Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Аналіз залежності акумуляції забруднюючих речовин у тканинах водних організмів від ступеня забрудненості води
|
|
Хід роботи
1. Використовуючи таблицю «Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у воді водних об'єктів господарсько- питного та культурно-побутового водокористування» і дані санстанції м. Коломиї щодо наявності забруднень у будь-якій водоймі вашого регіону, визначте, які забруднювачі в ній мають концентрацію вищу, ніж ГДК, або найближчу до неї.
Забруднення поверхневих вод (р. Прут)
| 1998 р. | 1999 р. | 2000 р. | 2001 р. | 2002 р. | Норма | |
| 1. Темпер. оС пов. | +16 | +12 | +18 | +22 | +22 | |
| 2.Темпер. води | +8 | +6 | +12 | +15 | +6 | |
| 3.Запах в балах | ||||||
| 4.Забарвл. в градус. | ||||||
| 5.Прозорість в см. | ||||||
| 6. рН | 7, 0 | 7, 0 | 7, 1 | 7, 1 | 7, 0 | |
| 7. Р-ний кисень | 8, 64 | 11, 44 | 9, 44 | 9, 12 | 9, 12 | |
| 8.БПК – пвоне мг О2 | 3, 76 | 3, 04 | 3, 28 | 2, 88 | 1, 76 | |
| 9. Окиснув дм3 | 3, 52 | 2, 96 | 3, 2 | 3, 8 | 2, 32 | |
| 10. Мргеність моль/м3 | 1, 6 | 2, 0 | 1, 6 | 1, 5 | 2, 24 | |
| 11. Твердість моль/м3 | 2, 0 | 2, 4 | 2, 4 | 2, 5 | 1, 8 | Не > 7(10) |
| 12. Сухий залишок мг/дм3 | 240, 8 | 248, 8 | 198, 8 | 196, 5 | 237, 8 | (1500) |
| 13.Кальцій мг-дм3 | 36, 2 | 42, 1 | 28, 2 | 36, 1 | ||
| 14.Магній мг-дм3 | 3, 6 | 25, 1 | 35, 5 | 35, 1 | Не < 10 і не >. 80 | |
| 15.Залізо мг-дм3 | 0, 1 | 0, 1 | 0, 1 | 0, 08 | 6, 7 | Не біл. 1-5 |
| 16.Хлориди мг-дм3 | 22, 0 | 21, 0 | 13, 1 | 22, 8 | Не > 450 | |
| 17.Сульфати мг-дм3 | 40, 0 | 35, 0 | 35, 0 | 30, 0 | Не > 500 | |
| 18.Азот аміак | 0, 3 | 1, 0 | 1, 0 | 0, 8 | 2, 0 | 2, 0 |
| 19.Нітрити | 0, 01 | 0, 008 | 0, 008 | 0, 008 | 0, 007 | 3, 0 |
| 20. Нітрати | 7, 28 | 6, 55 | 4, 71 | 3, 78 | 8, 32 | |
| 21. Аніоактивні | 0, 1 | 0, 15 | 0, 12 | 0, 1 | 0, 11 | |
| 22.Нітропродукти | 0, 2 | 0, 1 | 0, 02 | 0, 2 | 0, 1 | |
| 23.Мідь | - | 0, 001 | 0, 01 | 0, 02 | - | 1, 0 |
| 24.Свинець | - | 0, 001 | 0, 01 | 0, 01 | - | 0, 03 |
| 25.Цинк | - | 0, 01 | 0, 02 | 0, 01 | - | 1, 0 |
Забруднення стічних вод
| 1998 р | 1999 р. | 2000 р. | Норма | |
| 1.Запах | ||||
| 2.Колір | сірий | Сірий | Темно-сірий | |
| 2.Прозорість в см | ||||
| 4.Завислі реч. мг/дм3 | 61, 6 | 51, 6 | 331, 0 | 7, 10 |
| 5. рН | 6, 7 | 7, 1 | 7, 5 | |
| 6. БПК | 27, 2 | 31, 6 | 27, 8 | 6, 0мг/о2 дм3 |
| 7.Осислюваність мг/кв/дм3 | 21, 6 | 29, 2 | 76, 8 | 4, 0 мг/дм3 |
| 8.Лужність | 3, 2 | 2, 5 | 7, 0 | 0, 5-6, 5 |
