Билет 2.

1.)Знайдіть зайве: громадське суспільство, суспільство ризику, інформаційне суспільство, постіндустріальне суспільство.

У той час, коли суспільство ризику, інформаційне суспільство, постіндустріальне суспільство є своєрідною фазою розвитку суспільства, гоомадянське суспільство є сукупністю відносин у сфері економіки, культури і т. д., які развиваються в рамках демократичного суспільства незалежно і автономно від держави.

2.)Які риси, поняття та прізвища належать класичній філософії, а які некласичній думці:

3.) Проаналізуйте аргумент на користь релігійної віри, відомий під назвою «парі Паскаля». Наскільки він переконливий?

Парі Паскаля: “Если христианский Бог не существует, то агностик мало что теряет, веруя в него, и, соответственно, немногое приобретает, не веруя в него. Если же христианский Бог действительно существует, то агностик приобретает вечную жизнь, уверовав в него, и теряет бесконечное благо, не веруя.”

На мою думку, цей аргумент дуже переконливий, тому що він змушує замислитись людину про те, що їй може дати віра у Бога.

4.)Вкажіть спільне та відмінне в філософії стоїцизму та епікуреїзму.

Відмінне

Стоїки вбачали щастя для людини в самозбереженні, в її особистому ставленні до світу в цілому, та до себе як до частини цього світу. Епікурейці ж вбачали щастя у задоволенні, адже задоволення проповідувалося ними як шлях до свободи, звільнення від страхів, зла, марновірства та страждань.

Коротко і влучно схарактеризував обидві школи І.Кант: “ Епікурейці стверджують, - казав він, - що усвідомлення правил, які ведуть до щастя, є доброчесність, а стоїки усвідомлювали свою доброчесність як щастя ”. У цій фразі, можливо, і заключається все протиріччя між двома філософськими школами, адже для стоїків доброчесності якими володіє людина це найвище щастя, а для епікурейців доброчесність це лише розуміння всіх правил поведінки, дотримуючись яких можна досягти щасливого життя.

Спільне

Та були у їх поглядах і спільні ідеї, наприклад і стоїки і епікурейці вбачали щастя у пізнанні природи, адже воно звільняє людину від страхів, різних переживань і страху смерті, а також саме природа покладає щастя для людини в самозбереженні. Стоїки як і епікурейці, проповідували апатію, та саме поняття “апатія” вони розглядали по-різному, якщо епікурейці вважали її наслідком втечі від світу, то прихильники стоїцизму, навпаки, прийняттям світу, безумовною покірністю сущому як необхідному і належному. Для Епікура та його прихильників вищим типом людини є така, що дійсно звільнилась від пут світу, втекла від нього, досягла “внутрішньої свободи”, для стоїків, навпаки досконалою є така людина, що безпристрасно і байдуже сприймає цей світ та події, що в ньому відбуваються. Та вони поєднувалися в тому, що особа сама в собі повинна знайти джерело самозадоволення і щастя. Епікурейці як і стоїки виділяли три основні складові філософії: етику, логіку та фізику.

5.) Проаналізуйте співвідношення філософської, релігійної та наукової картин світу. Які відомі досягнення сучасної науки змінюють сприйняття релігії?

Філософські картини життя будуються навколо відношення людина – світ або світ – людина. Об’єктивістські філософські концепції вважають, що ми всі можемо і повинні знаходити спільні позиції з питань про якість дійсності і про своє місце у ній, а ті, хто обстоює особливі позиції – помиляються, впадають в ілюзію. Яскравими прикладами об’єктивізму були філософські системи Гегеля і Маркса. Вчення цього типу дуже цінують роль пізнання у житті людей, оскільки вважають, що раціональне знання безпосередньо пов’язує нас з істиною і показує світ таким, якими він є. Протилежністю об’єктивізмові є суб’єктивізм, коли світ, спільний для всіх живих суб’єктів, замінюється на багато “світиків”. Яскравим прикладом такого суб’єктивізму виступає філософія Жан-Поль Сартра, який вважає, що “людина, не по своїй волі закинута в буття” – цілком вільна.

Наукова картина світу характеризується інтернаціональністю і являє собою результат теоретичного пізнання суттєвих якостей об’єкта. Спираючись на експериментальне пізнання людиною світу, найбільшого розмаху формування наукової картини світу зазнає в добу Нового часу.

Релігійна картина світу, яку вважають різновидом наукової, виконує світоглядну функцію, пояснює світ, базуючись не на наукових знаннях, а на визнанні іншої дійсності поза межами чуттєвого сприймання. Існує взаємовплив між релігійною, філософською та науковою картинами світу, так як усі вони представляють світоглядні позиції певної епохи. Віра в надприродні ієрархії дає можливість людям інтимно переживати проблеми екзистенційного характеру, відповіді на які світська культура (зокрема наука) доступно та ефективно дати не може.

Відомі досягнення сучасної науки, які змінюють сприйняття релігії – це клонування, аборти (церков проти цього, бо тільки Бог може вирішувати кому жити, а кому ні), штучне запліднення (церков проти цього, бо бездітність є проявою Божої волі).