А). Теоретичні передумови. Вогонь, що вийшов із під контролю, здатний викликати значні руйнівні та смертоносні наслідки

Вогонь, що вийшов із під контролю, здатний викликати значні руйнівні та смертоносні наслідки. До таких проявів вогняної стихії належать пожежі.

Пожежа - неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що роз­повсюджується у часі і просторі.

Пожежна безпека об'єкта - стан об'єкта, за якого з регламентованою імо­вірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних ці­нностей.

Основним напрямком забезпечення пожежної безпеки є усунення умов виникнення пожежі та мінімізації її наслідків. Об'єкти повинні мати системи пожежної безпеки, спрямовані на запобігання пожежі, дії на людей та матеріа­льні цінності небезпечних факторів пожежі, в тому числі їх вторинних проявів. До таких факторів, згідно ГОСТ 12.1.004-91, належать: полум'я та іскри, підви­щена температура навколишнього середовища, токсичні продукти горіння і те­рмічного розкладу матеріалів і речовин, дим, знижена концентрація кисню.

Вторинними проявами небезпечних факторів пожежі вважаються: улам­ки, частини зруйнованих апаратів, агрегатів, установок, конструкцій; радіоак­тивні та токсичні речовини і матеріали, викинуті зі зруйнованих апаратів та установок; електричний струм, пов'язаний з переходом напруги на струмопро-відні елементи будівельних конструкцій, апаратів, агрегатів внаслідок пошко­дження ізоляції під дією високих температур; небезпечні фактори вибухів, по­в'язаних з пожежами; вогнегасні речовини.

Системи пожежної безпеки - це комплекс організаційних заходів і техні­чних засобів, спрямованих на запобігання пожежі та збитків від неї.

Відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 пожежна безпека об'єкта повинна забез­печуватися системою запобігання пожежі, системою протипожежного захисту і системою організаційно-технічних заходів. Системи пожежної безпеки мають запобігти виникненню пожежі і впливу на людей небезпечних факторів пожежі на необхідному рівні. Об'єкти, пожежі на яких можуть привести до загибелі або масового ураження людей небезпечними факторами пожежі та їх вторинні про­яви, а також до значного пошкодження матеріальних цінностей, повинні мати системи пожежної безпеки, що забезпечують мінімально можливу імовірність виникнення пожежі. Конкретні значення такої імовірності визначаються проек­тувальниками та технологами.

Метою пожежної безпеки об'єкта є попередження виникнення пожежі на визначеному чинними нормативами рівні, а у випадку виникнення пожежі -обмеження її розповсюдження, своєчасне виявлення, гасіння пожежі, захист людей і матеріальних цінностей.

Основними вихідними даними при розробці комплексу технічних і орга­нізаційних рішень щодо забезпечення потрібного рівня пожежної безпеки в ко­жному конкретному випадку є чинна законодавча і нормативно-технічна база з питань пожежної безпеки, вибухопожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин, що застосовуються у виробничому циклі, кількість вибухопожежоне-безпечних матеріалів і речовин та особливості виробництва. На основі цих ви­хідних даних визначаються такі критерії вибухопожежонебезпеки об'єкта, як категорії приміщень і будівель за вибуховою та пожежною небезпекою, а також класи вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон. Саме залежно від категорії приміщень та будівель і класу зон за вибуховою і пожежною небезпекою, від­повідно до вимог чинних нормативів, розробляються технічні і організаційні заходи і засоби забезпечення вибухопожежної безпеки об'єкта.

Залежно від агрегатного стану і особливості горіння різних горючих ре­човин та матеріалів пожежі, за ГОСТ 27331 - 87, поділяються на відповідні класи та підкласи:

- клас А - горіння твердих речовин, що супроводжуються (підклас А1), або не супроводжуються (підклас А2) тлінням;

- клас В - горіння рідких речовин, що не розчиняються (підклас В2) у воді;

- клас С - горіння газів;

- клас Д - горіння металів легких, за винятком лужних (підклас Д1);

- клас Е - горіння електроустановок під напругою.

На етапі проектування на будгенплані, в проекті виконання робіт (ПВР) показують розташування адміністративно-побутових, тимчасових споруд, скла­дів, майданчиків для стоянки будівельних машин, доріг, споруд призначених для зносу, мереж пожежного водопостачання, огорож пожежного депо. На буд­генплані виділяють спеціальні місця для проведення небезпечних робіт. Всі ці питання відображаються в календарному плані який складають так, щоб в пер­шу чергу будувались пожежні депо і пожежне водопостачання.

Крім того, обов'язково передбачають міри по блискавкозахисту споруд і будівельних лісів, зазначають засоби зберігання горючих рідин.

Пересувні вагончики розташовують гуртами на відстані не менш 24 м від споруджуваної будівлі. В кількості не більше 10 вагончиків і відстань між гур­тами не менш 18 м. До всіх споруд і вагончиків повинен бути вільний проїзд. На будівельному майданчику склади лісоматеріалів і легко спалимих рідин роз­ташовують на відстані не менш ЗО метрів для пиломатеріалів, 15 метрів - для круглого лісу і 24 метрів для інших спалимих матеріалів. На складі видачі, роз­ташованому тільки над землею, допускається зберігати не більше 5 м легко­займистих і 25 м³ спалимих рідин. Розлиття легко спалимих рідин дозволяється тільки насосами через мідну сітку. На складі карбід кальцію зберігають на сте­лажах в металевих закритих барабанах в сухому провітрюваному надземному приміщенні. Нижню полицю стелажа розташовують в 20 см від полу, щоб уни­кнути затоплення карбіду кальцію. Конструкція складів де зберігаються вибу-

хонебезпечні і вогненебезпечні рідини, гази, лаки, краски і тощо виконують з неспалимих матеріалів.

Всі будівельні майданчики обладнуються набором первинних засобів по­жежогасіння - вогнегасниками, пожежними кранами, баками з водою, ящиками з піском, баграми, ломами, тощо.