| 9.Твердість моль /м3 | 3, 5 | 2, 5 | 9, 0 | 1, 5-7 |
| 10. Сухий залишок мг/дм3 | 520, 6 | 402, 0 | 1031, 3 | 1000(1500) |
| 11. Залізо мг/дм3 | 0, 22 | 0, 25 | 0, 55 | 1-5 |
| 12. Хлориди мг/дм3 | 62, 0 | 50, 0 | 220, 0 | |
| 13. Сульфати мг/дм3 | 40, 0 | 55, 0 | 39, 0 | |
| 14. Аміак | 8, 8 | 20, 0 | 42, 5 | 2, 0 |
| 15.Нітрити | 0, 07 | 0, 2 | 0, 04 | 3, 0 |
| 16.Нітрати | 1, 0 | |||
| 17.Мідь | - | 0, 08 | - | |
| 18.Цинк | - | 0, 1 | - |
Забруднення питної води централізованого водопостачання
| 1998 р. | 1999 р. | 2000 р. | 2001 р. | Норма | |
| 1.Запах в балах а) 20оС б) 60оС | |||||
| 2.Присмак в балах при 20оС | |||||
| 3.Колір в градусах | |||||
| 4.Мутність мг-м3 | 0, 52 | 0, 68 | 1, 0 | 0, 68 | |
| 5. рН | 7, 0 | 7, 0 | 7, 0 | 7, 4 | 6, 5 |
| 6.Залишок хлор мг-д-иа | 0, 4 0, 6 | 0, 3 0, 34 | 0, 33 0, 38 | 0, 71 0, 45 | 1, 0 |
| 7.Окислення мг О2 дм3 | 0, 96 | 0, 8 | 0, 96 | 1, 04 | 4, 0 |
| 8.Аміака | 0, 05 | 0, 05 | 0, 8 | 0, 5 | 2, 0 |
| 9.Нітритів | 0, 004 | 0, 01 | 0, 003 | 0, 005 | 3, 0 |
| 10 Нітратів | 5, 67 | 7, 85 | 6, 75 | 3, 85 | 45, 0 |
| 11.Заг. твердість | 3, 25 | 3, 35 | 3, 1 | 3, 95 | |
| 12.Сухий залиш. Мг-дм3 | 336, 2 | 407, 8 | 3, 8, 2 | 370, 7 | (1500) |
| 13.Хлориди дм3 | 45, 0 | 62, 0 | 45, 0 | 71, 2 | |
| 14.Сульфати мг-дм3 | 50, 0 | 58, 0 | 35, 0 | 48, 0 | |
| 15.Залізо мг-дм3 | 0, 18 | 0, 05 | 0, 05 | 0, 05 | 0, 3 |
2. Вкажіть можливі джерела надходження цих речовин до водойми.
3. Зробіть висновки, де вкажіть, як можна зменшити або взагалі запобігти потраплянню цих речовин у водойми вашого регіону.
Аналіз залежності акумуляції забруднюючих речовин у тканинах водних організмів від ступеня забрудненості води
Теоретичні відомості для виконання роботи
Стійкість і отруйність пестицидів забезпечили успіх у боротьбі з комахами (у тому числі з малярійними комарами), різними бур'янами та іншими шкідниками, які знищують посіви. Однак було доведено, що пестициди також є екологічно шкідливими речовинами, так як накопичуються в різних організмах і циркулюють усередині харчових, або трофічних, ланцюгів. Унікальні хімічні структури пестицидів не піддаються звичайним процесам хімічного й біологічного розкладання. Отже, коли рослини та інші живі організми, оброблені пестицидами, споживаються тваринами, отруйні речовини акумулюються й досягають високих концентрацій в їх організмі. У міру того, як великі тварини поїдають дрібніших, ці речовини виявляються на більш високому рівні трофічного ланцюга. Це відбувається як на суші, так і у водоймах.
