Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Методичні вказівки для виконання завдань практичного заняття






Питання для активізації опорних знань студентів

1. Дати загальну характеристику виробничих фондів підприємства.

2. Розкрити сутність основних та оборотних фондів підприємства.

3. Навести видову класифікацію основних виробничих фондів.

4. Охарактеризувати структуру основних фондів підприємства.

5. Навести види вартісної оцінки основних виробничих фондів підприємства та охарактеризувати кожен з них (з наведенням формул та поясненням показників).

6. Охарактеризувати фізичне спрацювання та техніко-економічне старіння основних фондів.

7. Навести форми усунення фізичного спрацювання та техніко-економічного старіння основних фондів. Охарактери­зу­вати сутність та призначення поточних та капітальних ремон­тів і модернізації основних виробничих фондів.

8. Охарактеризувати методику розрахунку загальної вар­тості ремонтів певного виду обладнання (з наведенням формул та поясненням показників).

9. Охарактеризувати поняття амортизації. Навести перелік витрат підприємства, що підлягають амортизації.

10. Навести загальну характеристику бухгалтерських та податкового методів нарахування амортизації.

Рекомендована література [18, 19, 20, 32, 37, 66, 67, 76, 77]

Методичні вказівки для виконання завдань практичного заняття

До основних показників вартісної оцінки основних виробничих фондів підприємства належать:

1. Первісна вартість основних виробничих фондів п), якавизначається за формулою:

Впприд + Втранс + Вм + Він, грн,

де Вприд – ціна обладнання, грн;

Втранс – транспортні витрати на доставку обладнання, грн;

Вм – витрати на встановлення і монтаж, грн.

Він – інші витрати, пов’язані із введенням у дію основних виробничих фондів, грн.

Відновна вартість основних фондів (Вв) визначається за формулою:

Вв = Вперв ´ Кі, грн,

де Кі – коефіцієнт індексації, який, у свою чергу, визначається за формулою:

Кі = [І(а – 1)– 10]: 100,

де І(а – 1) – індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація.

Якщо значення коефіцієнту індексації (Кі) не перевищує одиниці, то індексація не проводиться. Або:

де ∆ Пп річний приріст продуктивності праці в країні, %;

t – кількість років експлуатації;

Вп – первісна вартість основних фондів, грн.

Залишкова вартість основних фондів визначається за формулою:

Вз = Впов – t × A, грн,

де t – кількість років експлуатації;

А – щорічна сума амортизаційних відрахувань.

6. Вартість основних фондів на кінець звітного періоду (початок наступного за звітним роком) (Вкр) визначається за формулою:

Вкр= Впр + Ввв – Ввиб, грн,

де Вкр –балансова вартість основних фондів на початок наступного за звітним року, грн;

Впр – вартість основних фондів на початок звітного року, грн:

Ввв – вартість введених у дію основних фондів протягом звітного року, грн;

Ввиб – вартість вибулих з експлуатації основних фондів протягом звітного року, грн.

7. Середньорічна вартість основних фондів (Вср) визначається за формулою:

, грн,

де Вср вартість середньорічна основних фондів, грн.;

Впр – вартість основних фондів на початок року, грн;

Ввв, Ввиб вартість введених і виведених основних фондів протягом року, грн;

Тв, Твиб відповідночисло місяців роботи введених основних фондів і число місяців бездіяльності виведених ос­новних фондів (від моменту введення або вибуття і до кінця року), грн.

Розрахунок сум амортизаційних відрахувань на підприємстві здійснюється за допомогою наступних методів:

1. Прямолінійний (рівномірний) метод (метод прямо­лі­нійного списання). Згідно з даним методу вартість об’єкта основних засобів рівномірно списується протягом строку його використання. Цей метод найбільш доцільно застосовувати для пасивної частини основних фондів: будівель, споруд та їх структурних компонентів, меблів тощо.

Річна сума амортизації (А) визначається діленням вартості, що амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів;

де Вперв – первісна вартість, грн;

Влікв – ліквідаційна вартість, грн;

тк.в . – термін корисного використання, років або одиниць продукції.

2. Метод зменшення залишкової вартості. Суть даного методу полягає в тому, що на початку експлуатації основних виробничих фондів суми нарахованої амортизації значно пере­вершують амортизаційні суми, нараховані на кінець терміну служби об’єкта. Застосовують для тих засобів, які схильні до впливу швидкого морального зносу внаслідок науково-тех­ніч­ного прогресу (комп’ютери, принтери, ксерокси та інша елек­тро­ніка).

Річна сума амортизації та річна норма амортизації (у відсотках) визначаються за формулами:

АРЗАЛ × НаР, грн,

, %

де Ар – річна сума амортизації, грн;

Взал – залишкова вартість об’єкта основних засобів на початок року або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації, грн;

НаР – річна норма амортизації, %;

n – кількість років корисного використання об’єкта, років.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості. При використанні даного методу ліквідаційна вартість об’єкта не враховується. Річна сума амортизації визначається:

Ар = 2 × Нар × Взал.

Для визначення норми амортизації для будь-якого t-гороку (Наt) служби устаткування за цим методом можна скористатися формулою:

%

де Т екс. – кількість років експлуатації, %;

Кумулятивний метод (метод списання вартості по сумі кількості років). Річна сума амортизації визначається:

А = Ккум × (Вперв – Влікв).

Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кіль­кості років, що залишаються до кінця очікуваного строку вико­ристання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання. Тобто додаються числові значення років служби об’єкта основних фондів; наприклад, при чотирьох­річному терміні використання: 1+2+3+4=10 – кумулятивне число. Утворюються дроби типу 1/10, 2/10,...4/10, які розміщуються у зворотньому порядку: 4/10, 3/10, 2/10, 1/10 – кумулятивні коефіцієнти (Ккум).

Виробничий метод. Цей метод базується на тому, що амортизація є тільки результатом експлуатації об’єкта основних засобів, і термін часу не відіграє ніякої ролі в процесі нара­хування. Найбільш доцільно використовувати даний метод по відношенню до транспортних засобів. За даним методом місячна сума амортизації та виробнича ставка амортизації обчислюються:

А =N × Асвир

де А – амортизаційні відрахування, грн;

N – фактичний річний обсяг продукції (робіт, послуг);

N заг. розр . – загальний розрахунковий обсяг виробництва, нат. одиниць.

Балансова вартість групи основних фондів (окремого об’єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою:

Б(а) = Б(а–1) + П(а–1) – В(а–1) – А(а–1), грн,

де Б(а) – балансова вартість групи (окремого об’єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

Б(а–1) – балансова вартість групи (окремого об’єкта основ­них фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу, що передував розрахунковому;

П(а–1) – сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, мо­дер­нізації та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

В(а–1) сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об’єкта основних фондів групи 1) на початок роз­ра­хункового кварталу, що передував розрахунковому;

А(а–1) сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

Норма амортизації розраховується за формулою:

де Вп – первісна вартість основних фондів, грн;

тк.в . – термін корисного використання, років.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.