Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Спроба розширення прав республік






Хрущов здійснив ряд заходів щодо роз­ширення прав республік, у т.ч. й України:

· українці частіше висувалися на керівні посади в республіці. В 1953 р. першим секретарем ЦК КПУ було призначено О. Кириченка - першого українця на цій посаді (1953-1957 рр.). Відтоді першими секретарями КПУ призначалися тільки українці: М.Підгорний, (1957-1962 рр.), П. Шелест ( 1962-1972 рр.), В.Щербицький (1972-1989 рр.);

· розширилися функції і підвищилася відповідальність КПУ;

· активізувалася діяльність України на міжнародній арені. Якщо в 1953 р. республіка була членом 14 міжнародних організацій, то у 1955 р. - 29;

· внаслідок реформи управління економікою в 1957 р. під контроль України перейшло 97% заводів республіки проти 34% в 1953 р. Питома вага республіканської промисловості зросла з 36% у 1953 р. до 76% у 1956р.

 

Але всі ці заходи здійснювалися під суворим контролем центру, до якого згодом знову повернулися його командні функції

Зрушення у духовному житті після смерті Сталіна

Хрущовська " відлига" сприяла націо­нально-духовному пробудженню і культурному розвитку України.

Стало можливим відкрите обговорення проблем збереження української мови, розширювалися сфери її вживання. Розпочалося видання багатотомного словника української мови, збільшилося видання україномовних книжок.

 

Проте, з іншого боку, здійснювалися заходи, які послаблювали позиції української мови. У 1958 р. був прийнятий закон про зв'язок школи з життям, за яким, зокрема, батьки не мали права відмовитися від вив­чення їхніми дітьми російської, англійської чи німецької мов, однак могли відмовитися від української.

Непослідовність “українізації” особливо виразно спостерігалась на результатах книго­видавничої справи. У 1959р. книжки українською мовою становило 53% усіх книг, опублікованих в Україні, у 1958 р. - 60%, У 1960 р. - 49%. Та вже в 1965 р. цей показник знизився до 41% і далі неухильно зменшувався.

Вживалися заходи з метою підвищення престижу української науки. Виходять друком фундаментальні наукові праці - " Українська Радянська Енциклопедія, " Історія української літератури". Видаються фахові журнали українською мовою

Відтворюється історія українського народу: з 1957 р. почав видаватися " Україн­ський історичний журнал", почалася підготовка багатотомної " Історії міст і сіл України".

Було реабілітовано багатьох діячів української культури. Серед них - О.Олесь, А.Вороний, Г.Косинка, М.Ірчан, О.Досвітній, О.Ковінька, та багато інших. У газетах і журналах друкувалася велика кількість статей про повернуті українській культурі імена. Видавалися кращі твори реабілітованих письменників, з 'явилися літературознавчі праці про них.

ШІСТДЕСЯТНИКИ. ЗАРОДЖЕННЯ ДИСИДЕНТСЬКОГО РУХУ

 

Видатним явищем духовного жит­тя стала поява нового покоління інтелігенції - шістдесятників (цей термін вживався вже на поч. 60-х рр.).

Провідними постатями серед них були письменники і поети І.Драч, Л.Костенко, М.ВінграНовський, В.Симоненко, В.Стус, С.Гуцало, І.Калинець, художники А.Горська, П.Заливаха, В.Кушнір, літературні критики І. Світличний, І.Дзюба, Є.Сверстюк, діячі кінемато­графу С.Параджанов, Л.Осика, Ю.Іллєнко багато інших.

Виховане в умовах ідеологічної лібера­лізації, нове покоління інтелігенції викривало перекоси і лицемірство офіційної куль­тури, сповідувало свободу самовираження, прагнуло до пошуку нових форм і стилів художньо-естетичного пізнання світу. Воно вимагало гарантій вільного розвитку україн­ського народу, його культури і мови.

Все це не могло не викликати незадово­лення з боку влади. Шістдесятників поча­ли звинувачувати у відході від " марксизму-ленінізму", " формалізмі", " космополі­тизмі", обмежувати їх творчу діяльність, а згодом перейшли до репресій проти них.

Однак, частина нового покоління не зріклася своїх поглядів і пішла на конфронтацію з владою. Саме шістдесятники склали ядро дисидентського руху, учасники якого вимагали радикальних змін, і стали про­відниками національного відродження.

 

Національно-культурні процеси переходили встановлені партією рамки лібералізації й па поч. 60-х рр. почали переслідуватися. У 1962-1963 рр. " відлига" в національно-культурній сфері припини­лася.

 

Прикметним є гой факт, що у 1959 р. конгрес США прийняв закон про " Тиждень поневолених націй", до числа яких потрапила й Україна.

ЕКСПЕРИМЕНТИ В ЕКОНОМІЦІ






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.