Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Шунтування амперметра.




Амперметр – прилад для вимірювання сили струму – включається в ланцюг послідовно з тією ділянкою ланцюга, на якому вимірюється сила струму. Тому опір обмотки амперметра повинен бути досить малим, щоб зміна сили струму при включенні амперметра не перевищувала його абсолютної похибки. При необхідності ввімкнути амперметр у коло, струм в якому перевищує значення, на яке розрахований даний прилад, паралельно опору обмотки амперметра включають резистор, названий шунтом.

Рисунок 1

На рисунку 1 зображено дві ділянки такого кола.

Оцінку помилки у визначенні сили струму, яку вносить амперметр, можна зробити, склавши типову схему для виміру сили струму в колі.

На ділянці кола, зображеній на схемі а, треба визначити силу струму I. Включаючи в коло амперметр (схема б), вимірюють силу струму ІА, що відрізняється від дійсної сили струму І у схемі а;

R – опір навантаження; RA – опір амперметра; U – різниця потенціалів на кінцях ділянок кола. За законом Ома для ділнки кола

(схема а) (1)

(схема б) (2)

Виключивши R з рівнянь (1), (2),одержимо вираз для сили струму І:

(3)

Різниця (I – IA ) не повинна перевищувати абсолютної похибки ΔІпр:

(4)

(5)

де δзв – зведена похибка приладу (клас точності приладу, що позначається на його шкалі);

Imax – максимальне значення сили струму, що вимірюється приладом.

Оскільки найчастіше абсолютна похибка приладів з пропорційною шкалою збігається з половиною поділки, то замість формули (5) для ΔІпр можна використати вираз

(6)

де n – число поділок шкали.

Тоді умову (4), при якій амперметр не вносить змін у виміри, з урахуванням рівняння (3) можна записати так:

(7)

З огляду на найбільш несприятливий випадок, коли з умови (7) одержимо

(8)

Оскільки звичайно n>>1, останню нерівність можна записати так:

(9)

З цієї умови завжди можна визначити, який прилад можна використовувати для даного значення U і при яких значеннях U можна використовувати цей прилад.

Для з'ясування того, як відбувається розширення меж вимірювання сили струму приладом при підключенні до нього шунта, розглянемо дві схеми (рис.2).

 

Рисунок 2

На рис.2 Rш – опір шунта; Іш – сила струму в шунті; IA0 – сила струму в колі без шунта; IA – сила струму, що протікає крізь амперметр у схемі з шунтом; I=IA+Iш; R2 – опір навантаження; R1 – опір дільника напруги.

Коефіцієнтом шунтування називають число, на яке треба помножити показання приладу IA, щоб одержати значення струму в колі I:

(10)

З рівнянь і I=IA+Iш легко одержати вираз для K через опори шунта RШ і амперметра RА:

(11)

і опір шунта RШ через RA і K:



(12)

Коли необхідно, наприклад, збільшити ціну поділки амперметра в 10 разів, то опір шунта треба взяти в 9 разів меншим ніж опір амперметра.

Розглянемо випадок, коли опір шунта невідомий, а треба визначити коефіцієнт К. Для цього слід виміряти сили струмів IA0 і IA при тому самому опорі RА і тій самій напрузі U на опорі R1 і визначити К. За законом Ома одержимо:

(для схеми а на рис. 2), (13)

(для схеми б на рис. 2), (14)

Врахувавши, що I=KIA (з формули (10)), (з формули: (11)) і виключивши R2 з рівнянь (13) і (14), одержимо

(15)

Якщо виконується нерівність (9), то другим доданком у дужках виразу (15) можна знехтувати (він має порядок менше, ніж величина ), і вираз (15) набуває вигляду:

(16)

Таким чином, вимірявши IA і IA0 , знайдемо коефіцієнт шунтування K, а за формулою (12) – опір шунта Rш

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2018 год. (0.007 сек.)Пожаловаться на материал