочину. Тобто, дача порад, вказівок полягає в тому, що пособник може, наприклад, пояснити, як краще проникнути у приміщення для вчинення крадіжки, або порекомендувати, як можна втягнути у вчинення злочину інших осіб, яким шляхом слідувати після скоєння злочину, щоб уникнути затримання, як подолати з найменшими втратами опір потерпілого, тощо.

Заздалегідь дана обіцянка приховати злочинця, засоби чи знаряддя вчи-нення злочину, сліди злочину або предмети, здобуті злочинним шляхом. Всі ці види приховування в теорії та практиці охоплюються одним поняттям – заздалегідь обіцяне приховування злочину. Зміст обіцянки може бути різним: наприклад, надати злочинцю тимчасове житло; підготувати йому підроблені документи, змінити зовнішність тощо; переховувати в спеціальному сховищі вогнепальну зброю; знищити підроблені документи тощо.

Приховування предметів, здобутих злочинним шляхом – це, наприклад, приховання речей, здобутих шляхом крадіжки; купівля або збут предметів, здобутих злочинним шляхом тощо.