Другий період

Охоплює князювання

Володимира Великого (980-1015 рр.)

Ярослава Мудрого (1019-1054 рр.)

Це період економічного та культурного розквіту Київської держави, досягнення нею вершини політичної могутності.

За князювання сина Святослава - Володи­мира - загалом завершилося формування території Київської Русі. Її площа стала найбільшою в Європі.

Князь проводить ряд реформ внутрішнього життя держави:

§ адміністративну: здійснює територіальний поділ держави, землі племінних місцевих князів розподілив між синами, посадниками та боярами, що зламало сепаратизм племінної верхівки;

§ військову: військова система злилась з системою феодального землеволодіння, ліквідовувались місцеві дружини, прикордонні землі роздані “мужам луччим” за військову службу, будуються укріплення проти кочовиків, створюється загально руська дружина;

§ законодавчу: запроваджено нове зведення законів усного звичаєвого права “Устав землений”;

§ релігійну: спочатку спроба модернізувати язичництво (культ верховного божества Перуна, богів Хорса, Даждьбога, Стрибога, Симаргла та богині Мокоші), далі ідолів скидають у річку, біля 988 р. князь хреститься сам, киян хрестять у Дніпрі (під сумнівом – легенда), починається побудова церков. Історики стверджують, що це вже було друге офіційне хрещення Русі, тоді як перше ще за князя Аскольда.

Надзвичайно важливим було запрова­дження Володимиром у 988 р. християнства, обумовлене такими причинами, як необхідність укріплення єдності Русі, князівської влади, підняття міжнародного авторитету держави, її зближення з високорозвиненою Візантією.

Після смерті Володимира між його синами спалахнула міжусобна боротьба, в якій переміг Ярослав, прозваний Мудрим.

Однією із найбільших заслуг Ярослава вва­жається запровадження на Русі першого збірника законів - " Руської правди",

Завдяки підтримці Ярослава зростала цер­ква, стрімко розвивалася культура. Він зас­нував Києво-Печерську Лавру, збудував ба­гато церков, серед яких був і Софійський собор, зведений у Києві на честь перемоги над печенігами.

Ярослав Мудрий зміцнив стосунки Русі з європейськими державами, правителі яких вважали за честь мати шлюбні зв'язки з київ­ською династією. Дружина Ярослава була шведською принцесою, троє його синів одру­жилися з європейськими принцесами, а три доньки вийшли заміж за французького, угорського і норвезького королів. Не дивно, що історики називають Ярослава тестем Європи.

Правління Ярослава Мудрого було апо­геєм могутності Русі.