Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Тема: Проблеми збереження біорізноманіття




 

1. Значення рослинного світу та проблеми охорони флори.

2. Значення тварин у природі та житті людини. Проблеми охорони фауни.

3. Об’єкти природно-заповідного фонду України.

4. Міжнародне співробітництво в сфері охорони довкілля, участь у ньому України.

 

1. Значення рослинного світу та проблеми охорони флори.

Рослини - невід'ємна частина органічного світу. Вони відіграють величезну роль в житті нашої планети. Лише рослини володіють дивовижною здатністю сприймати світлову енергію Сонця, поглинати її, накопичувати та перетворювати в енергію хімічних зв'язків. Через рослинний покрив енергія із космосу входить в біосферу і накопичується в ній.

Тільки за 1 рік рослини накопичують 4,5-1011 млрд. тонн органічної речовини та 96% енергії, що утворюються на земній кулі.

Надзвичайно важлива роль належить зеленим рослинам і в накопиченні вільного кисню.

Мільйони років на Землі відбувається процес нагромадження органічної речовини. Поклади кам'яного вугілля, нафти, торфу - все це результати життєдіяльності рослин. Вони беруть активну участь у формуванні ґрунтів.

Останнім часом із рослинних організмів виділено цінні фармакологічні речовини, а також біостимулятори та консерванти, які вже широко використовуються у харчовій промисловості.

Значну наукову і практичну цінність мають рослини, які виступають в ролі індикаторів ґрунту. Так, наприклад, на ґрунтах, багатих мінеральними елементами, з добре розкладеним гумусом, ростуть вовчі ягоди звичайні, лілія лісова. А більшість видів плаунів, росичок, хвощі є показником бідних і кислих ґрунтів. На недостатність або відсутність вапна вказує первоцвіт звичайний, більшість орхідних.

Важливе наукове значення має поглиблене вивчення такого феномену природи, як росички - комахоїдні рослини. Раніше вважалося, що комахи просто прилипають до слизу листків і квіток. Однак американським вченим вдалося виділити із соку росички речовини, які справляють паралізуючу дію на комах. Припускають, що вивчення властивостей отруйних рослин-хижаків допоможе у створенні засобів для боротьби з шкідниками с/г культур.

Велика кількість синтетичних лікарських препаратів не зменшує інтересу до ліків із рослин. Їх ефективність полягає в комплексі активнодіючих речовин, що містяться у рослинних організмах. Майже 45% усіх лікарських засобів виготовляється з рослин, а при деяких захворюваннях (серцево-судинні, шлунково-кишкові, хвороби печінки, нирок) вони переважають. Сучасна медицина використовує понад 200 видів рослин, а культивується з них лише ¼. Природа України багата різноманіттям дикорослих лікарських рослин (145 видів), які використовуються в науковій медицині. Однак безконтрольне їх збирання призвело до значного зменшення їх природних запасів і майже повного зникнення окремих видів. До Червоної книги України занесено 18 видів. Ведуться пошуки нових лікарських рослин. Так, наприклад, женьшень можна замінити елеутерококом, а замість валеріани, запаси якої значно зменшилися, використовують кропиву собачу. Застосування повноцінних замінників допоможе знизити дефіцит сировини деяких лікарських рослин і зберегти природні запаси. Окремі види рослин культивуються на спеціальних ділянках.



 

 

БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ РОСЛИННОГО СВІТУ

 

ПРЯМЕ НЕПРЯМЕ
1. Біосферне - космічне (фотосинтизуюче); - біохімічне (газова функція); - ґрунтотворне; - функціональне (кругообіг речовин і енергії в природі). 2. Економічне - харчове і кормове; - ресурсно-сировинне; - енергетичне; - фармацевтичне.   1. Екологічне - ґрунтозахисне; - водозахисне і водорегулююче; - кліматорегулююче.     2. Суспільно-корисне - наукове; - санітарно-гігієнічне; - рекреаційне; - ландшафтно-естетичне; - емоціональне.  

Радикальні зміни у структурі природних ландшафтів та рослинного покриву відбулися і в Україні. Нині на Поліссі природна рослинність збереглась на 50% площі (з них 29% - ліси), у Лісостепу - на 16% території (з них 13% - ліси, 2% -луки, 1% - степи та болота), у степовій зоні - 20% площі (4% - ліси).

Такі масштабні зміни в структурі природних ландшафтів не могли не відобразитися на видовому складі флори і фауни. Згідно з інформативними даними Міжнародного Союзу охорони природи та Світового фонду охорони дикої природи приблизно 20 тис. видів рослин перебувають під загрозою зникнення.



