Теоретичні відомості. З точки зору загальних методів вимірювання в метрології розрізняють прямі, непрямі, сукупні та сумісні вимірювання

З точки зору загальних методів вимірювання в метрології розрізняють прямі, непрямі, сукупні та сумісні вимірювання. Найпростіші і найбільш точні серед них є прямі вимірювання.

Прямим вимірюванням називається, вимірювання, при якому шукане значення величини знаходять безпосередньо з експериментальних даних.

Всі вимірювання виконуються за допомогою технічних засобів, які мають нормовані похибки і називаються засобами вимірювання.

Технічні характеристики, які описують ці властивості та впливають на результати і похибки вимірювань, називають метрологічними.

Найважливіші з них регламентуються міждержавним стандартом ГОСТ 8.009-72 ГСВ.

Нормативні метрологічні характеристики засобів вимірювання.

До основних метрологічних характеристик належать:

1. Характеристики функції перетворення ЗВ

Статична характеристика встановлює залежність інформаційного параметра вихідного сигналу від інформаційного параметра х вхідного сигналу.

Якщо статична характеристика лінійна то коефіцієнт к називається чутливістю вимірювального приладу

— ціна поділки ЗВ;

— ціна одиниці найменшого розряду числа в показах цифрового приладу;

2. Похибки ЗВ:

Абсолютна, відносна, приведена похибки ЗВ

Похибки поділяються на статичні, які виникають при вимірюванні постійних величин, динамічні, які виникають при вимірюванні змінних величин.

Статичні похибки поділяються на систематичні та випадкові.

До числа характеристик похибок відноситься також варіація вихідного сигналу або варіація показів вимірювального приладу.

3. Динамічні характеристики ЗВ

Динамічна характеристика ЗВ знімається при перехідних процесах, які відбуваються при експлуатації приладів і характеризується постійною часу Т.

4. Чутливість ЗВ

За метрологічним призначенням ЗВ розділяють на еталони і робочі.

Робочі еталони призначені для передачі розміру одиниць від державного еталона до робочого ЗВ.

Для визначення деяких метрологічних характеристик ЗВ проводиться повірка.

Всі прилади у відповідності з ГОСТ-8513-84 періодично підлягають повірці. Повіркою називається визначення за допомогою еталона похибки ЗВ і встановлення його придатності до експлуатації. Повірка вимірювальних приладів здійснюється одним і двох методів

- метод порівняння з державним еталоном, який відтворює вимірювану величину;

- метод порівняння приладу, що повіряється і деякого робочого еталону при вимірюванні однієї і тієї ж величини.

Основним технічно – нормативним документом, який встановлює вимоги до умов, методів і засобів повірки аналогових амперметрів і вольтметрів є ГОСТ 8.497-83 Амперметры, вольтметры, ваттметры, варметры. Методы і засоби повірки". Згідно цього ГОСТу при повірці аналогових амперметрів і вольтметрів виконуються наступні операції: зовнішій огляд прилада; перевірка працездатності; визначення впливу нахилу на покази приладу; перевірка електричної міцності ізоляції і визначення опору ізоляції; визначення основної похибки і варіації показів; визначення величини неповернення стрілки до нуля.

Робочі ЗВ повіряються робочими еталонами, найчастіше методом порівняння. Суть цього методу полягає в тому, що одне і теж значення величини вимірюється одночасно двома приладами: еталоном і приладом, що повіряється. Отримані значення порівнюються і за ними визначається похибка приладу. Вона порівнюється з допустимою основною похибкою приладу, що повіряється. Після цього робиться висновок про придатність його до експлуатації.