Вид робіт і методи дослідження та масштаб території дослідження

Розвідка проводиться тільки на тих родовищах (ділянках), які отримали позитивну ГЕО за результатами попередніх пошуково-оціночних робіт і визнанні першочерговими для промислового освоєння. До них можуть долучатися попередньо оцінені ділянки родовищ корисних копалин, що розробляються, а також родовища (ділянки), які розвідані раніше, але з різних причин не залучались до промислової розробки.

Ділянки родовищ корисних копалин, що передбачаються для розробки окремими суб’єктами підприємницької діяльності, розглядаються як окремі об’єкти розвідувальних робіт. Економічна ефективність промислового освоєння родовищ корисних копалин, що залучаються до розвідки, обґрунтовується матеріалами ТЕД.

Розвідка проводиться з метою підготовки родовищ (ділянок) до промислового освоєння відповідно до вимог Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр № 432, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України, та визначення вихідних даних для проектів будівництва гірничодобувних об’єктів та об’єктів переробки мінеральної сировини на базі розвіданих запасів.

Методика розвідки визначається особливостями геологічної будови та умов залягання руд родовища (ділянки) з урахуванням рекомендацій Інструкції із застосуванням класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ відповідного виду корисних копалин. Враховуються також вимоги до комплексного вивчення родовищ і підрахунку запасів супутніх корисних копалин і компонентів та відходів гірничого виробництва.

На ділянках першочергового освоєння: простеження, опробування й оконтурення покладів корисних копалин за мережею свердловин (гірничих виробок) оптимальної щільності для розвіданих запасів; проведення напівпромислових і промислових технологічних досліджень; дослідно-промислова експлуатація окремих покладів корисних копалин (у разі потреби); детальне вивчення гірничо-геологічних умов залягання покладів корисних копалин, гірничотехнічних і екологічних умов їх розробки. На ділянках перспективного розвитку гірничого підприємства – доведення аналогії геологічної будови й умов залягання покладів корисних копалин з ділянкою першочергового освоєння. Детальна геолого-економічна оцінка (ГЕО-1) розвіданого родовища. Кінцевою метою геологорозвідувальних робіт є затвердження запасів у ДКЗ України.

На ділянках перспективного розвитку гірничодобувного підприємства проводиться простежування продуктивних зон і покладів корисних копалин розрідженою сіткою розвідувальних свердловин для доведення аналогії їхньої геологічної будови й умов залягання з ділянкою першочергового освоєння. У разі проведення додаткових розвідувальних робіт на родовищах (ділянках), щ розробляються система розвідки корегується за результатами порівняння даних розвідки й експлуатації та рекомендаціями ДКЗ (ТКЗ), даними під час експертизи й оцінки запасів корисних копалин.

Система розвідки й щільність розвідувальної мережі гірничих виробок на родовищах, що розвідувались раніше й не освоєні промисловістю, визначаються завданнями додаткових геологорозвідувальних робіт і передбачають використання даних випробування пройдених гірничих виробок і свердловин, інших
геологічних матеріалів і документації.

За результатами виконаних розвідувальних робіт проводиться детальна ГЕО-1 промислового значення запасів родовища (ділянки) корисних копалин, матеріали якої включають: характеристику геологічної будови покладів корисних копалин, їхніх технологічних властивостей, гірничо-геологічних та інших умов залягання в обсязі, достатньому для прийняття обгрунтованих проектних рішень щодо способу й системи видобування та схеми комплексного перероблення корисних копалин; техніко-економічне обгрунтування постійних кондицій і підрахунок запасів корисних копалин; прогнозну економічну оцінку сумарного ефекту від експлуатації родовища (ділянки) корисних копалин з визначенням прогнознихпоказників підприємницької діяльності гірничопереробного комплексу в обсязі, достатньому для прийняття рішення про інвестування проекту його будівництва.

Матеріали геолого-економічної оцінки запасів родовища корисних копалин подаються на експертизу й затвердження ДКЗ. Межі розвіданого родовища повинні позначатися в діючій державній системі координат. Після затвердження запасів родовище (ділянка) передається надрокористувачу для здійснення видобування корисних копалин і реалізації товарної продукції гірничого виробництва відповідно до спеціального дозволу (ліцензії) та гірничого відводу на використання надр.