Ліс – один із основних типів рослинного покриву на Землі, представлений численними життєвими формами рослин, серед яких дерева, кущі, трави, мохи, лишайники, водорості, а також ґрунтовим покривом, звірами та птахами, грибами, комахами та бактеріями, які перебувають у тісній взаємодії.

Ліс:

- впливає на навколишнє середовище, на мікроклімат;

- бере участь у ґрунтоутворенні;

- регулює водний режим ґрунту та повітря;

- послаблює радіацію;

- регулює фауну та мікросвіт;

- утворює органічну масу (близько 7 тонн/га за 1 рік);

- очищує повітря від пилу, диму, сажі та шкідливих газів

 

• 1 га ялини затримує на кронах 32 т пилу/рік;

• 1 га сосни - 35 т/рік;

• 1 га в'яза - 43 т/рік;

• 1 га дуба - 54 т/рік;

• 1 га бука - 68 т/рік;

 

- захищає від шуму;

- виділяє фітонциди, які убивають мікроби;;

- вирівнює баланс О2 та СО2 (1 га лісу за годину поглинає 8 л СО2, що утворюється при диханні 200 людей);

- джерело деревини, із якої виготовляють близько 20 тис. видів виробів;

- джерело харчової, плодово-ягідної, лікарської та технічної сировини;

- захищає від водної та вітрової ерозії;

- захищає від селів, снігових лавин;

- охороняє рибні запаси.

Однак щорічно на нашій планеті вирубують від 10 до 15 млн. га лісів. У деяких країнах (Папуа-Нова Гвінея, Філіппіни, Бразилія) бульдозерами валять всі дерева, не розрізняючи їх вік та породи. В Західній та Центральній Африці ліси також швидко відступають через бурхливу та безладну промислову експлуатацію. Деяким рідкісним та цінним породам дерев загрожує повне зникнення.

Зникнення лісів призводить до зникнення сотень тисяч видів тварин та рослин, руйнування с/г угідь від ерозії, збільшення швидкості течії води в річках.

Близько 10 млн. чоловік постраждали в 1980 р. через те, що річка Янцзи поміняла русло. Причина - масове знищення лісів у верхів'ях Янцзи.

Забруднення довкілля у промислово-розвинутих регіонах згубно впливає на рослинний світ. Неподалік від Мюнхена за 2 тижні загинули всі 100-літні ялини. У Баварії гинуть хвойні ліси на площі 55 тис. га.

Особливо небезпечним для деревних рослин є сірчистий газ SO2

При його вмісту в повітрі:

• 260 мг/м3 — хвойні ліси гинуть за декілька годин;

• 5,2-26,0 мг/м3 — гостре пошкодження хвойних та листяних дерев;

• 1,82-5,2 мг/м — знижується приріст.

Шкідливі гази та дим ушкоджують перш за все листки, від чого вони буріють та відмирають.

Не меншої шкоди завдає непродумане втручання людини в природні екосистеми.

У кінці минулого століття серед ескімосів Аляски різко стало проявлятися білкове голодування. Було вирішено завезти на територію Аляски з Сибіру північного оленя. З 1891 році по 1902 рік на Аляску було завезено 1280 оленів, які швидко розмножились і у 1932 році їх кількість уже становила 600 тис. особин. Здавалося, що проблему забезпечення місцевого населення м’ясною їжею і тим самим ліквідацію білкового голодування розв'язано, але не минуло і кількох десятків років, як чисельність вдало акліматизованих сибірських оленів стала катастрофічно зменшуватись і до 1952 року їх залишилося приблизно 25 тис. особин. Причиною такого швидкого зменшення поголів’я оленів було знищення ними своєї кормової бази, влітку олені живляться тундровою рослинністю, а на зиму відкочовують на південь і живляться лишайниками, які ростуть так повільно, що для поповнення їх запасів потрібно не менше 10 років. Олені, що надмірно наплодилися, повністю знищили зимові кормові запаси, а тому і стали приреченими на загибель. Населення Аляски знову відчуло білкове голодування.

Цей приклад наочно показує, як легко можна зруйнувати взаємозв'язки біоценозів і підірвати відтворювальні сили природи.

На Мадагаскарі свого часу було вирішено створити великі плантації цукрової тростини і кофе. Для цього на великій площі вирубали ліси, але замість продуктивних плантацій створили площі, які зазнали інтенсивної ерозії, в результаті чого не стало ні лісу, ні плантацій.

