Билет 19

1.) 1) Значення середнього класу для стабільності суспільства вперше відзначив: в) Аристотель.

2) Суспільство як систему почали розглядати в епоху

а) античності; - предпосілки Платон, Аристотель, Спиноза

б) модерну; Конт, Спенсер, Дюркгейм

в) середньовіччя.

3. Синонімом терміну «капіталістичний» є: б) буржуазний;

2.) Знайдіть зайве: Г. С. Сковорода, П. Д. Юркевич, Ф. Прокопович, Ніколай Кузанський, С. Жижек, І. Вишенський.

Тому що всі інші являються представниками української філософії, а Ніколай Кузанський є представником філософії епохи відродження.

3.) Як співвідносяться свідоме та несвідоме в психіці людини?

Несвідоме – це глибинний фундамент психіки, що визначає свідоме людське існування. Таким чином, Фрейд розглядає психіку з позиції трьох її складових:

● несвідомого, що функціонує за принципом насолоди та самозбереження і відповідно з тим будує наші вчинки та діяльність;

● передсвідомого, що знаходиться між несвідомим та свідомим і виконує функцію фільтру: контроль за несвідомими потягами на основі існуючих норм суспільного життя;

● свідомого – поверхневого виявлення психіки, що існує за принципом реальності, але залежить від несвідомих сил.

За Фрейдом свідоме (“Я”) є посередником між несвідомим (“Воно”) та зовнішнім світом. Вимоги “Воно” мають задовільнятися “Я”. “Я” прагне зрабити “Воно” прийнятним для світу і привести світ у відповідність до бажань “Воно”.

Відомий психоаналітик К.Г. Юнг у своєму дослідженні несвідомого виділяє в цьому феномені психіки людини два рівні: несвідоме особисте та несвідоме колективне. При цьому зміст індивідуального несвідомого наповнюється “продуктами” власного життя, а колективного – тим, що надходить із позаособистого життя (життя людства взагалі або конкретних предків).

4.) Назвіть критерії наукового знання. Що характеризує псевдонаукові вчення?

Критерії науковості знання (за конспектом): 1) систематизованість, 2) обґрунтованість, 3) доказовість, 4) підтверджуваність на практиці, 5) відкритість для критики, 6) несуперечливість.

Науковому знанню властиві методологічна усвідомленість і системність, об'єктивність розгляду і його детермінованість, доказовість істинності всіх положень, спирання на факти, результати вірогідних, емпіричних досліджень. Критерієм істини в науці виступає суспільна практика в усіх її формах і компонентах (експеримент, виробнича і соціальна діяльність, внутрішній досвід пізнання тощо). Без цих компонентів неможна назвати знання науковим.

Псевдонаукові вчення (ненаукові знання)— є інтелектуальною активністю, що спекулює на сукупності популярних теорій, наприклад, історії про стародавніх астронавтів. Це ненаукові знання так як вони нічим не доведенні, а лише спираються на якісь схожі теорії, які розвиваються за допомогою роздумів та здогадок, якихось суб’єктів чи їх груп.

Псевдонаукові знання, знання які не можуть бути фальсифікованими (тобто не можуть бути перевіреними методом який заснував К. Поппер) це знання з астрології, магії та інших забобонних “наук” які не можуть бути ні підтвердженими ні не підтвердженими тобто не підлягати не принципу верифікації не принципу фальсифікації саме ці знання є псевдонауковими.

5.) Поясніть вислів Б. Спінози: «Свобода – це усвідомлена необхідність». Яким є Ваше власне розуміння людської свободи та її меж?

Він вважав, що вільно (свободно) діє лише той, хто знає увесь ланцюг причинно-наслідкових зв’язків. Людина не може діяти чи поступати вільно, якщо не знає умов, причин і наслідків свої поведінки. Необхідність, говорив він, веде того, хто йде, і волочить того, хто впирається. Ось чому він свій головний твір назвав «Етика». Філософ вважав, що достовірне знання природи дає можливість людини бути моральною (етичною) особою, знайти своє місце в Природі, вести себе морально (етично) і прожити осмислене життя.