Газліфтна експлуатація свердловин

Суть, різновиди й галузі застосування газліфтного способу експлуатації.

Після припинення фонтанування свердловини переводять на механізовану експлуатацію, одним із способів якої є газліфтний спосіб. Газліфтна експлуатація, при якій кількість газу, якого не вистачає для підйому рідини, закачують у свердловину з поверхні, є, по суті, продовженням фонтанної експлуатації.

Для цих цілей можна використовувати повітря або вуглеводневий газ, тоді підйомник відповідно називають ерліфтом або газліфтом. Перевага ерліфта – необмеженість джерела повітря. При використанні газліфта на відміну від ерліфта досягаються повна утилізація газу, збереження й утилізація легких фракцій нафти, утворення у свердловинах, які обводнюються, менш стійкої емульсії, для руйнування якої потрібні менші енергетичні затрати. Тому нині застосовують тільки газліфт.

Нафтовий або природний вуглеводневий газ можна подавати за допомогою компресора. Такий різновид газліфта називають компресорним. Нафтовий газ відокремлюють від нафти, яка видобувається, піддають промисловій підготовці і закачують у газліфтні свердловини. Природний газ можна подавати із сусіднього газового родовища (за даними техніко-економічних розрахунків допускається транспортування газу з відстані кілька десятків кілометрів), для цих цілей з магістрального газопроводу або з газобензинового заводу. Підготовка природного газу на нафтовому промислі не потрібна.

Галузь застосування газліфта - високодебітні свердловини з великими вибійними тисками, свердловини з високими газовими факторами та вибійними тисками нижче тиску насичення, пісчані свердловини, а також свердловини у важкодоступних умовах (наприклад, затоплюваність, паводки, болота, відсутність доріг та ін.). Газліфтний спосіб ефективний при експлуатації викривлених свердловин та розробці багатопластових родовищ.

Переваги газліфтного способу порівняно з іншими, особливо механізованими способами експлуатації, такі:

- висока техніко-економічна ефективність;

- відсутність підйомних механізмів і деталей, які труться;

- великий міжремонтний період;

- простота обслуговування свердловин і регулювання їх роботи, боротьби

з корозією і відкладами парафіну і солей, автоматизації та зміни режимів;

- можливість проведення широкого комплексу дослідницьких робіт;

- централізоване дозування різних добавок у свердловину;

- використання енергії пластового газу;

- відсутність негативного впливу пластового газу, високих вибійних

температур;

- надійність наземного обладнання тощо.

Разом із тим газліфтний спосіб, особливо компресорний газліфт, має недоліки:

- низький ККД усієї газліфтної системи, яка містить компресорну

станцію, газопроводи та свердловини;

- великі капітальні вкладення на будівництво компресорної станції та

газопроводів;

- великі енергетичні витрати на стискання газу;

- порівняно високі експлуатаційні витрати на обслуговування компресорної станції;

- порівняно низький ККД (0, 09...0, 16) порівняно з насосними способами

(0, 25..0, 3 для відцентрових і 0, 25 - для штангових насосів).

Газліфт можна застосовувати тільки за наявності достатньої кількості вуглеводневого газу. Тому через названі недоліки газліфта виконують техніко-економічне порівняння газліфтного та насосного способів експлуатації і вибирають ефективніший з них.

Конструкція будь-якого газліфтного підйомника має забезпечувати в свердловині наявність двох каналів: для закачування газу та підняття газорідинної суміші на поверхню. Такі канали можуть бути створені або двома паралельними (ліфт Поле), або концентрично розміщеними (ліфт Саундерса) рядами труб. Через складність спуску в свердловину на великі глибини двох паралельних рядів труб, жорстко пов'язаних унизу біля башмака, і неможливість використання НКТ великих діаметрів при малому діаметрі (96, 3...140, 3 мм) експлуатаційної колони ліфт Поле не набув поширення.

Залежно від кількості рядів труб, концентричне розміщених у свердловині, розрізняють конструкції дво-, півтора- та однорядних підйомників (рис.9.2). У перших двох підйомниках зовнішній ряд труб спускають до інтервалу перфорації, що забезпечує поліпшення умов винесення піску з вибою завдяки збільшенню швидкості потоку, у тому числі підкачуванням рідини в затрубний простір між першим (зовнішнім) рядом НКГ і експлуатаційною колоною.

а) дворядний підйомник; б) півторарядний підйомник; в) однорядний підйомник;