Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Час проходження цих реакцій в організмі.




- Початкова взаємодія

(опосередкована і пряма дія)________________________ 10-24 сек.

- Фізико-хімічна стадія
(перенос енергії на хімічну фазу - збудження молекули) 10-16 - декілька годин.

- Пошкодження білків ___________________________декілька годин.

- Загибель клітин _______________________________декілька годин.

- Загибель тварин _______________________________декілька годин.

- Віддалений біологічний ефект

 

(виникнення пухлин, генетичні ефекти) ______________роки.

Залежність біологічної дії іонізуючих променів від:

а) виду, енергії, дози, часу опромінення, розподілу енергії в об¢єкті опромінення;

б) об'єкту опромінення, видових, індивідуальних та тканинних різновидів індивідуальної чутливості;

в) умов зовнішнього середовища, кисневого ефекту та температури.

 

а) Доза -чим більш доза, тим більш виражена реакція. Чим більша потужність дози, тим більша шкода. Дозу можна отримати за секунди, хвилини, а можна за роки. У першому випадку дія буде сильнішою.

Енергія випромінювання. Для того, щоб викликати іонізацію потрібно затратити енергію. Чим більша енергія, тим більше іонізація та збудження і сильніша дія.

Вид випромінювання. Іонізаційні промені бувають корпускулярні і хвильові; заряджені і електронейтральні. Їх ще поділяють на первинно - і вторинно- іонізуючи. Хвильові промені - це вторинно іонізуючи. Чому? Тому що вони електронейтральні і для того, щоб викликати іонізацію, вони повинні безпосередньо попасти в електрон, вибити його за межі і передати йому ще свою енергію. А електрон, будучи зарядженим, необов'язково повинен попасти в електрон іншого атому. Пролітаючи уздовж нього, він повинен виштовхнути його з атому за рахунок кулонівських сил. Якщо ж пролітає a-частка, то маючи великий заряд (+2) і масу (4), але невелику швидкість розповсюдження (десь 20000 км/сек, а у b- променів 270000 км/сек, кванти мають швидкість світла - 300000 км/сек), вона значно більший час контактує з атомом, а тому і більша вірогідність відірвати електрон від атому. На своєму шляху a-частка утворює дуже багато йонів - більш 20000 пар/йонів/мм (не зважаючи на те, що час життя в неї дуже малий). Якщо вони далеко один від одного, то менша вірогідність їх зустрічі і подальшого початку хімічних реакцій. Тому заряджені частки, особливо важкі (a-,r) будуть утворювати значно більше йонів. Для оцінки цієї дії використовують таке поняття як відносна біологічна ефективність. За одиницю прийнята дія хвильових променів (g- та високо енергетичне R-випромінення), a-частки мають коефіцієнт від 2 до 20 (в залежності від енергії). Тобто смертельна доза від a-часток буде в 20 разів менша, а біологічна реакція відповідно більша.



В випадках зовнішнього опромінення a-частки не шкідливі, але якщо попадають в організм радіонукліди з a-випромінюванням, то вся енергія буде поглинута. g-кванти ж вилетять за межі організму. Відносна біологічна ефективність нейтронів (вони не заряджені) буде значно вища, чим у хвильових променів (в 3-5 разів). Чому? Нейтрони - це вторинні іонізуючі випромінювання. Вони передають свою енергію протонам водню (частіше всього вибивають із ядра протон). Останні будучи важкою часткою і маючи заряд (+) будуть більш щільно іонізуючими, ніж квантові випромінювання.


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2018 год. (0.007 сек.)Пожаловаться на материал