Методичні рекомендації. Починаючи розгляд першого питання, слід мати на увазі по-перше, той надзвичайно великий обсяг політологічного матеріалу

Починаючи розгляд першого питання, слід мати на увазі по-перше, той надзвичайно великий обсяг політологічного матеріалу, який включає в себе історичні, філософські, правові, політичні, географічні та інші джерела суспільствознавчої науки; по-друге, що саме формування цих першоджерел було пов’язане з тією стадією розвитку різних суспільств, коли відбувається соціальна диференціація і зароджуються та виникають державні утворення. По-третє, глибоке вивчення історії політичних ідей того чи іншого народу показує їх істотні відмінності, оскільки історія народу є лише частиною загальносвітової цивілізації, у яку він робив і робить свій внесок на кожному конкретному етапі залежно від рівня розвитку економічних, політичних і духовних складових суспільства.

З’ясуйте та проаналізуйте сутність історичних етапів започаткування і розвитку політичних ідей, зробіть порівняльну характеристику їх змісту: Стародавній світ. Міфологічно-релігійні уявлення про політику VIII-VI ст. до н.е. Конфуцій, Мо-Цзи, Будда, Заратустра. Ідея божественного походження держави, відносин, порядку.

Політична думка античності. Ранній період – ІХ-VІ ст. до н.е. Гомер, Гесіод, Піфагор, Геракліт. Період становлення старогрецької державності, раціоналізація політичних уявлень про політику, формування філософського підходу до держави. Другий період – V-IV ст. до н.е. Демокріт, софісти, Сократ, Платон, Аристотель. Розквіт старогрецької філософської та політичної думки. Уявлення про політику як мистецтво керування державою. Введення понять: юридична особа, політична справедливість, рівність. Створення теорії ідеальної держави, ідеального правителя та ідеального громадянина. Зародження елементів наукового дослідження політики. Третій період – IV-II ст. до н.е. Зенон, Клеанфа, Епікур, стоїки, Полібій. Це період елінізму, початок занепаду старогрецької державності та підкорення грецьких полісів спочатку Македонією, а потім Римом. Нове трактування поняття держави, справедливості.

Розгляньте і проаналізуйте політичні вчення Стародавнього Риму – І ст. до н.е. – І ст. н.е. Більш детально зупиніться на аналізі вчення про державу Цицерона і на індивідуалістичній етиці Сенеки. Визначте, що є спільним, а що відмінним у політичних теоріях Стародавньої Греції та Стародавнього Риму.

Зупиніться на особливостях політичної думки Середньовіччя. Охарактеризуйте християнські доктрини А.Августина та Ф.Аквінського.

У другому питанні слід розглянути політичні теорії епохи Відродження, Нового часу та Просвітництва. Слід відзначити, що на цьому етапі відбулось звільнення політичної науки від теології, відокремлення її від релігії та моралі, обґрунтування ідеї природного права та договірного походження держави. Проаналізуйте політичну концепцію Н. Макіавеллі, політико-філософські концепції природних прав людини (Г. Гроцій, Т. Гоббс, Дж. Локк), суспільного договору (Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо), розподілу влади (Дж. Локк, Ш. Монтеск’є), народного суверенітету (Ж.-Ж. Руссо), громадянського суспільства і правової держави (І. Кант, Г. Гегель).

Розгляд третього питання розпочніть із характеристики однієї із найвпливовіших течій політичної думки новітньої історії – марксизму. Охарактеризуйте основні етапи розвитку політичної доктрини марксизму та її головні ідеї. Проаналізуйте причини кризи марксизму. Розкрийте політичну теорію М. Вебера як класика соціально-політичної думки ХХ ст.

Аналізуючи сучасну західну політичну думку, слід звернути увагу на те, що політологія в західних країнах відіграє значну роль і як теоретична дисципліна, і як інструмент практичного впливу на соціальні процеси.

Розкрийте основні напрямки досліджень провідних сучасних політологічних шкіл США, Франції, Великобританії, Німеччини.

Література: 13[38-66]; 14[40-66]; 16[16-26]; 17[244, 249-250, 292, 311, 320]; 18[20-62]; 19[34-71]; 20[21-77]; 24[33-89].