Хімікати, розчинені в дощовій воді й поглинені частинками ґрунту, у результаті їх вимивання потрапляють у ґрунтові води, а потім — у річки, де починають накопичуватися в рибах і дрібніших водних організмах. Хоча деякі живі організми і пристосувалися до цих шкідливих речовин, бували випадки масової загибелі окремих видів, ймовірно, через отруєння сільськогосподарськими отрутохімікатами. Наприклад, інсектициди ротеноном і ДДТ, пестицид 2, 4-D та інші завдали сильного удару по іхтіофауні. Навіть якщо концентрація отруйних хімікатів несмертельна, ці речовини можуть привести до загибелі тварин або інших згубних наслідків на наступному ступені трофічного ланцюга. Наприклад, чайки гинули після вживання в їжу великої кількості риби, що містила високі концентрації ДДТ, а деякі інші види птахів, що харчуються рибою, у тому числі білоголовий орлан і пелікан, опинилися під загрозою вимирання внаслідок зниження відтворення. Через пестициди, що потрапили до їх організму, яєчна шкаралупа стає настільки тонкою й тендітною, що яйця б'ються, а зародки пташенят гинуть.
Радіоактивні ізотопи, або радіонукліди (радіоактивні форми хімічних елементів), також акумулюються всередині харчових ланцюгів, оскільки є стійкими за своєю природою. У процесі радіоактивного розпаду ядра атомів радіоізотопів випускають елементарні частинки й електромагнітне випромінювання. Цей процес починається одночасно з формуванням радіоактивного хімічного елемента й триває доти, поки всі його атоми не трансформуються під впливом радіації в атоми інших елементів. Кожен радіоізотоп характеризується певним періодом напіврозпаду — часом, протягом якого число атомів у будь-якому його зразку зменшується вдвічі. Оскільки період напіврозпаду багатьох радіоактивних ізотопів дуже значний (наприклад, мільйони років), їх постійне випромінювання може зрештою призвести до жахливих наслідків для живих організмів, що населяють водойми, в які скидаються рідкі радіоактивні відходи.
Відомо, що радіація руйнує тканини рослин і тварин, призводить до генетичних мутацій, безпліддя, а за достатньо високих доз — до загибелі. Механізм впливу радіації на живі організми досі остаточно не з'ясований, відсутні й ефективні способи пом'якшення або запобігання негативним наслідкам. Але відомо, що радіація накопичується, тобто повторюване опромінення малими дозами може, урешті-решт, діяти так само, як і однократне сильне опромінення.
Такі токсичні метали, як ртуть, миш'як, кадмій і свинець, теж мають кумулятивний ефект. Результат їх накопичення невеликими дозами може бути таким самим, як і після отримання одноразової великої дози. Ртуть, що міститься в промислових стоках, осідає в донних мулистих відкладеннях у річках і озерах. Анаеробні бактерії, що мешкають у мулах, переробляють її на отруйні форми (наприклад, метилртуть), які можуть призводити до серйозних уражень нервової системи й мозку тварин і людини, а також викликати генетичні мутації. Метилртуть — летка речовина, що виділяється з донних осадів, а потім разом з водою потрапляє в організм риби й накопичується в її тканинах. Незважаючи на те що риби не гинуть, людина, котра з'їла таку заражену рибу, може отруїтися й навіть померти.
Іншою добре відомою отрутою, що надходить у розчиненому вигляді у водотоки, є арсен. Він був виявлений у малих, але цілком вимірюваних кількостях у миючих засобах, що містять водорозчинні ферменти й фосфати, і барвниках, призначених для фарбування косметичних серветок і туалетного паперу. З промисловими стоками в акваторії потрапляють також свинець (використовуваний у виробництві металевих виробів, акумуляторних батарей, фарб, скла, бензину та інсе
|
|