Загальні характеристики поняття переклад

Як вже згадувалось у вступі, дослідження присвячене особливостям

перекладу письмового рекламного тексту. Однак, перш ніж приступити до

розгляду цих особливостей, варто звернутися до деяких базових

теоретичних понять перекладу, що є характерними для цього процесу і

лягли в основу дослідження.

Таким чином, даний розділ присвячений визначенню перекладу,

адекватності перекладу й пов'язаної з ним прагматичної адаптації.

Відомий перекладознавець А.Д. Швейцер визначає переклад, як

" Однонаправлений і двофазний процес міжмовної й міжкультурної

комунікації, при якому на основі підданого цілеспрямованому

(перекладацькому) аналізу первинного тексту створюється вторинний текст

(метатекст), що заміняє первинний в іншому мовному й культурному

середовищі; процес, який характеризується установкою на передачу

комунікативного ефекту первинного тексту, частково модифікований

розходженнями між двома мовами, між двома культурами й двома

комунікативними ситуаціями" [Швейцер, 1988: 75]. У цьому визначенні

науковець із перекладом пов'язує такі поняття, як " мова й соціальна

структура" та " мова й культура". Дане А. Д. Швейцером поняття перекладу

має велике значення для перекладу рекламного тексту і тому в даній

роботі йому надана перевага.

Відомо, що умови ринкової економіки викликали форсований розвиток

реклами, як соціального інституту й області професійної діяльності сотень тисяч людей у нашій країні. З дилетантської торгівельної пропозиції реклама перетворюється у витончений механізм впливу на споживача. Сучасні засоби масової інформації дали поштовх поширенню міжнародної рекламної діяльності.

Сьогодні переклад реклами став не тільки необхідним, але й

повсякденним явищем життя світового співтовариства. При цьому знання

теоретичних основ процесу є не тільки обов'язковою умовою, але й

гарантією якості перекладу.

Базові теоретичні поняття перекладу включають адекватність

перекладу й неминуче пов'язану з нею прагматичну адаптацію.

" Адекватним перекладом називається переклад, здійснюваний на рівні,

необхідному й достатньому для передачі незмінного плану змісту при

дотриманні норм мови перекладу" [Бархударов, 1969: 9-12]. У зв'язку з

цим А. Д. Швейцер зазначає: " Адекватність опирається на реальну практику

перекладу, що часто не допускає вичерпної передачі всього

комунікативно-функціонального змісту тексту. Вона виходить із того, що рішення, прийняте перекладачем, нерідко носить компромісний характер, що

переклад вимагає жертв..." [Швейцер, 1988: 96]. Цим вчений хоче сказати,

що адекватність часто носить компромісний характер, і досягнення

перекладацької адекватності пов'язане з деякими втратами смислу в змісті тексту. Далі він припускає, що " теоретично оптимальним можна вважати переклад, у якому разом з відтворенням функціональних характеристик тексту передаються всі функції включених у нього одиниць" [Швейцер, 1973: 273]. Під визначенням функціональні характеристики маються на увазі властивості висловлення (функція, що служить для опису предметів і зв'язку між ними) та експресивна функція (функція, що виражає відношення мовця до висловлення) [Швейцер, 1973: 275].

Однак, на практиці такий переклад не завжди можливий. Перекладачеві

нерідко доводиться шукати особливі засоби для передачі смислових і

стилістичних складових оригіналу. У такому випадку досягається

прагматична еквівалентність між оригіналом і перекладом, що й визначає

комунікативний ефект реклами.

Прагматичні аспекти перекладу дослідив видатний вчений В.Н.

Комісаров. Згідно його науковим дослідженням, теорія рівнів

еквівалентності ґрунтується на виділенні в плані змісту оригіналу й

перекладу п'яти рівнів:

1) рівень мовних знаків;

2) рівень висловлення;

3) рівень повідомлення;

4) рівень опису ситуаціЇ

5) рівень мети комунікації.

На кожному із цих рівнів за допомогою мовного коду (одиниць слів) і

змісту, що володіють планом, передається особливий вид інформації. При

цьому обов'язковою умовою еквівалентності В.Н. Комісаров вважає збереження домінантної функції висловлення [Комиссаров, 1973: 61-78].

У зв'язку з цим А.Д. Швейцер, який доповнив дослідження В.Н.

Комісарова, стверджує, що " прагматичний рівень займає вище місце в

ієрархії рівнів еквівалентності" [Швейцер, 1988: 85].

Отже, адекватний переклад можна визначити як переклад, що забезпечує прагматичні завдання перекладацького акту на максимально можливому для досягнення цієї мети рівні еквівалентності.

Варто зазначити, якщо цільова аудиторія говорить на іншій мові, а

також має інші специфічні особливості соціокультурного середовища, то

прагматичною адаптацією можна вважати зміни, внесені перекладачем у

текст перекладу з метою домогтися необхідної реакції з боку цільової

аудиторії, інакше кажучи, варто правильно передати основну комунікативну

функцію оригіналу.

Перекладачі рекламних текстів стикаються з істотними труднощами при

передачі прагматичного потенціалу оригіналу. Зокрема, це пов'язано з

перекладом у рекламному тексті фактів і подій, пов'язаних з культурою

певного народу, різними національними звичаями й назвами страв, деталями

одягу і т.д.

А.Д. Швейцер виділяє важливість передачі прагматичного аспекту

змісту перекладного тексту шляхом його переадресації іншомовному

одержувачеві " з урахуванням тієї реакції, яку викличе текст, що точно передає денотативний і конотативний компоненти змісту вихідного висловлення в іншомовного читача. При цьому відбувається прагматична адаптація вихідного тексту, тобто внесення певних виправлень щодо соціально-культурних, психологічних та інших розходжень між одержувачами оригіналу й перекладного тексту" [Швейцер, 1988: 242].

На практиці саме соціолінгвістичні фактори стають визначальними при

перекладі текстів реклами на іншу мову.