Билет 8. 1.) Назвіть авторів відомих афоризмів:

1.) Назвіть авторів відомих афоризмів:

а) «Світ ловив мене, та не спіймав» Сковорода

б) «Платон мені друг, але істина дорожче» Аристотель

в) «Смерті не існує: коли є ми, її немає, а коли є вона, немає нас». Эпикур

2.)До яких течій та напрямів світової філософії належать наступні концепції, терміни та імена:

б)" ідоли театру"; л)Апофатическое богословие(бог непостижим)апофатизм/катафатизм; о) Гегель діалектика " раба та володаря"; п)" людина – це хвороба"; с) світ - це моя уява;

3.) Які риси Християнства сприяли розвитку новоєвропейської науки?

Раціональність класичної науки, яка має в своїй основі математичне природознавство, сприймається як противага середньовіччю в цілому і християнству зокрема. Але без нього була б неможлива новоєвропейська наука. «Раціональний ірраціоналізм» християнства посприяв становленню новоєвропейської науки. Саме в лоні християнської думки постали ідеї прямолінійності часу, а за цим і руху, як такого, що стало основою нової фізики, а відтак і нового бачення світу загалом. Християнство привнесло ідею актуальної нескінченості в суспільну свідомість, а потім вона отримала своє належне місце в наукових побудовах. Окрім позитивних моментів християнського впливу, були і негативні. Ці моменти дуже істотні, оскільки вони визначили той негативний бік новоєвропейської науки, що сьогодні став головною мішенню критики науки. Мається на увазі установка, що людина - цар природи і має повне право використовувати її на власний розсуд, а наука — той засіб, який в цьому їй має допомогти. І ця наука є повністю відстороненою від суб'єктивності, вона лише холодно констатує те, що є і те, що відбувається.

4.) Доведіть, що мова є засобом не тільки вираження, але й формування думки.

Мова — це не тільки засіб спілкування, а також засіб формування думки. Для того, щоб точніше визначити роль мови в процесі мислення, необхідно насамперед уточнити поняття мовленнєвого мислення у його відношенні до свідомості. Діяльність свідомості виражається в процесах мислення. Свідомість складається з таких основних аспектів: 1) пізнання (пізнавальний аспект); 2) розподілу (розподільчий аспект); 3) обміну (аспект взаємного обміну); 4) користування (аспект практичного користування).

Процес породження мовлення тісно переплітається з процесом породження думки, утворюючи єдиний реченнєвомисленнєвий процес, який здійснюється за допомогою механізмів мовленнєвого мислення. Необхідною передумовою процесів мисленнєвої діяльності є мислення, різнобічна діяльність свідомості, за допомогою мови й механізмів мовлення.

5.) У чому, на ваш погляд, полягають протиріччя між сучасною наукою та релігією, а навколо чого вони можуть об'єднатись?

Релігія та наука – два способи пояснення однієї реальності, а саме виникнення та сутності світу, людини. Релігія опирається на віру, у ній допускаються чудеса, фактично порушення законів природи, а наука опирається на точні факти та докази. Наприклад, релігійне вчення про народження Христа від Діви Марії несумісне з елементарними біологічними доказами.

Джерелом конфлікту між релігією та наукою є різниця в поглядах, переконаннях, однак гострість суперечки зумовлена тим, що переконання зв’язані з церквою та моральним кодексом. На протязі віків наука та релігія несли прямо протилежні цінності, що ставало причиною протистоянь духовенства та світських вершин. Наприклад, відкриття Миколи Коперника. Вважалося, що з тих пір, як коперник кинув виклик церкві, поянивши природу, астрономія почала завойовувати все більше та більше позицій, спростовуючи Бога з матеріального світу.В наш час багато вчених стверджують, що ніякого конфлікту між наукою та релігією не має, настала пора примирення. та й справді все більше і більше часу наука приділяє свою увагу на вивчення того, в що вірить релігія, в існування душі, в існування Бога, тобто наука намагається пояснити існування більш практично. Спільною мовою науки та релігії вважається математика. Зовсім нещодавно 72-річний польський священник і математик М.Гелер отримав у Нью-Йорку найкрупнішу наукову премію, за працю, яка пояснює, надає докази щодо існування Бога. Він вивів складну математичну формулу за допомогою якої пояснюється навіть випадковість.

Я вважаю, що протиріччя полягають у бажанні як науки, так і релігії спростувати одна одну. А рішенням було б спробувати доводити те, у що “вірять” науковці і те, що проповідують священники. Дуже багато відкриттів в області наукового пізнання підтверджують, або навпаки спростовують релігійні погляди, але й навпаки. Те, що може пояснити релігія - наука не в змозі. Отож, на мою думку, релігія і наука повинні розвиватися самі по собі, не намагаючись заважати розвитку одна одної.