Легкоскидних конструкцій.

До легкоскидних конструкцій відносять стінові та дахові панелі, вікна, розпашні двері та ворота, а також інші огороджувальні конструктивні елементи, руйнування або відкривання яких під час вибуху відбувається при надлишковому тиску, що не перевищує допустиме для основних несучих та огороджувальних конструкцій будівлі.

Найбільш ефективними з елементів легкоскидних конструкцій є засклені прорізи. У відповідності з вимогами норм віконне скло в глухих перепльотах відноситься до легкоскидних конструкцій при товщині 3, 4 та 5 мм та площі не менше 0, 8, 1 та 1, 5 м² відповідно. Надлишковий тиск, яким руйнує осклення, залежить від товщини скла, площі одного скла в перепльоті та співвідношення його сторін. При подвійному оскленні воно дещо більше ніж при одинарному.

У разі зменшення розмірів скла в рамі руйнувальний тиск різко зростає, і в окремих випадках перевищує допустимий тиск на конструкції. Тому для віконних перепльотів з площею одного скла менше за нормовану передбачають поворотні шарніри або петлі. При цьому замки чи шпингалети, які утримують віклонні перепльоти в закритому положенні, повинні спрацьовувати при навантаженнях, які не перевищують навантаження на поворотні рами від дії допустимого надлишкового тиску.

Стінові вишибні панелі являють собою полегшені огороджувальні конструкції, надійність спрацювання яких забезпечується відповідним кріпленням до каркасу. Зміщення панелей під час вибуху відбувається за рахунок місцевих руйнувань панелей в місцях кріплення або руйнування вузлів кріплення.

Для влаштування ділянок легкоскидних покриттів застосовують залізобетонні плити з отворами типу ПЛ (плита легкоскидна) або полегшені дахові панелі.

Залізобетонні плити, що застосовуються на ділянках покриттів з легкоскидною покрівлею, виготовляють ребристими шириною 1, 5 та 3 м, завдовжки 6 та 12 м. Вони мають магу від 1200 до 4500 кг. Площа отворів, які розкриваються під час вибуху, а також їхня кількість залежать від розмірів плит та способу укладки. Вона характеризується коефіцієнтом прорізності К_пр, тобто відношенням площі прорізів, які розкриваються під час вибуху, до площі ділянки, яку займає легкоскидна конструкція.

Плити завширшки 3 м з прямокутними отворами встановлюють на ділянках легкоскидних покриттів впритул одна до одної, шви між ними заповнюють цементним розчином. Плити завширшки 1, 5мзазвичай укладають з проміжками 1, 5м, чим досягається збільшення коефієнту прорізності ділянки легкоскидного покриття до 0, 79 для плит з розмірами 1, 5х6м та 0, 78 для плит з розмірами 1, 5х12м.

Зверху плит ПЛ укладають азбоцементну фанеру посиленого профілю. Для забезпечення пароізоляції азбоцементні листи і особливо стики обмазують гарячою бітумною мастикою з попереднім промазуванням швів між ними бітумною замазкою. На азбоцементні листи укладають теплоізоляцію, поверх якої влаштовують цементно-піщану стяжку завтовшки 1 см. По стяжці стелять водоізоляційний килим, який клеїться мастикою, поверх якого влаштовують 15мм захисний шар зі шлаку об’ємною масою до 700 кг/м³. У відповідності з вимогами норм загальна вага легкоскидних конструкцій покриття не повинна перевищувати 70 кг/м².

Трудомісткість виконуваних будівельно-монтажних робіт істотно звужує галузь застосування подібного типу покриттів. До його недоліків слід віднести також відносно велику вагу, малий коефіцієнт прорізності та наявність суцільного килиму м’якої покрівлі по основі. Наявність килиму м’якої покрівлі має більший вплив на збільшення надлишкового тиску під час вибуху, ніж вага легкоскидних конструкцій. Тому при конструюванні легкоскидних покриттів з мякою покрівлею передбачають розкривні шви, які розрізають рулонний килим та цементну стяжку. Розкривні шви обовязково повинні бути на межах ділянок легкоскидної покрівлі. У відповідності з вимогами норм площа покрівлі між швами не повинна перевищувати 180 м².

Суттєво збільшити коефіцієнт прорізності та знизити масу покриттів дозволяє застосування панелей, виконаних з ефективних матеріалів. У разі застосування дрібнорозмірних плит конструкції покриттів передбачають з прогонами по балкам або верхнім поясам ферм. Великорозмірні панелі спирають безпосередньо на стропильні конструкції.

Азбоцементні полі плити складаються з двох фігурних азбоцеменних листів завтовшки 8-10мм, з’єднаних заклепками, торцових пласких листів, які прибиваються до дерев’яних вкаладишів, та мінераловатного утеплювача. Пароізоляцію наносять на внутрішню поверхню нижнього листа. З’єднують азбоцементні плити по продольним сторонам внахлест, заробляючи шви прокладками з пружного матеріалу та мастикою. Зверху плит влаштовують рулонну або мастичну покрівлю. У разі застосування рулонної покрівлі на ділянках легкоскидних покриттів слід передбачати розкривні шви.

Легкість та відсутність покрівлі з рулонних матеріалів дозволяють використовувати для ділянок легкоскидних покриттів алюмінієво-пластмасові панелі, що складаються з обрамлення, пласких алюмінієвих листів завтовшки 1-2 мм та утеплювача. Використання цих панелей під ділянки легкоскидної покрівлі можливе якщо утеплювач панелей не допускає розповсюдження вогню по конструкції, а стикові з’єднання виконані без зварювання.

Ширико використовувані в промисловому виробництві покриття по профільованому настилу при відповідному кріпленні до прогонів та улаштуванні розкривних швів рулонного килиму в межах площі монтажного блоку також можуть бути використані в якості легкоскидного покриття. При цьому кріплення повинні забезпечувати відрив настилу від прогону при тиску 10³ Н/м². Рекомендовано передбачати профнастил з алюмінієвих хвилястих листів, які мають меншу вагу порівняно зі сталевими.

За ефективністю спрацювання легкоскидні покриття за однакових умов, поступаються стіновим вишибним панелям. Їх необхідно передбачати лише за відсутності можливості улаштування осклення або стінових вишибних панелей.