Організація аудиту фінансової звітності

Після складання договору керівництво аудиторської фірми ви­рішує питання щодо призначення відповідального за проведення аудиторської перевірки та складу аудиторської бригади.

Перед початком перевірки аудитори вивчають систему бухгал­терського обліку та внутрішнього контролю, статутні та установ­чі документи, документ про державну реєстрацію, встановлюють наявність наказу про облікову політику підприємства та ознайом­люються з його змістом.

Розуміння аудитором бізнесу клієнта — це знання: головних факторів, які мають вплив на діяльність підприємства; найважли­віших характеристик підприємницької діяльності підприємства, його організаційної структури, процесу виробництва (надання по­слуг), фінансового стану; розподілу обов'язків між керівництвом підприємства та ін.

У Міжнародному стандарті аудиту (МСА) № 310 " Знання бізне­су" вказано, що під час проведення аудиту фінансової звітності ауди­тор повинен володіти знаннями або отримувати інформацію щодо бізнесу клієнта. Ці знання дають аудитору можливість встанови­ти та осягнути події, операції та практичні дії, які, на думку ауди­тора, можуть серйозно вплинути на фінансову звітність або на процес проведення аудиту.

Аудитор може отримувати інформацію про галузь економічної діяльності підприємства з різних джерел. Це і співбесіди з ке­рівництвом, спеціалістами, обізнаними особами, а також озна­йомленими з документацією підприємства (протоколи засідань правління, фінансові звіти, посадові інструкції, акти перевірок державних контрольних органів, штатний розклад, основні гос­подарські договори, статут, засновницький договір тощо).

На практиці на цьому етапі аудитор часто проводить анкету­вання для опитування керівників замовника. В анкету вносять такі питання: вид діяльності Вашого підприємства?; форма власності?; які форми контролю застосовуються на Вашому підприємстві?; хто на Вашому підприємстві здійснює облікову діяльність (штатний бухгалтер, бухгалтерія чи бухгалтер-сумісник)?; чи є у Вас труднощі в організації і проведенні обліку?; консультаційні по­слуги з яких проблем Вам потрібні? тощо.

На етапі підготовки до перевірки аудитори ознайомлюються з результатами попередніх перевірок, здійснюють огляд законо­давчої та нормативної бази щодо об'єкту перевірки, готують блан­ки робочих документів (типові або розробляють їх самостійно). На цьому етапі дуже важливо здійснити усі процедури підготов­ки для проведення аудиту, від чого буде залежати якість і своєчас­ність його проведення.

Важливою процедурою для планування аудиту та обрання ме­тодики перевірки є визначення аудиторського ризику. Аудиторський ризик пов'язаний з ризиком внутрішнього контролю. Ауди­тор повинен оцінити ефективність системи внутрішньо-господар­ського контролю підприємства (тобто спроможності попереджати і виявляти помилки) і на підставі цього обрати найважливіші напрямки аудиту.

Розподіл праці аудиторів, обсяги аудиторських послуг значною мірою залежать від наявності і рівня внутрішнього контролю на підприємстві. Якщо рівень діяльності внутрішнього контролю високий, у аудиторів скорочується термін проведення різних роз­рахункових робіт.

Найважливішим правилом здійснення аудиторських перевірок є планування, згідно з яким аудиторські фірми повинні таким чином організувати свою діяльність, щоб забезпечити її високу якість та бути впевненими, що у кожній конкретній ситуації використовуються найбільш ефективні процедури аудиту. Пла­нування забезпечує формування відповідної думки аудитора щодо об'єкту перевірки з мінімальними витратами. Тому на цьому етапі аудиторські фірми складають загальний план перевірки та про­граму аудиту.

У МСА № 300 " Планування" вказано, що планування допо­магає правильно розподіляти обов'язки серед асистентів аудито­ра, а також координувати роботу інших аудиторів та експертів. Об­сяг планування змінюється в залежності від розмірів складності аудиторської перевірки, досвіду роботи аудитора з цим клієнтом, а також знання цього бізнесу.

Якщо клієнтом є невелика фірма, обсяг робіт розраховується, виходячи з кількості наявних документів за період, який пере­віряється. Якщо клієнтом є велика фірма, обстежуються всі її підрозділи, відділи, економічні служби, здійснюється ознайом­лення з видами діяльності клієнта, особливостями його бізнесу і лише після цього експертним шляхом визначають обсяг робіт. На стадії планування починають формувати досьє клієнта — це пап­ка робочих та інших документів на конкретного клієнта за визна­чений період. Папка починає формуватися з заяви замовника на про­ведення перевірки, відповіді аудиторської фірми, одного при­мірника договору на проведення аудиту. Таким чином, аудитори накопичують документи, які можуть бути корисними для пере­вірки і складання висновків.

Ефективність аудиторських робіт під час аудиту фінансової звіт­ності значною мірою залежить від дотримання принципів наукової організації праці (НОП). Загальне керівництво аудиторською пе­ревіркою здійснює керівник групи, якого призначено від ауди­торської фірми. Він відповідає за дотримання графіку виконання аудиторських перевірок і послуг, за своєчасне виконання за­гального плану аудиту, своєчасне подання аудиторського виснов­ку. Керівник групи відповідає за добір аудиторів та спеціалістів для проведення аудиту, здійснює розподіл роботи з аудиту між членами групи і контроль за складанням аудиторської програми аудиту та якістю його виконання.

Наступним організаційним етапом є проведення безпосередньо самої перевірки згідно з умовами договору. Методика, технологія і техніка проведення перевірки залежать від багатьох чинників, один з них — це рівень визначеного аудиторами аудиторського ризику. Аудитори на цьому етапі виконують різні аудиторські процедури для здійснення контролю, збирають інформацію, отри­мують аудиторські докази, складають робочі документи.

Раціональна організація праці аудиторів передбачає створен­ня належних умов для їх роботи і використання комп'ютерної тех­ніки. Це сприяє скороченню витрат праці та часу на здійснення аудиту, а також впровадженню передових форм розподілу і коопе­рування праці, вивченню передового досвіду інших аудиторів (аудиторських фірм).

Згідно з Законом України " Про аудиторську діяльність", замовник зобов'язаний створити аудитору (аудиторській фірмі) належні умови для якісного виконання аудиту. Замовник зобов'язаний: створити аудитору умови для ефективного, своєчасного і якісного проведення аудиту, подавати йому всю необхідну документацію, пояснення в усній та письмовій формах; не заважати діяльності аудитора з метою обмеження кола питань, які підлягають пере­вірці, якщо інше не передбачено договором; своєчасно виправляти виявлені аудитором порушення законодавства або встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звіт­ності.

При невиконанні замовником цих обов'язків аудитор має пра­во вимагати відшкодування понесених збитків, враховуючи до­даткові витрати, що виникли внаслідок простою чи перенесення строків виконання робіт.

Закон України " Про аудиторську діяльність" передбачає, що аудитори (аудиторські фірми) мають право самостійно визна­чати форми і методи аудиту на підставі чинного законодавства, існуючих норм і стандартів, умов договору із замовником, про­фесійних знань та досвіду. Але замовник має право в будь-який час перевірити хід і якість роботи виконавця, не втручаючись у його діяльність.

Для ритмічного та послідовного виконання перевірок необхідно укласти графік представлення потрібної внутрішньої та зовніш­ньої інформації. Етичні норми аудиторської діяльності передбачають повне безумовне дотримання конфіденційності всієї інформації, яка ста­ла відомою аудитору в процесі здійснення перевірки. Згідно з чин­ним законодавством, аудитори зобов'язані зберігати в таємниці ін­формацію, отриману під час проведення аудиту, не розголошува­ти відомості, що становлять предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб.

Законодавством щодо аудиторської діяльності передбачено можливість залучення до участі в аудиторській перевірці фахівців різного профілю. У таких випадках доцільно отримати згоду замов­ника та закріпити її в договорі, оскільки це тісно пов'язано з про­блемою збереження конфіденційності інформації.

Для отримання аудиторських доказів аудитори застосовують різні процедури, вид яких залежить від конкретних об'єктів пе­ревірки. Отримані в ході аудиту докази необхідно обов'язково до­кументувати, тобто відображати в робочих документах аудитора. Вимоги до змісту, оформлення і порядку зберігання робочих до­кументів визначені у МСА № 230 " Документація".

Для надання об'єктивного висновку щодо фінансової звітності аудитори повинні отримувати достатньо інформації, що є необ­хідною умовою його якості. Необхідно впевнитися, що фінансова інформація правильно підготовлена.

Замовник має право отримувати від аудитора вичерпну інформа­цію щодо вимог законодавства, які стосуються проведення аудиту, також нормативних документів, на яких ґрунтуються зауваження та вказівки аудитора. Аудитор зобов'язаний надати замовнику таку інформацію.

Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність інфор­мації, яка представлена аудитору на перевірку.

Аудиторська перевірка не звільняє суб'єкт господарювання від відповідальності за порушення порядку здійснення господарської діяльності, невідповідності фінансової звітності законодавчим ак­там. На завершальному організаційному етапі аудиту фінансової звітності аудитори здійснюють обробку отриманої в ході перевір­ки інформації та складають аудиторський висновок. Крім того, аудитори складають звіт щодо використання робочого часу (де вка­зують назву замовника та кількість годин роботи), а також звіт щодо витрат (де вказують назву витрат, місце та дані підтверджувальних документів). Згідно зі ст. 21 Закону України " Про ауди­торську діяльність", виконання аудитором (аудиторською фірмою)договору на проведення аудиторської перевірки визначається " Ак­том прийому-здачі аудиторського висновку" або іншого офіційно­го документа.

Акт складається у довільній формі.

На практиці, крім " Акту прийому-здачі аудиторського висновку", для здійснення розрахунків за здійснення аудиту складають " Акт виконання умов договору". Форма акту може бути довільною.

Отже, ефективність діяльності аудиторів (аудиторських фірм) під час здійснення аудиту фінансової звітності залежить від комплексу заходів, які повинні забезпечити ефективне викори­стання робочої сили, зокрема: розподіл і кооперацію роботи, ство­рення нормативних умов для роботи, організацію праці кожного аудитора, раціональне планування, документальне оформлення важливих моментів перевірки, контроль якості роботи аудиторів тощо.

Питання для самоконтролю

1. Які завдання вирішує аудитор під час планування своєї роботи?

2. Наведіть характеристику, процедур ознайомлення з бізнесом-клієнта.

3. Охарактеризуйте умови, за якими аудитор може прийняти рішення про надання згоди на аудит для нового клієнта.

4. Яким вимогам повинна відповідати фінансова звітність?

5. Які застосовуються концепції сучасного методологічного підходу до здійснення аудиту фінансової звітності?

6. Яке значення має кожний з етапів планування?

7. Наведіть загальні складові плану та програми аудиту.

8. Охарактеризуйте зміст основних аудиторських процедур і поясніть їх переваги та недоліки.

Література: 2, 3, 6-10, 12-17, 19, 22, 23, 25, 29-37, 39, 40, 42, 43, 45, 47, 48, 50, 52, 54-58.

Тема 4