Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Сутність, значення та види звітності підприємства
|
|
В зв’язку з переходом до ринкових відносин в Україні введені нові форми звітності та новий порядок її подачі, які віддзеркалюють вимоги міжнародних стандартів обліку і статистики.
Звітність – це система узагальнюючих і взаємопов’язаних показників виробничо-господарської та комерційно-фінансової діяльності підприємства. В звітності показується використання основних та оборотних засобів, джерела їх формування, фінансові результати, напрямки використання прибутку, показники трудових ресурсів тощо. Звітність дозволяє визначити загальну вартість майна підприємства, вартість мобільних засобів, величину власних та залучених коштів. Звітність підприємства дозволяє зацікавленим користувачам приймати управлінські рішення.
Завершальним станом облікового процесу, що обумовлює органічну єдність показників, які характеризують стан підприємства з первинною документацією та обліковими регістрами є складання звітності. Методологічно та організаційно звітність є невід’ємним елементом всієї системи статистичного бухгалтерського, податкового та фінансового обліку.
Основною метою складання звітності є надання користувачам повної правдивої, неупередженою інформації про результати діяльності та стан підприємства для прийняття відповідних рішень. Таким чином, звітність підприємства повинна задовольняти інтереси користувачів, якими є юридичні та фізичні особи. У таблиці 1.1 приведені типи користувачів та їх інформаційні потреби.
Користувачі вимагають лише суттєву інформацію. Суттєвість інформації – це рівень точності інформації, яка потрапляє до звітності. На рівень точності інформації впливають як кількісні так і якісні чинники.
Розробляються виходячи з поняття суттєвої помилки – помилка, наявність якої може вплинути на рішення користувачів
Таблиця 1.1 – Типи користувачів звітності та їх
інформаційні потреби.
| Користувачі звітності | Інформаційні потреби користувачів звітності |
| Інвестори (акціонери) | Прийняття рішень щодо придбання, утримання або продажу акцій або інших інвестицій, участь в капіталі асоційованих підприємств, захист прав акціонерів, оцінка якості управління акціонерним підприємством, здатність підприємства сплачувати дивіденди по своїх акціях. |
| Постачальники та інші кредитори | Своєчасність оплати рахунків та виконання зобов’язань |
| Банки | Своєчасність повернення позик та кредитів, отримання відсотків, розрахунки ліквідності балансу |
| Працівники підприємства | Оплата праці та пенсійне забезпечення, збереження робочих місць, стабільність і прибутковість підприємства |
| Покупці та замовники | Можливість отримання необхідної продукції, товарів, послуг |
Продовження таблиці 1.1
| Користувачі звітності | Інформаційні потреби користувачів звітності |
| Уряд | Своєчасність і повнота сплати податків; визначення національного доходу; розподіл ресурсів; забезпечення статистичних показників |
| Громадськість | Охорона навколишнього природного середовища, вплив діяльності підприємства на добробут суспільства, зайнятість, екологію |
Суттєвість звітів визначається відповідними законами, положеннями, нормативними актами тощо. Ці положення звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень.
Суттєвість можна розглянути в контексті групування статей балансу: кожна суттєва стаття розкривається окремо, а несуттєві можуть бути об’єднані, виходячи з їх економічного змісту чи функції. Тут впливають якісні чинники.
Податкові органи, органи статистики, керівництво підприємства свої специфічні потреби можуть задовольняти шляхом встановлення інших (спеціальних) звітів (податкових декларацій, статистичних звітів, внутрішніх звітів тощо).
Іншим критерієм звітності є критерій доречності. Тобто звітність повинна бути доречною. У разі її надмірної затримки вона може втратити цю власність. Вся звітність повинна бути підготовлена та надана користувачам у певні терміни, які визначаються чинним законодавством. Лише доречна інформація, яка впливає на прийняття рішень користувачам, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердивши їхні оцінки, зроблені у минулому. Відповідно п. 3 ст. 14 П(С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності” термін подання фінансових звітів не повинен перевищувати шести місяців з дати балансу. Що стосується іншої звітності, то у кожної конкретній формі звітності є встановлена відповідною інструкцією дата подання. Наприклад, у випадку ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс і у випадках, які передбачені законами, оприлюднює його протягом 45днів.
Крім суттєвості та доречності до звітності висуваються такі вимоги як достовірність, цілісність, послідовність, звітній період, оформлення, зіставленість та інші.
|
|