Основні теоретичні відомості. Елементарна частинка – збірний термін, що відноситься до мікрооб’єктів у суб’ядерному масштабі; це частинки

Елементарна частинка – збірний термін, що відноситься до мікрооб’єктів у суб’ядерному масштабі; це частинки, які, взаємодіючи з іншими частинками, ведуть себе як єдине ціле і які на сучасному рівні розвитку не можна вважати поєднанням простіших частинок

Найхарактернішою особливістю елементарних частинок є їхня здатність до перетворень і взаємодії (властива слабка взаємодія). При цьому дочірні частинки не є структурними складовими материнських, а народжуються в актах перетворення.

Основні дати відкриття елементарних частинок:

1897р. - Дж.Томсон виявив електрон,

1900р. - М.Планк показав, що світло – це потік фотонів,

1911р. - Е.Резерфорд відкрив протон,

1930р. - П.Дірак передбачив, а в 1932р. К.Андерсон виявив позитрон,

1932р. - Дж.Чедвік відкрив нейтрон,

1955р. - американські вчені відкрили антипротон,

1956р. - К.Коуен виявив нейтрино,

1957р. - виявлено існування антинейтронів.

За властивостями елементарні частинки поділяють на такі групи:

а) фотони – кванти електромагнітного випромінювання і беруть участь в електромагнітній взаємодії; на мають античастинок та маси спокою.

б) лептони – група легких частинок, які проявляють себе в електрослабкій та гравітаційній взаємодіях (електрон, мюон, два типи нейтрино: електронне та мюонне, тау-лептон, тау-нейтрон). Кожна з них має свою античастинку.

в) адрони – частинки, які беруть участь у сильній взаємодії (мезони, нуклони: протон та нейтрон, гіперони: лямбда-гіперон, сигма-гіперони тощо). На сьогоднішній день їх відомо більше сотні і вони мають внутрішню структуру. За моделлю М. Гелл-Манна та Дж. Цвейга (1946р.) адрони складаються із фундаментальніших части- нок – кварків, які мають електричний заряд, кратний і не спостерігаються у вільному стані.

Теорія, яка описує властивості елементарних частинок на основі гіпотези кварків, називається квантова хромодинаміка.

Електрослабку теорію та квантову хромодинаміку для сильної взаємодії ще називають «стандартною моделлю».

Основними характеристиками елементарних частинок є: електричний заряд, маса, тривалість життя, спін (власний момент імпульсу частинки, що має квантову природу), дивність (квантове число) – дивись Додаток А.