Заходи з охорони лісів:

1) регламентована вирубка лісу;

2) при будівництві та введенні в дію нових та реконструйованих господарських об'єктів здійснювати заходи, які б забезпечували охорону лісів від негативного впливу стічних вод, хімічних речовин, промислових та комунально-побутових відходів;

3) створення лісонасінної бази для вирощування сортових, високопродуктивних та швидкорослих лісів;

4) регулярне космічне спостереження (виявлення спалахів чисельності лісових шкідників, боротьба з лісовими пожежами);

5) заходи боротьби зі шкідниками

Лісогосподарські - відбір якісного насінного та посадкового матеріалу; - агротехнічні прийоми; - своєчасні вирубки (попередження масової появи короїдів, златок, вусачів).
Біологічні - розселення мурах та охорона мурашників; - застосування патогенних мікроорганізмів.
Хімічні - використання отрутохімікатів;
Фізико-хімічні - зішкрібання кладок яєць непарного шовкопряда; - збір личинок; - зрізання павутинних гнізд златогузки і т. д.
Карантинні

На території України налічується приблизно 25 тис. видів рослин. Загальна площа лісів приблизно 10 млн. га (14% території). Найбільша є лісистість в Українських Карпатах (40,5%) і Кримських горах (32%) . У зоні мішаних лісів лісистість = 26,1% , У лісостепу = 12,5% У степу =3,8%.

Степова рослинність в первісному вигляді до цього часу збереглась тільки на схилах балок , у передгір'ях Криму ,на піщаних косах Азово-Чорноморського уз­бережжя , островах.

Болота займають близько 2% території України. Найбільше поширення вони дістали на Поліссі. 18% площі боліт охороняється.

Охорона лісів регулюється Лісовим кодексом України , прийнятим в 1994 році, Цінним в природоохоронному , науковому , аспектах лісовим ділянкам надано статут заповідних. Особлива увага надається рідкісним та зникаючим видам рослин . Вони занесені до Червоної книги . Перша така книга видана в 1980 році, друга в 1994-96 рр.До другого видання занесено більш як 530 видів рослин і грибів.

Підставою занесення до Червоної книги є дані про зміну кількості, районів поширення та умов існування певного виду ; докази того , що цей вид без термінових заходів його охорони не зможе існувати . У Червоній книзі України під час занесення до неї видів рослин зазначаються :

1. статус (рідкісний чи рідкісний зникаючий).

2. поширення (зона , область).

3. місце перебування .

4. кількість у природі .

5. дані про розмноження .

6. які необхідні заходи по охороні .

Але обліку і охорони потребують не тільки окремі види рослин , але й певні рослинні угрупування . Саме перелік і опис рідкісних , зникаючих та типових рослинних угрупувань , що потребують охорони , подано в Зеленій книзі України (1987 р.). У ній для лісових , чагарникових , степових, лучних , болотних і водяних рослинних угрупувань визначено :

1. мотиви охорони ,

2. категорія охорони ,

3. загальне поширення ,

4. поширення в Україні ,

5. екологічні умови ,

6. будова і видовий склад угрупувань ,

7. переважаючі види рослин ,

8. чинники , що зумовлюють скорочення рослинних угрупувань ,

9. забезпеченість охороною

10. необхідні заходи з охорони.

Лісові насадження в Україні зазначають значного негативного антропогенного впливу. Особливо чітко це проявляється в зонах великих промислових вузлів. Це насамперед райони Лисичанського - Рубіжанського промвузла, Рівненського ВО "Азот", теплоелектростанцій. Від шкідливих викидів та скидів пошкоджуються значні масиви лісів. Зменшується приріст деревини. В окремих місцях спостерігається навіть загибель лісів. Близько 2,2 млн. га лісів забруднено радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС.

Значно змінився видовий склад рослинності внаслідок розорення степів, луків, лісокористування проведення протиерозійних насаджень, створення полезахисних лісосмуг, насаджень вздовж доріг та ін. Природні рослинні угрупування замінюються культурними. На сьогодні в Україні природної рослинності збереглося лише 32%. До Червоної книги занесено вже більше 12% усієї дикорослої флори України.

Для збереження і охорони генофонду рослинного України необхідно створювати заповідні території. Загальна площа природно-заповідного фонду України становить всього 1млн. 211 тис. га, тобто лише 2% території України і не забезпечує охорону в повному обсязі.

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2018 год. (0.012 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал